- •Дисципліна:
- •Загальні положення про майстра в/н, його права та обов’язки.
- •Відповідальність
- •1. Характеристика та навчально-виховні задачі теми.
- •2. Розподіл матеріалу теми на підтеми та уроки.
- •3. Підбір навчально-виробничих робіт
- •Слід звернути увагу:
- •Загальні вимоги:
- •Перелік навчально-виробничих робіт
- •4.Матеріально-технічна підготовка до вивчення теми.
- •Розробка навчально-технічної документації
- •Критерії оцінювання.
- •6. Підготовка майстра до занять
- •Основні вимоги по складанню конспекту:
- •Санітарно-гігієнічний стан майстерні:
- •Готовність обладнання до уроку:
- •План уроку з виробничого навчання.
- •Хід роботи
- •IV Заключний інструктаж (10-15 хв.):
- •Конспект вступного інструктажу.
- •Проектування бд
- •Створення «порожньої» бд
- •7. Методика проведення занять
- •8.Виховна робота майстра в процесі вивчення теми
- •9. Охорона праці для оператора комп’ютерного набору
- •Висновок
- •Список використаної літератури:
Розробка навчально-технічної документації
Формування професійної майстерності-найважливішого кваліфікованого робітника-вимагає подальшого удосконалювання виробничого навчання. Цьому сприяє широке застосування письмового інструктування учнів.
Необхідність застосування письмового інструктування обумовлена тим, що з одного боку, усе більш зростають вимоги до підготовки усе більш кваліфікованих робітників, а з іншого боку – майстру бракує часу для ефективного керування процесом навчання учнів.
Застосування письмового інструктування багато в чому розширює можливості майстра в керуванні процесом навчання. Це забезпечується насамперед тим, що навчальна інформація, що міститься в інструкційно-технологічної документації, носить характер чітко вираженої системи.
При тривалості уроку виробничого навчання 6 годин і чисельності групи 25 чоловік на індивідуальну роботу майстра з кожним з них залишається всього 8-10хв. Це не дозволяє майстру досить ефективно проводити індивідуальне поточне інструктування. Письмове інструктування, що представляє собою самосійне джерело інформації для учнів, як показує досвід, має можливість значно підвищити ефективність інструктування кожного що учиться, їхня самостійність у процесі навчання.
Використовувана у виробничому навчанні документація складається з двох сторін: виробничо-технологічну, визначальну, що й у якій послідовності роботи для одержання необхідного результату навчання, і навчально-інструкційної, утримуючи вказівки, як робити.
Документація звичайно розробляється найбільш досвідченими майстрами, методистами, обговорюється на засіданнях методичних комісій. Усе це сприяє відображенню в ній найбільш раціональної і доцільної послідовності виконання трудових прийомів, операцій, методично і технічно грамотних, точних і дохідливих указівок, а також поширенню передового досвіду. Дидактична цінність письмових інструкцій підсилюється завдяки сполученню в них різних видів інформації:
Навчально – технічна документація має велике значення для організації та здійснення навчально-виробничого процесу.
Навчально-технічна документація являється джерелом уяви про предмети праці, технологічні та трудові процеси, інструменти, а також інструкційним матеріалом здійснення основних трудових операцій та функцій
Навчально-технічна документація створює необхідні орієнтири у трудової діяльності учнів; спонукає їх до застосування теоретичних знань; допомагає створенню зорово-наочних вражень про прийоми виконання навчально-виробничих завдань; творче ставлення до своєї професії; стимулює самоконтроль; являється важливим засобом керування процесом формування необхідних професійних та особистісних компетентностей.
Крім усних методів інструктування існують також письмові. Вони дозволяють підвищити ефективність уроку та покращити сприйняття матеріалу учнем і формуванню професійних вмінь та навичок.
Під час проведення уроку в/н майстер використовує наступну технічну документацію:
інструкційна карта;
інструкційно-технологічна карта;
карти завдання;
Для розробки документів письмового інструктажу майстер використовує програму в/н, матеріал спецтехнології, план року, перелік НВР. Письмове інструктування полегшує організацію виконання виробничих завдань учнів та контроль за її виконання.
По оформленню та змісту інструкційні карти можуть бути різноманітні, тобто єдиного стандарту оформлення не має, але обов’язково вони повинні мати вказівки: - Що робити? Як робити?.
З точки зору дидактики цінність письмового інструктування підсилюється варіюванням в них різних видів інформації словесного, графічного, внесення до тексту контрольних запитань.
Використання навчально-інстукційних карт допомагає майстрам в/н заощадити час, поліпшити керування пізнавальної діяльності учнів.
Інструкційні карти привчають учнів до самостійності, правильній послідовності виконання робіт, застосуванню необхідних інструментів, обладнання.
В інструкційних картах обов’язково вказується послідовність виконання вправ або операцій і дається коротка інструкційна вказівка про характер і способи використання трудових рухів.
Вірне використання різного роду письмових інструкцій з іншими методами проведення уроку в/н дає гарні результати в навчальній та виробничої діяльності учнів.
Письмове інструктування — інструктаж за допомогою інструктивно-методичних вказівок, які мають певні відомості необхідні учням для виконання НВР.
Використання навчально-технічної документації допомагає майстрам в/н заощадити час, поліпшити керування пізнавальної діяльності учнів.
Інструкційні карти розкривають такі елементи трудового процесу як вивчення креслень і технічних вимог до виготовлення виробу. Інструкційні карти на ряду з плакатами, кресленнями та іншими наглядними посібниками дозволяють проводити письмовий інструктаж учнів. Коли використовується інструкційна карта, учням стає багато чого зрозуміло без пояснення, тому майстер має більше часу, наприклад для особистого показу виконання вправ, які вивчаються на уроці.
Необхідно з самих перших уроків привчати учнів виконувати роботи із застосуванням навчально - технічній документації. З метою розвитку мислення і творчих здібностей учнів, майстер навчає їх самім складати технологічну послідовність виконання завдань та складання інструкційних вказівок що до їх виконання.
Крім усних методів викладання застосовують картки завдання, які дозволяють майстрові в/н провадити актуалізацію опорних знань, визначити рівень знань учнів по попередній темі (де і що саме вони не зрозуміли) по цих картках виставляють оцінки учням.
