- •6.050101 "Комп'ютерні науки"
- •1. Довідковий теоретичний матеріал 6
- •3.1. Варіанти завдання 2.1 40
- •4.1. Варіанти завдання 3.1 45
- •5.1. Варіанти завдання 4.1 51
- •Довідковий теоретичний матеріал
- •Класичне означення ймовірності
- •Елементи комбінаторики
- •Геометричне означення ймовірності
- •Теорема додавання і формула множення ймовірностей
- •Формула повної імовірності, формула Байєса
- •Закони розподілу і числові характеристики випадкових величин
- •Характеристичні функції
- •Закони розподілу функцій випадкових аргументів
- •Числові характеристики випадкових величин
- •Закон великих чисел
- •Центральна гранична теорема для однаково розподілених випадкових доданків
- •Точкові оцінки параметрів розподілу
- •Довірчі інтервали
- •Статистична перевірка гіпотез
- •Критерій згоди 2
- •Однофакторний дисперсний аналіз
- •Регресійний аналіз
- •Статистика стаціонарних випадкових процесів
- •Модульна контрольна робота №2
- •Варіанти завдання 2.1
- •Варіанти завдання 2.2
- •Варіанти завдання 2.3
- •Приклади розв'язання завдань
- •Довірчі інтервали:
- •Додатки Додаток 1
- •Додаток 2
- •Література
Довідковий теоретичний матеріал
Класичне означення ймовірності
Імовірністю події А у схемі скінченної кількості однаково можливих елементарних подій називається відношення
де т(А) - кількість елементарних подій, що сприяють події А; п - загальна кількість елементарних подій.
Елементи комбінаторики
Припустимо,
що необхідно виконати послідовно
k дій. Коли першу дію можна
виконати n1
способами, другу – n2
способами, третю – n3
способами і так до k-ї
дії, яку можна виконати nk
способами, то всі k
дій разом можна виконати
способами, у цьому полягає основний
принцип комбінаторики (правило множення).
Нехай
Ω - деяка множина з п
елементів. Деяка k-
елементна підмножина множини з
п елементів називається
комбінацією з п
елементів по k.
Порядок елементів у підмножині не є
істотним. Кількість k-
елементних підмножин множини позначають
.
Наприклад,
коли
,
тоді
- усі можливі комбінації з 3 по 1 (отже,
=3);
- усі можливі комбінації з 3 по 2 (отже,
=
3).
Кількість комбінацій з п елементів по к обчислюють за формулою
Множину називають упорядкованою, коли кожному елементу цієї множини відповідає деяке число (номер елемента) від 1 до п (п - кількість
елементів множини), де різним елементам відповідають різні числа.
Різноманітні упорядковані множини, що відрізняються лише порядком елементів (тобто можна одержати з тієї самої множини), називають перестановками цієї множини. Наприклад, перестановки множини мають вигляд:
{а, b, с}, {а, с, b}, {b, а, с},
{b, с, а}, {с, а, b}, {с, b, а}.
Кількість перестановок Рn множини, що містить п елементів, обчислюють за формулою Рn = п!.
Розглянемо
упорядковані підмножини даної множини
Ω. Кожну її підмножину може бути
упорядковано деяким можливим способом.
Кількість усіх k-елементних
підмножин множини Ω дорівнює
.
Кожну таку підмножину можна упорядкувати
k!
способами. Таким чином, одержуємо всі
упорядковані k-елементні
підмножини множини Ω. Кількість
упорядкованих k-елементних
підмножин множини, що містить
п елементів,
позначають через
Упорядковані k-елементні підмножини множини з п елементів називаються розміщенням з п елементів по k. Різні розміщення з п по k відрізняються або елементами, або їх порядком.
Нехай
k1,
k2,…km
-
цілі невід'ємні числа, причому
.
Подамо множину
А
з n
елементів у вигляді суми
т
множин
А1,
А2,
... Аm,
що містять відповідно k1,
k2,…km
елементів.
Позначимо кількість різних способів
такого розбиття на групи через
Сп
(k1,
k2,…km).
Її обчислюють за формулою:
Наведемо комбінаторну схему, що зустрічається при розв'язуванні задач:
n
-елементна множина
А є сумою
множин А1
, А2,…
Аk
кількість елементів яких дорівнює
відповідно n1
n2 …
nk
,
B – m-елементна підмножина множини
А, що містить
m1
елементів з
А1,
т2
з А2,
...,
тк
елементів
з
Аk
.
Кількість способів, якими можна вибирати
таку множину
В з А (множини
невпорядковано), за основним принципом
комбінаторики дорівнює
Геометричне означення ймовірності
Припустимо, що внаслідок експерименту у деякій області Ω навмання з'являється точка ω. Необхідно визначити ймовірність Р(А) того, що ω А, де А - область, що належить Ω, А Ω. За означенням
де т(А) та т(Ω) - геометрична міра області А та області Ω (довжина, площа, об'єм).
