Причини поразки зунр:
ЗУНР опинилась в міжнародній ізоляції, без військової та дипломатичної підтримки європ. д-в;
УНР, воюючи на декількох фронтах у 1918 – 1919рр. не могла захистити територію ЗУНР від окупації Польщею;
ЗУНР не створила ч/з економічні причини достатню за чисельністю та в-вим оснащенням армію, здатну захистити суверенітет держави і її територію.
ЗУНР реально (на власній території) проісн.8,5 місяців = 257 днів.
Радянсько – полська війна та Україна.
21 квітня 1920р. – УНР та Польща підписали Варшавський договір :
1. Польща визнавала незалежність УНР і Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою як верховну владу в державі;
2. Польський уряд зобов’язував не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України.
3. Українському населенню в Польщі і польське – в Україні гарантувались нац. - культурні права.
4. УНР офіціально погоджувалась на анексію Польщею західноукраїнських земель (Галичина, Зах. Волинь, частина Полісся, Лемків., Підляшшя, Посяння, Холмщина).
24 квітня 1920р. – УНР і Польща уклали військову конвенцію (об’єднання сил для боротьби з більшовиками).
25 квітня – польсько-українські війська (20тис. + 15тис.) перейшли р. Збруч і почали активні бої (успішно).
Протягом 1-го тижня – здобуто Житомир, Бердичів, Козятин.
6 травня 1920р. – польсько-українське військо ввійшло до Києва.
АЛЕ - на Одеському напрямку – не вийшли до Чорного моря;
- після формування Дніпра – зупинені на лінії Вишгород – Бориспіль;
- в тилу Червоної армії не вибухнув антибільшовицький заколот.
Зміцнивши свою позицію більшовики 14 травня 1920р. – почали контрнаступ.
26 травня – 40тис. радянська армія (Київська наступальна операція) визволила Київ, Вінницю, Коростень, почали наступ на Львів.
Мріючи перенести світову революцію на штиках «в Європу» радянські війська планували взяти Львів => Варшаву.
Країни Антанти негайно відреагували на прохання пол. уряду про допомогу.
Компроміс у вирішенні рад.-пол. (? ): визнання «лінії Керзона» (грудень 1919р.)
Сх. кордон Польської держави залишав під контролем польсько-українські етнічні землі – Посяння, Підлящщя, Холмщина, Лемківщина.
(Польська сторона визнала «лінію Керзона»).
РНК Росії утворює в Україні маріонеткові радянські уряди – польський Тимчасовий ревком (Ф. Дзержинський), Галицький ревком (В. Затонський).
Наступ на пол. фронті продовжувався, але радянські війська мали багато проблем :
відрив від тилів, значні темпи просування + втрати;
перехід польського кордону => протидію місцевого населення , розгортання національно-визвольного руху;
підтримана Францією Польща швидко провела мобілізацію.
Польські війська (в 6 раз більші) перейшли в наступ; радянська армія ціною великих втрат стабілізувала фронт на лінії Коростень – Житомир – Бердичів.
ПРОТЕ ні польська ні радянська сторона не мали сил для вирішального удару => у жовтні 1920р. – між Польщею і радянською Росією укладено перемир’я (35тис. військо УНР мусило самостійно вести боротьбу).