- •Тема 1. Вступ до мікроекономіки
- •1.2. Предмет мікроекономіки.
- •1.3. Проблема обмеженості ресурсів та необмеженість потреб.
- •Тема 2. Корисність економічного блага.
- •1. Корисність в економічній теорії.
- •Тема 3. Аналіз поведінки споживача. Уданій темі ми розглянемо 3 питання :
- •Тема 4. Попит та пропозиція. У даній теті розглянемо 5 питань:
- •Тема 6. Теорія граничних продуктів. У даній темі ми розглянемо 5 питань:
- •Тема 5. Теорія еластичності. У даній темі ми розглянемо 3 питання:
- •Тема 6. Теорія граничних продуктів. У даній темі ми розглянемо 5 питань:
- •Тема 7. Витрати виробництва. У даній темі розгляне мо 4 питання:
- •1. Суть і види витрат виробництва.
- •Тема 8. Ідеальні ринкові структури.
- •Тема 9. Реальні ринкові структури. Уданій темі розглянемо 5 питань:
- •2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента.
- •3. Олігополістичне ціноутворення.
- •Переважно використовують такі прийоми:
- •2. Самостійне ціноутворення виробників.
- •1. Покращення якості продукції.
- •2. Покращення вигляду товару за допомогою реклами та етикетки.
- •5. Оцінка економічної ефективності монополістичної конкуренції та олігополії
- •1. Попит на ресурси та його види.
- •2. Визначники попиту на ресурсу та його еластичність.
- •3. Зміна ціни на товари замінники.
- •Тема 11. Ринок праці.
- •1. Особливості ринку праці.
- •3. Роль професійних спілок на ринку праці.
- •Тема 12. Ринок капіталу.
- •1. Капітал як чинник виробництва.
- •2. Стратегія інвестиційного рішення.
- •Тема 13. Аналіз державного регулювання економіки. У даній темі розглянемо 3 питання :
- •2. Дотації, субсидії та їх вплив на виробників.
- •3. Державне втручання у ринок с/г.
- •5. Підвищення кваліфікацій робітників, які працюють в аграрному секторі економіки. Тема 14. Рівновага та ефективність виробництва.
Тема 4. Попит та пропозиція. У даній теті розглянемо 5 питань:
1. Зміст, суб’єкти та об’єкти ринку.
2. Попит та закон попиту.
3. Пропозиція та закон пропозиції.
4. Взаємодія попиту та пропозиції.
5. Регулювання цін державою.
1. Зміст, суб’єкти та об’єкти ринку.
Ринок – це сукупність економічних відносин між покупцем та продавцем, які складаються в процесі купівлі продажу товарів.
Щоб дослідти ринок потрібно знати з яких частин він складається і як його поділяють:
За призначенням ринкових відносин :
- ринок засобів виробництва,
- інформаційний ринок;
- земельний ринок;
- ринок цінних паперів та валюти;
- ринок капіталів;
- ринок робочої сили;
- та інші.
За територіальним аспектом:
- місцевий;
- регіональний;
- світовий;
- національний;
- просторовий;
та інші.
За документацією:
- тіньовий ринок;
- офіційний ринок.
За рівнем розвитку ринку:
- монопольний;
- олігополістичний;
- конкурентний ринок.
Для того, щоб ринок нормально функціонував, потрібно щоб існував якийсь механізм. На сьогодні створено спеціальний механізм, який дозволяє споживачу то покупцю скористатися своїм бажанням.
Ринковий механізм - це сукупність певних економічних законів, елементів, які повинні утворювати спосіб організації ринкової економіки як саморегулюючої системи, а також це механізм функціонування цін і розподілу ресурсів , здатність продавця продати товар за вищу ціну, а споживачу купити за нижчу.
Як і будь-який механізм має свої функції і властивості, так і ринковий механіз має свої функції:
- інтеграційна ( це здатність ринку розвиватися не тільки в певному регіоні, але і можливість робити свою діяльність і за її межами);
- інформаційна ( ринковий механізм показує виробникам, яких товарів на ринку є забагато, а які товари є в дефіциті);
- регулююча ( на цю функію покладена відповідальність, аби всі суб"єкти ринку дотримувались загальноприйнятих законів і правил поведінки виробників);
- стимулююча ( ринковий механізм робить такі умови субєктам ринку, щоб їхня діяльність приносила користь споживачам та покупцям);
- захисна ( ринковий механізм захищає ринок від надмірної монополізації, адже монополізація призводить до зменшення вибору товарів);
Ринковий механізм переважно функціонує на основі попиту та пропозиції та рівень цін на товари.
2. Попит та закон попиту
Попит - це та кількість таварів та послуг які споживачі бажають і можуть купити на ринку за певну ціну в певний момент часу. На величина попиту в значній мірі впливає ціна товару. З цього випливає закон попиту:
Занон попиту формується так: чим вищою є ціна на товари то послуги , тим менше цих товарів споживатиме покупець і навпаки, чим менша ціна на товари тим попит буде більший.
Можна побачити, що закон попиту показує нам обернену залежність між ціною та попитом.
На даному грахіку показоно криву поиту D, її розміщення залежить від таких чинників:
D =f(p; g, x, у),
де p - ціна даного продукту,
g - ціна товару, який доповнює інший
x - сума доходу споживача
у - смаки і уподобання споживаса
3. Пропозиція та закон пропозиції.
Головними героями попиту є споживачі, пропозиції - виробники. Разом їхня діяльність формує ринок, де збігаються інтереси виробників та споживачів.
Пропозиція - це та кількість товарів та послуг, яку виробник бажає та спроможний виробити і постачати для продажу на ринок за певну ціну впродовж певного часу.
Пропозиція товарів не завжди збігається з попитом на неї. Зазвичай виробники перед тим, як виробляти певний вид товарів повинні провести чіткий аналіз ринку. У суть цього аналізу повинно бути включено, яких товарів є на ринку в надлишку, а які є в дефіциті. Ще однією ознакою виробника є те, що виробник повинен знати скільки потрібно виготовити товару, незнання може призвести до застою цього товару або дефіцит.
Закон пропозиції - величина пропозиції буде збільшуватися тоді, коли зростатиме ціна на цей товар, і навпаки.
Крива пропозиції - це графічне відображення пропозиції. Переміщення кривої пропозиції являє собою збільшення або зменшення ціни, і неодмінно впливає на пропозицію.
Є дві умови, які впливають на рівень пропозиції:
1. Ціновий чинник ( зміна ціни на товар тягне за собою весь ряд цін на інші товари).
2. Нецінові цинники:
- ціни на інші товари ( зміна ціни одного товару тягне за собою зміну ціни іншого товару)
- ціна ресурсу, яка використовується для виробництва товару ( наприклад якщо ціна деревини подорожчала на 20%, то ціна деревяних виробів також подорожчає на 10 -15 %).
- технологічне оснащення виробника ( якщо виробник має новітню технологію виробництва певного виду товару, то того продукція по виробництву буде дешевшою від того виробника, який застосовує застарілу техніку).
- кількість виробників того самого товару( чим більша кількість виробників того самого товару, тм більша конкупенція на ринку)
- податкова ставка на продаж товару ( якщо податкова ставка на продаж певного виду товару зростає, то цеодмінно впливає на ціну товару. Зміна ціни на товари зменшує попит на товари, що тягне за собою зменшення пропозиції).
4. Взаємодія попиту та пропозиції.
Сукупність попиту та пропозиції створює - ринок, який регулює їх.
Якщо на ринку існує рівновага між кількістю виробленого товару і кількістю, яку покупці готові купити, то ринок буде врівноважений.
На даному графіку показано дві криві: попиту та пропозиції. Точка в якій вони перетинаються буде називатися точкою рівноваги.
Стабільна рівновага - відбувається тоді, коли змінена ціна товару повертається у попередній стан.
Конкурентна ціна - це така ціна, яка дозволяє товарові вільно продаватися.
Ринкова ціна - це ціна, яка самостійно встановлюється на ринку за допомогою попиту та пропозицією.
Рівноважна ціна - це така ціна на товар, яка зададовольняє дві сторони : покупця та продавця.
. Регулювання цін державою.
Для регулювання ринку не завжди ринковий механізм справляється. У випадку колапсу або швидкому зростанні цін на певні види товарів повинна втручатися держава.
Є два види втручань держави аби запобігти ризькому падінні або зростанні цін на товари:
1. Максимальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути вищою за встановленний ліміт.
Наслідками запровадження максимальної ціни можуть бути:
- на ринку товарів може виникнути дефіцит товарів
- велика частина виробників буде діяти поза офіційною документауію( підуть у тінь).
- при надмірному дефіциті державі прийдеться імпортувати певний вид товару з інших країн або виділяти цей товар з резервного фонду.
2. Мінімальна ціна - це така ціна, яка визнана державою за якою виробники повинні продавати свій товар, вона не може бути нижчою за встановленний ліміт.
Держава встновлює мінімальні ціну для того, щоб захистини виробника. Наприклад собівартість виробництва 1 тонни пшениці становить 1000 грн. Ціна на ринку 1 тонни пшениці ринку становить 900 грн. Держава бачить, що фермер виробляючи пшеницю працює собі у збиток. Тоді держава встановлює мінімальну ціну на продаж зерна на рівні 1100 грн. Встановлена ціна дозволяє фермеру продавати зерно і мати ще при цьому 10% прибутку.
Недоліком встановлення мінімальної ціни є те, що на ринку буде надлишок товару, адже споживачі не схочуть купляти дорогий товар. Зменшення споживання призведе до зменшення виробництва товарів.
