1.3 Населення, трудові ресурси, їх господарська оцінка

Економічно активне населення області у віці 15-70 років у 2011 році становило 1375,2 тис. чол., що становить 50,15 % від загальної чисельності населення (табл. 1). В той же час, економічно-активне населення працездатного віку становило 1272,8 тис. чол., або 46,42 % від чисельності населення регіону. Отриманий показник з однієї сторони свідчить про високий рівень демографічного навантаження, а з іншої – призводить до розмивання самого поняття трудового потенціалу регіону, яке механічно переноситься на людський потенціал всього населення. З огляду на наведені показники, слід звернути увагу на структуру населення оскільки інтерес представляє не все населення, а лише його економічно активна частина, зайнята у реалізації механізмів ринку праці, і зокрема населення причетне до суспільного виробництва.

Економічно-активне населення регіону по своїй суті неоднорідне, його окремі елементи відрізняються за якістю та кількістю. Так, чисельність жінок у віці 15-70 років у структурі економічно-активного населення становить 46,84 %, а чоловіків відповідно 53,16 %. Асиметрія у структурі економічно-активного населення у віці 15-70 років присутня і у розподілі за приналежністю до виду поселень, де частка міських жителів переважає частку сільських, відповідно, міські жителі – 79,96 %, сільські – 20,04 %. Приведені показники очевидно є близькими до структури системи розселення, хоча слід також врахувати не відмічену в офіційній статистиці тіньову зайнятість.

Порівняння територіальних показників зайнятості та безробіття загалом відповідає розподілу населення за типами поселень. Водночас офіційні показники безробіття в регіоні в 2011 р. для групи економічно активного населення у віці 15-70 років становили 7 %, що нижче відповідного показника для економіки України, який становив у 2011 р. 7,9 %. В межах відстеження розподілу безробітних за приналежністю до виду поселень, слід відмітити, що для Харківської області для міст притаманне нижче від загального показника для України (8,0 %) [3] значення рівня безробіття – 6,39 %. Для сільських поселень спостерігається протилежна ситуація – 9,4 % за значення в межах України – 7,5 %. Отримані показники об'єктивно вказують на суттєву відмінність та вищу ефективність механізму функціонування ринку праці регіону від загальнонаціонального. 

Дещо інша тенденція спостерігається і за статевими показниками, відповідно безробіття серед чоловіків у віці 15-70 років у 2011 р. у Харківській області становить 7,18 %, в Україні – 8,8 %, серед жінок – у Харківській області – 6,78 %, в Україні – 6,8 %. Тобто, відмінності наявні для показників безробіття серед чоловіків та не спостерігаються для жінок.

Загалом динаміка безробіття в області протягом 2000-2011 рр. характеризується позитивною тенденцією, на що вказує скорочення загального рівня показника з 60161 чол. на початок аналізованого періоду до 28934 чол. на кінець, з тимчасовим відхиленням від вказаної тенденції на період домінування негативних чинників світової фінансової кризи у 2008 р..

Поряд з позитивною тенденцією на окрему увагу заслуговує аналіз причин безробіття, серед яких офіційна статистика виділяє: звільнення за власним бажанням, безробіття серед випускників навчальних закладів, інші причини.

Зниження рівня безробіття спостерігається і для випускників навчальних закладів. На відміну від попередньої групи безробітних, в ході проведення аналізу даної категорії трудових ресурсів варто пам'ятати, що суттєвих змін протягом аналізованого періоду в працевлаштуванні випускників навчальних закладів не відбувається. Головною вадою даної групи трудових ресурсів та причиною безробіття виступає відсутність досвіду у випускників ВУЗів, професійно технічних навчальних закладів та шкіл. Оскільки змін, що нівелювали б чинник відсутності досвіду у випускників не відбулось, можна припустити, що зафіксоване зниження вступає результатом раціоналізації системи формального отримання першого робочого місця, і очевидно не відображає реальні проблеми забезпечення кваліфікованими кадрами та попиту ринку на спеціалістів з вищою та спеціальною технічною освітою.

Окремої уваги заслуговує оцінка динаміки безробіття групи, в межах якої узагальнено інші причини. На фоні зниження чисельності безробітних звільнених за власним бажанням та не працевлаштованих випускників вищих навчальних закладів, основу зафіксованого загального рівня безробіття в регіоні становить саме ця група причин. Додатковим підтвердженням висловленому припущенню слугує також схожа динаміка загальної кількості безробітних в докризові періоди, кризовий 2008 р. а також наступні періоди. Таким чином слід відмітити, що в коротко- та середньостроковій перспективі рівень безробіття у Харківській області визначатиметься саме причинами закладеними в даній групі. З іншої сторони, в межах існуючих статистичних підходів не можливо детально визначити ключові чинники формування встановленої динаміки безробіття. І хоча можна передбачити, що рівень безробіття наблизиться до чисельності "не зайнятих з інших причин", статистичні вади в результаті яких не можливо встановити домінантні чинники функціонування ринку праці, та зокрема його складової – пропозиції трудових ресурсів сформованої за рахунок тимчасово безробітних, обертаються відсутністю розуміння тенденцій розвитку ринку праці та трудоресурсного забезпечення Харківської області. Відтак в межах коротко- та середньотермінової перспективи сподіватись на підвищення ефективності трудовресурсного забезпечення регіону не доводиться. 

	Наявне населення на 01.07.2012, осіб
Харківська область	2732935
міські поселення	2189755
сільська місцевість	543180
м.Харків	1434330
м.Ізюм	51785
міськради
Куп’янська	58124
Лозівська	67792
Люботинська	24629
Первомайська	31164
Чугуївська	33148