1.3. Проблема обмеженості ресурсів та необмеженість потреб.

Найсуттєвіша проблема з якою стикається мікроекономіка є те, що потреби суспільства у товарах та послугах є безмежні, а ресурси є обмеженими.

В мікроекономіці, обмеження - це певно границя, за які не повинні виходити субєкти своєю діяльністю.

Обмеженість ресурсів - це недостатність русурсів, або встановлений ліміт на використання цих ресурсів.

Обмеження ресурсів дає нам уявлення проте, що потрібно знаходити нові альтернативні види ресурсів для задоволення своїх потреб.

Природні ресурси за тривалісю використання і відновлення поділяють на такі групи:

1) Природні ресурси, які здатні відновлюватися протягом певного періоду часу ( до них відносять водні, повітряні, рослинні та інші ресурси).

2) Природні ресурси, які не здатні відновлюватися протягом певного часу, і при надмірному їх використанні вони зможуть бути вичерпаними ( до них відносять паливні ресурси, мінеральні ресурси та інші).

3) Необмежені ресурси, це ті ресурси, які при їхньому інтенсивному використанні мають схильність до самовідновлення( повітря, вода, енергія сонця, енергія припливів і відпливів).

4) Обмежені ресурси, це ті ресурси, які при інтенсивному використанні можуть зникнути. Використання таких ресурсів повинне бути узгодженим або замінене на альтернативу. До таких ресурсів відносять поклади газу, вугілля, мінеральних ресурсів.

З кожним роком потреба суспільства у ресурсів збільшується. Невпинно зростая населення переважно тих країн , де ресурси є досить обмеженими. Найголовнішою сьогодні метою мікроекономіки є найраціональніше використовувати ресурсів, найефективніше їх переробляти.

Ефективність використання - це можливість якнайкраще використовувати ресурси і блага, які має суспільство під своїм розпорядженням.

Ефективною називають таку економіку, яка використовує природні і трудові ресурси з найбільшою корисністю.

1.4. Методологія мікроекономічного аналізу.

Як ми знаємо мікроекономіка вивчає діяльність економічних суб"єктів на мікрорівні. Для дослідження діяльності економіки використовують різні методи, за допомогою яких досліджуємо економічні процеси розвитку економіки.

Метод - це спрямована діяльність суб"єктів для досягнення конкретної мети. За допомогою різних методів ми можемо робити різні кроки у розвитку економіки.

На сьогоднішній час основними методави є:

- Історичний - Діалектика - Аналіз - Індукція - Дедукція - Гіпотеза - Аналогія

Історичний метод - це такий метод, який влкючає в себе основні закони розвитку суспільства протягом певного періоду часу, і на основі даних робляться певні висновки та гіпотези.

Діалектика- це наука, яка вивчає загальні закони про розвиток природи, суспільства та людей.

Аналіз - це такий метод, за допомогою якого ми пізнаємо досліджуємо певний обєкт чи предмет, збираємо на нього інформацію, і за допомогою висновків охарактеризовуємо його.

Індукція - це такий метод, який полягає на висновках від чогось окремого до загального. За цим методом дуже тяжко визначити і проаналізувати будь-які зміни у економіці країни.

Дедукція - це подібний метод до індукції, тільки цей метод заснований від загального до окремого. Цей метод є кращим, адже вплив різних факторів із загальгоно на окремі суб"єкти буде більш суттєвим.. Слабка сторона дедукції, воно не в змозі обгрунтувати загальну передумову.

Аналогія – це метод пізнання, заснований на перенесенні однієї чи ряду властивостей з відомого явища на невідоме.

Гіпотеза – це метод пізнання, який полягає у висуненні науково-обґрунтованих припущень про можливі зв’язки явищ і процесів. Гіпотеза виникає лише тоді, коли нова інфомація і теорія заперечують стару.