Тема: Проголошення зунр. Радянсько - Польська війна. План.
Утворення ЗУНР. Внутрішня та зовнішня політика
Акт злуки УНР та ЗУНР, його історичне значення.
Війна Польщі і ЗУНР (1918-1919). Причини поразки ЗУНР.
Радянсько – польська війна. Хід воєнних дій.
1) Зумовлені I світовою війною революційні процеси => до падіння Австро-Угорщини.
1
6
жовтня 1918 р.
– австр. цісар видає маніфест про
федеративний устрій держави.
18 жовтня 1918 р. – укр. парламентарії Сх. Галичини та Буковини створили у Львові орган представницької влади – Українську Національну Раду, яка поставила питання про об’єднання всіх західноукраїнських земель в єдину українську державу.
Противниками цих планів вступили Польські державні кола.
28 жовтня 1918 р. – в Кракові було створено польську ліквідаційну комісію.
Її представники повинні були 1 листопада 1918 р. прибути до Львова, щоб прийняти від австрійського намісника владу над цією територією.
За цих обставин укр. молоді офіцери ще у вересні 1918 р. – утворили Центральний Військовий Комітет і вирішили взяти ініціативу в свої руки.
В ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. – укр. військові частини взяли під контроль Львів, та поширили вплив Укр. Нац. Ради. – в містах Станіслав, Рава-Руська, Коломия та ін..
1 листопада 1918 р. – австрійська влада погодилась на передачу влади Укр. Нац. Раді.
11 листопада 1918 р. у Львові УН Радою було створено виконавчий орган влади – Державний Секретаріат (К. Левицький)
13 листопада 1918 р. – Укр. Нац. Рада затвердила тимчасовий Основний закон => новостворена Укр. Держава дістала назву ЗУНР, визначились її кордони, герб та прапор.
Президентом ЗУНР став Є. Петрушевич.
Внутрішня політика:
Створена централізована система управління: центральні органи спирались на добре організовану систему місцевого керування;
Створення регулярних військ ЗУНР – Укр. Гал. Армії (УГА);
Заходи щодо виведення економіки з кризи:
встановлення держ. монополії на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір худоби, свиней, заборонений вивіз нафти.
введено в обіг власну валюту – гривню і карбованець;
відновлювались залізниці.
За законом 14 квітня 1919 р. – ліквідовано поміщицьке землеволодіння (земля ->безземельним і малоземельним селянам).
Затверджено державність української мови.
Зовнішня політика
Зовнішня політична діяльність спрямована на міжнародне визнання молодої держави:
насамперед країнами Антанти;
припинення війни з Польщею.
2) В умовах, коли польська сторона зуміла швидко організувати опір укр. військам, в листопаді окупували Львів, в листопаді – грудні 1918 р. – здобули 1/6 частини повітів, де було проголошено владу ЗУНР.
+ Румунія окупувала частину Буковини, Угорщина – Закарпаття.
За цих складних умов ще більш актуальною стала ідея об’єднання ЗУНР та УНР, яку підтримувала основна маса населення західноукраїнських земель.
22 Січня 1919 року в Києві було проголошено Акт злуки унр і зунр в єдину соборну Україну.
ЗУНР дістала назву Зах. Область УНР (ЗоУНР) і цілковиту автономію.
Значення злуки УНР та ЗУНР:
сам факт проголошення об’єднання УНР та ЗУНР мав величезне морально-політичне значення, підтвердивши прагнення укр. народу жити в незалежній і соборній Українській державі;
велике значення для подальших подій мала взаємодія УГА та армії Директорії.
Позитивно вплинули на адміністративний апарат Директорії галицькі службовці.
Ці й інші приклади свідчили про можливість і необхідність об’єднання.
Фактично, державне об’єднання УНР та ЗУНР не відбулося, але історичний досвід державотворення як на Сході, так і на Заході України був дуже цінний для українських політиків, для державотворення сучасної незалежної України.
3) Війна Польщі і ЗУНР (1918 - 1919).
Причини поразки ЗУНР.
З початку листопада польські війська почали наступ в західноукраїнських землях. 21 листопада 1919 р. – поляки оволоділи Львовом.
З годом поляки контролювали 10 з 59 повітів, де ЗУНР проголосила свою владу
Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя => до Станіслава.
На заклики про допомогу країни Антанти не відреагували – т.ч. ЗУНР опинилась в міжнародній ізоляції.
Після об’єднання УНР та ЗУНР – УГА налічувала в середині січня 1919 р. – 60тис. вояків і незважаючи на нестачу зброї – методично витісняла поляків з Галичини.
Середина лютого 1919 р. – українські війська почали Вовчухівську операцію (оволодіння Львовом, Перемишлем, вихід до річки Сян).
Втрутилась Антанта (Франція – на боці Польщі)
22 лютого 1919 р. – місія на чолі з генералом Ж. Бартелемі закликали до переговорів українців і поляків.
У мовою реалізації цього плану було встановлено демаркац. лінії (Бартелемі) => до Польщі відходило 40% площі Сх. Галичини (Львів + Дрогобицько-Борисл. нафтовий басейн)
У країнська сторона відмовилась від компромісу, а поляки – зміцнили свою армію.
Поляки витіснили УГА від Львова і поновили залізничне сполучення з Перемишлем.
Антанта знову пропонує переговори:
– демаркац. лінія Боти залишала під контролем ЗОУНР Дрогобицький нафтовий басейн (несподобалось полякам).
Травень 1919 р. – в Галичину і Волинь направлено 80-тис. армію Й. Геллера (польські військовополонені, що воювали в німецькій армії).
Початок червня 1919 р. – польські війська контролювали приблизно всю Галичину.
Уряд С. Голубовича склав повноваження, а вся повнота воєнної і цивільної влади за рішенням УНР => Є. Петрушевича.
7 – 28 червня 1919р. УГА провела наступальну операцію (Чортківська офензива)
За 2 тижні було відвойовано значну частину Галичини.
АЛЕ – поглинено останні сили УГА;
- хронічна нестача зброї, боєприпасів;
- посилення міжнародного тиску;
- перегрупування польських військ, та призначення Ю. Пілсудського командувачем війська в Галичині.
Після 27 червня – УГА потерпали поразки, 16 – 18 липня 1919 р. формування УГА перейшли р. Збруч і Сх. Галичину опинившись під польською окупацією.