2.2. Маркування контейнерів

Стандартна система маркування контейнерів ISO та загальна схема маркувального коду

2 ARN U 040393 AU 30 GP

_{Контейнер 1ВВ}

_{Код власника контейнера- ARN}

_{Серійний номер 040393}

_{Країна-Австралія ( AU)}

_{Габаритні розміри}

_L=9125

_B=2438

_H=2591

_{Код розміру контейнера-30}

_{Код типу контейнера – GP}

Контейнер общего назначения без вентиляции

Розрахунок контрольної цифри:

Код власника Серійний номер

A R N U 0 4 0 3 9 3

Еквівалентне значення

10 29 25 32 0 4 0 3 9 3

Ваговий коефіцієнт

1 2 4 8 16 32 64 128 256 512

Результат множення стовбців

10 58 100 256 0 128 0 384 2304 1536

Сума результатів в останньому ряді:

_{10+58+100+256+0+128+0+384+2304+1536=4776}

_{Розраховуємо контрольну цифру:}

_{4776/11=434,181818}

_{Контрольна цифра: 2}

Розділ 3 розрахунок показників роботи морського рухомого складу при виконаніні контейнерних перевезень

Правила перевезення заданого тарно-поштучного вантажу, розміщеного на євро піддонах, в контейнерах морським транспортом і операції пов’язані з обробкою їх в портах

Перед завантаженням цукру вагони, цукровози, контейнери ретельно очищають, у разі необхідності промивають і дезінфіку-ють, підлогу застеляють папером або сухою соломою.

Основним зовнішнім фактором зіпсування цукру при морських перевезеннях є вологість повітря вантажних приміщень, а інтенсивність її проникнення залежить від градієнта рухомих сил процесу зволоження під час аерації та ступеня герметизації зовнішнього контуру трюмів;

Рівноважні умови вологості цукру та вологого повітря вантажного приміщення наступають приблизно через дві доби після початку руху судна, при цьому градієнт температури поверхні вантажу і повітря складає 2оС;

На рівноважну вологість цукру і її динамічні властивості не лінійно впливають зольність цукру та відносна вологість повітря у приміщенні, а рівноважна температура на вологість цукру при атмосферних умовах істотного впливу не здійснює;

На зміну якості (вологості) цукру негативно впливають температура, вологість атмосферного повітря та температура морської води тільки при безпосередньому контакті, але при герметизації вантажних приміщень такого впливу не спостерігається;

Грудкування цукру здійснюється тільки при його осушенні визваному рухомими силами масопереносу при умовах низької відносної вологості атмосферного повітря у порту розвантаження та високим її значенням у порту завантаження;

При вентиляції трюмів з цукром на маршруті доставки здійснюється додаткове зволоження поверхні вантажу на глибину до 1,01,2 м.

Переміщення мішків з цукром із транспортного засобу на склад здійснюється за допомогою пересувного секційного пластинчастого чи інших типів контейнерів, штабелеукладача.

У більшості країн для кріплення вантажів, пакетованих на піддони, використовують обтягування термоусадочною або еластичною полімерною плівкою. Термоусадочні плівки виготовляють з поліетилену середньої або високої густини екструзією з наступним роздувом. Внаслідок екструзії проходить орієнтація макромолекулярних ланцюгів полімеру у поздовжньому напрямі, а під час роздування - у поперечному. Швидке охолодження зберігає орієнтацію макромолекул і для її зняття потрібне наступне нагрівання. Внаслідок цього полімер збігається і обтягнутий товар має щільну упаковку.

Для зберігання цукру в мішках кращими вважають цегляні склади, висота яких близько 12-18 м. Бетонну підлогу покривають плитами, на які накладають суцільний настил із сухих дощок 30-40 мм завтовшки, а потім застеляють брезентом, щоб запобігти відволожуванню цукру.

Перед закладанням на зберігання склади слід ретельно очистити, провітрити і просушити.

На складах з дерев'яною підлогою брезент, мішковину або поліетиленову плівку настилають безпосередньо на підлогу і загортають підстилку на два укладених нижніх ряди, щоб запобігти забрудненню і відволожуванню продукту.

На складах із цементною або асфальтованою підлогою мішки, ящики і пакети з цукром треба розміщувати на піддонах, які покривають чистим брезентом, мішковиною або папером.

Мішки з цукром складають штабелем рівними рядами в перев'язку з обмеженим нахилом зовнішніх стінок штабеля і горловиною мішків всередину. Штабелі слід складати з однорідного за якістю цукру, упакованого у тару одного виду, що має одну стандартну масу. Гранична висота штабеля цукру-піску, упакованого у мішки з тканини, - 46 рядів, рафінованого цукру-піску - 36, цукру, упакованого в дощаті ящики, - 5 м, в картонні - 2, а в транспортні пакети - 4 м.

На кожний штабель заводять штабельний ярлик, в якому мають бути вказані назва цукру, постачальник, номер вагону, номер накладної, кількість місць, маса нетто, вид тари, дата надходження, номер документу про якість і основні показники якості.

На час зберігання цукру-піску відносна вологість повітря не повинна бути вищою за 70 % на рівні поверхні нижнього ряду упакованого цукру, а цукру-рафінаду - 75 %. Цукор-рафінад і упакований цу-кор-пісок повинні зберігатись за температури не вищій як 40°С.

Зберігати цукор (понад рік) можна в складах, які опалюються і не опалюються. Температура цукру не повинна перевищувати 25°С, а мінімальна температура повітря в складах, що опалюються, 12°С. Для такого зберігання цукор-пісок і рафінований цукор-пісок упаковують масою нетто по 50 кг у нові мішки з тканини з поліетиленовими вкладишами і масою нетто 40 кг у паперові п'ятиаркушеві мішки з одним шаром, що ламіновані поліетиленом. Строк зберігання упакованого цукру-піску в опалювальних складах - до 8 років, у неопалювальних - від 1,5 до 4 років з урахуванням умов зберігання і виду тари; цукру-рафінаду в опалювальних складах - до 8, у неопалювальних - до 5 років.

Під час зберігання цукор може адсорбувати сторонні запахи, внаслідок чого втрачає сипкість і утворює грудочки.

Характеристика портів відправлення і призначення

Квінана(Kwinana),Австралія

Квінана названа на честь однойменного пароплава, який, у свою чергу, запозичив ім'я у одного з районів округу Кімберлі в Західній Австралії.

Населення-19 907 чол.

Порт Квінана є невідомим в Австралії.

В даний час порт не має в своєму розпорядженні кранів і буксирів.

Поставляються в основному сільськогосподарські товари.

Бердя́нський морськи́й торгове́льний порт  — морський порт, розташований в місті Бердянську. Бердянський порт  — єдиний в Запорізькій області і один з двох азовських портів України (разом із Маріупольським).

У 1824 році новоросійський генерал-губернатор Воронцов наказав збудувати новий порт. Місцем для його зведення було обрано Бердянську косу. Будівництво порту завершилося влітку 1830 року. Бердянський порт одразу став важливим пунктом у морський торгових відносинах — вже у 1836 році до Бердянську зайшло перше іноземне судно, а через три роки їх вже налічувалося 100.

1924 року до порту були прокладені залізничні колії, подовжено причальну лінію.

Після Другої світової війни вщент розбитий порт довелося відбудовувати наново.

Нині Бердянський порт має велике значення у перевезенні вантажів, забезпечує морське торгове сполучення із Росією таКавказом.

Інфраструктура

У розпорядженні Бердянського порту перебуває робоча територія площею близько 275 тис. м², 9 торгових причалів і один причал для риболовецьких суден. Порт здатний приймати судна з осадкою до 8 метрів і довжиною до 205 метрів. До портового флоту входять:

• 2 морських буксира

• 3 портових буксира

• лоцманський катер

• рейдовий катер

• бункеровщик (бункеровка суден паливом місткістю 1500 тон)

• збиральник льяльних і баластних вод

• морський нафтосміттєзбиральник

• суховантажне судно (вантажомісткістю 140 тон)

• самохідний плавучий кран вантажепідйомністю 16 тон

• несамохідна баржа вантажемісткістю 1000 тон

• самохідна баржа «Бірськ»

• пасажирский теплохід «Генерал Кунгурцев»

Технические характеристики портального крана «Феникс»