18. Народна медицина

Медицина Київської Русі була доволі розвинена й не відставала від загальнолюдських середньовічних канонів. А народне цілительство випередило свій час й успішно застосовується й зараз. Лікарі, гойцої знахарі були вельми популярні й займалися практикою професійно. Своїх лечців мали князівські двори, а монастирі – власні богадільні. Важливою "галуззю медицини" було, звісно, акушерство. Популярна в народі була "домашня фізіотерапія" – лазні, компреси, розтирання, масаж, укутування, "банки", клістири.

Дубова кора. її сушать, подрібнюють, декілька годин вимочують у холодній воді, а потім кип’ятять півгодини, проціджують і вливають у купіль, яка знижує температуру, сприяє загоєнню рак, лікує шкіру, що потерпіла від морозу. Татарське зілля. Корінь і зелень залити холодною водою і кип’ятити півгодини. Така купіль дуже добре лі­кує невроз.Ромашка. Квіти заливають холодною водою і ки­п’ятять у щільно закритому посуді 10 хвилин. Завдяки великій кількості ефірних масел, які є в цьому відварі, купіль з ромашки прекрасно впливає на внутрішні і зовнішні запалення, заспокоює, знімає підвищену нер­возність.

19.Предметні обереги

Сонце-це символ добра,мудрості, в дитячих казках мудрий порадник. У давніх слов'ян головний оберіг.Його малювали на ставнях для захисту будинків.Нерозлучники –це дві з єднані між собою ляльки,які символізують єднання чоловічого та жіночого начала,можуть бути полотняними,трав'яними ,нитковими.Кінь був іграшкою та оберегом.Сухосвіт виник не тільки для наведення чистоти,а й для захисту дому.Ложка-весільний оберіг .Подарунок ложки символізував,щобвсі були ситі. Млин-символ достатку ,старанності ,праці.Головний старослов'янський новорічний символ –це сніп перев'язаний особливим способом.Монастирське яйце-символ життя.Весільне дерево-символ молодості,краси,сімейного щастя.Бажанницю не можна було показувати .Дівчина зав'язувала на буси або стріху,яка ховалася.Підкова-це символ щастя.Древні слов'яни вважали,що 2 кінці символізують людину і коня.(оформлена підкова зі дзвіночком –це теж слов'янський оберіг)Витинанка.По витинанці можна було визначити ,що відбувається в селі,які свята,где народився,які дівчата збираються заміж.Виготовляли в техніці витинанки дерево життя.

20. Українські народні пісні (види)

Серед усіх видів українського фольклору найважливіше і найпочесніше місце належить пісенній творчості. Обрядові пісні, думи, історичні пісні, балади, ліричні пісні, частушки - такі основні її види. Пройнята любов'ю до рідної землі, пісня опоетизувала не тільки людину, а й природу краю. Романтично піднесені колядки і щедрівки поетичними словами славили звичайну трудову людину, відволікали її думки від тяжких обставин життя і вели уявою в ідеальну країну вимріяного та бажаного. Постать господині у колядках овіяна високою поезією, теплотою і любов'ю. Парубок у колядках і щедрівках - невтомний трудар і богатир-воїн, щасливий мисливець, все в нього надзвичайне, особливо кінь і зброя. Образ дівчини в колядках і щедрівках огорнений серпанком ніжності й захоплення: вона зачаровує своєю вродою, працьовитістю, поставою. Приходить весна - і її стрічають веснянки, сповнені світлого, радісного відчуття оновлення природи.