Розрахунок точності визначення положення опв-11 прив’язаний оберненою засічкою.

Кіл

S₁

ПП3

S₂ δ₁ δ₃ r₁

r₂

δ₂ r₃ ОПВ-11

ПП4 S₃

ОПВ-10

S₁=1225 м r₁=168,4 м ₁ =102.5 м P=180.8м

S₂=1425 м r₂ =144,8 м ₂ =85 м F =3036.81м.кв

S₃=1225 м r₃ =168,4 м ₃ =174 м m_ =6

Похибку у плановому положенні опознака, що визначається оберненою засічкою обчислюємо за формулою

, (37)

(38)

де - сторони оберненого трикутника;

р= - його півпериметр;

F= його площа;

m_ =6 - сумарна випадкова похибка вимірювання кута .

Для побудови оберненого трикутника спочатку обчислюємо величини r_i:

м, (39)

де S_і – віддалі від вихидних пунктів до визначуваного в м., вимірюються з карти.

Величини r_i вдкладаємо у масштабі карти за трьома відповідними

сторонами напрямів від визначуваного пункту до вихідних. З’єднавши три точки, отримуємо обернений трикутник із сторонами . Помірявши ці сторони, за формулою (37) обчислюємо похибку М=0,15 м.

Висновок: Похибка планового положення ОПВ-3 не перебільшує допуск, тому що

Розрахунок точності визначення положення опв-1 прив’язаний прямою засічкою.

Опознак ОПВ-1-прив’язуємо прямою засічкою.

ОПВ-3

S₁₀

γ

S₂

ПП10

S₉ ПП2

ПП9

S₁=1125 м; S₂=1100 м; =15.

Згідно з маємо:

Висновок. Похибка планового положення ОПВ-1 не перевищує допуску М 1м , тому що

6.Висотна прив‘язка опознаків.

При висотній прив’язці опознаків враховуємо, що згідно [2] гранична похибка у визначенні висоти опознака відносно пунктів геодезичної основи дорівнює 0,1 висоти перерізу рельєфу h. В моєму випадку h=1 м і похибка буде 0,1 м. Будемо вважати, що це гранична похибка h_гран в найслабшому місці нівелірного ходу.

1. ОПВ що залучаються до полігонометричного ходу 4 класу по висоті прив’язуються до нівелювання 4 класу,1-2 розрядом. Точність їх висот не повинна бути гіршою за 20 см. Граничну нев’язку ходу fh_гран отримаємо за формулою:

f_hгран=2h_гран=0,2м

f_h=

Допустима довжина нівелірного ходу 4 класу обчислюється:

L_км=( )²

Якщо h=1m, h_{гран =}0,1м, f_гран=0,2м.

L= = 100 км _н.

Опознаки, що прив’язані теодолітними ходами, визначають для висоти перерізу рельєфу h1 м технічним нівелюванням, а для висоти перерізу рельєфу h1 м з тригонометричного нівелювання.

Розрахунок для технічного нівелювання виковують за формулами:

,

при

f_hf_hгран.

Точність висотних ходів розраховуються:

f_h=0,04*S/

при цьому f_hf_hгран.

s-периметр ходу

n- кількість сторін

Допустиму довжину висотного ходу обчислюю за формулою

[S]=

При h=1м , Δh_гран=0.1м, f_{h гран}= 0.2 , n=8 маю

[S]= = 1414 м =1.414 км

Середня квадратична похибка визначення висоти опознака, прив’язаного тригонометричним нівелюванням за декількома напрямками засічки, обчислюю за формулою:

А) Розраховую для ОПВ – 2 (пряма засічка)

S₁=1400м S₂= 1472.5 м S₃=1062.5м

,

Що є в допуску.

Б) Розраховую ОПВ – 11, який прив‘язаний оберненою засічкою.

Розрахуємо для ОПВ-15

S₁= 1225м S₂= 1425м S₃=1225м S₄=2187.5м

Що є в допуску.