- •Заочна форма навчання
- •2. Мета викладання дисципліни
- •3. Програма
- •Змістовий модуль 1 Підготовчі роботи при картографуванні грунтів
- •Змістовий модуль 2. Польовий період по картографуванню грунтів
- •Тема 1. Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •Тема 2. Укладання та оформлення авторського оригіналу грунтової карти
- •Тема 2. Методи складання грунтової карти
- •Тема 3. Види ґрунтової зйомки
- •Змістовий модуль з Камеральне опрацювання матеріалів польових досліджень
- •Змістовий модуль 4 Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •Тема 2. Грунтово-меліоративне та сольове обстеження
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •2/1* - Чисельник денна форма / знаменник заочна форма навчання
- •5. Завдання для самостійної роботи
- •6. Індивідуальна розрахункова робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи оцінювання знань
- •9. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •10. Методичне забезпечення
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовий модуль №1. Підготовчі роботи при картографуванні грунтів.
- •Тема 1: Проблеми та методологічні підходи в картографуванні грунтів.
- •1.1.Проблеми картографування грунтів.
- •1.2. Структурний підхід
- •1.3. Порівняльно-географічний підхід
- •1.4. Ґрунт як об'єкт досліджень.
- •1.5.Предмет, метод і задачі курсу «Картографія грунтів»
- •1.6. Історія розвитку картографування грунтів.
- •Тема 2: Основні закономірності розміщення грунтів на земній поверхні.
- •Тема 3. Підготовчі роботи, при картографуванні грунтів.
- •Зразковий склад грунтової партії:
- •Топографічна основа грунтових карт
- •Визначення відстаней по карті
- •Горизонталі проведені через 5 м
- •Змістовний модуль №2 Польовий період картографування грунтів
- •Тема 1: Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт.
- •Основні різновиди грунтів по механічному складу і їх ознаки (по а. А. Красюку)
- •Класифікація грунтів по механічному складу
- •Класифікація грунтів по каменястості
- •Горизонтам
- •Тема 2. Методи складання ґрунтових карт
- •Встановлення грунтових меж і нанесення на карту грунтових контурів.
- •Умовні позначення механічного складу грунтів
- •Тема 3: Види грунтової зйомки
- •Змістовий модуль №3. Камеральна обробка матеріалів польових грунтових досліджень.
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •При складанні картограми кислотності грунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості грунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для вилугуваних чорноземів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерновопідзолистих грунтів калієм:
- •Для грунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанн картограми забезпеченості грунтів азотом:
- •Складання остаточної класифікації грунтів, грунтової карти і очерки.
- •Тема 2: Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •Тема 3: Типізація земель та види картограм. Складання картограм
- •Типологія сільськогосподарських земель підтаигової зони Красноярського краю (в.М.Корсунов, є.Н.Красєха, 1990)
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •Дози вуглекислого вапна, т/га
- •Групування ґрунтів за ступенем насичення основами
- •Змістовий модуль №4
- •Тема 1: Грунтове картографування для землеустрою
- •Експлікация грунтів і земельних угідь колгоспу
- •Тема 2: Грунтово меліоративне та сольове обстеження
- •Масштаби грунтових знімань
- •Кількість точок для визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Кількість описів та облікових ділянок (на 1 км2)
- •Кількість облікових ділянок (на 1 км2)
- •Види виробок та аналізів на 1 км
- •Приблизний склад і кількість аналізів з одного шурфу глибиною 2 м
- •Тема 3: Ґрунтово-ерозійне та грунтоеколого-агрохімічне знімання
- •Дерново-шдзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •Градації еродованості території в складних контурах
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях
- •2. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт. Картограма агровиробничого групування ґрунтів
- •Агровиробничі групи ґрунтів Полісся (за н.Е.Вернандер)
- •Дернові та дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти на воднольодовикових і давньоалювіальних відкладах.
- •Дерново-слабо- та середньопідзолисті, заліснені глинисто-піщані ґрунти на водно-льодовикових і давньоалювіальних відкладах:
- •Б) ґрунти, які підстилаються щільними безкарбонатними породами
- •Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на льодовикових та водно-льодовикових відкладах:
- •4. Дерново-слабо- та середньопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на карбонатних породах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Лісостепу (за г.О.Гринем)
- •2. Сильно опідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстилаються елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •8. Слабоопідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстелені елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •9. Слабоопідзолені лісостепові глинисто-піщані і супіщані ґрунти на пісках і супісях:
- •11.Середньо змиті опідзолені ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах і щільних глинах:
- •12.Сильно змиті опідзолені ґрунти на лесових, рихлих нелесових породах і на щільних глинах:
- •14.Опідзолені оглеєні содово-солончакові ґрунти на лесових і нелесових породах: а) сильно опідзолені
- •15.Чорноземи типові глибокі і сильнореградовані, суглинкові на лесових та рихлих, нелесових карбонатних і не карбонатних породах:
- •16.Чорноземи на щільних глинах:
- •17.Чорноземи на елювії сильно карбонатних порід (мергелях, крейдах, вапняках):
- •18.Чорноземи середньо змиті на лесових породах, рихлих не лесових і щільних глинах:
- •20.Чорноземи та чорноземи лучні слабо- і середньо солонцюваті у комплексі з корковими та мілкими солонцями до 20% на лесових, і рихлих не лесових породах:
- •21.Чорноземи сильно солонцюваті та солоні глибокі у комплексі з корковими і мілкими солонцями до 20% на лесових і рихлих не лесових породах:
- •30.Торфово-болотні ґрунти і торфовища на алювіально-делювіальних відкладах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Степу та сухого Степу (за о.М.Можейко, в.Д.Кісель)
- •2. Опідзолені середньозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •28.Лучні сильносолонцюваті солончакові ґрунти з корковими і мілкими солонцями до 20% на алювіальних відкладах:
- •29.Заболочені і болотні середньо- і сильносолонцюваті ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах:
- •3. Опідзолені сильнозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •4. Чорноземи звичайні на лесових породах:
- •Картограма бонітування ґрунтів
- •Картограма рекомендацій по раціональному використанню земель
- •Контрольна тестова програма
- •Завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •Список використаної літератури:
- •Перелік варіантів для виконання контрольної роботи
Тема 2: Грунтово меліоративне та сольове обстеження
Грунтово меліоративне обстеження.
З точки зору вимог сільськогосподарського виробництва, дві третини території України мають несприятливий водний режим. За кількістю опадів площу під ріллею (32.1 млн га) можна поділити на три зони: достатнього зволоження та періодичного перезволоження із сумою опадів більше 700 мм на рік - 7%; недостатнього зволоження (700 - 400 мм) - 76%; посушливу із сумою опадів менше 400 мм - 17%.
У посушливій зоні вирішальне значення в поліпшенні режиму зволоження має зрошення, у перезволоженій - осушення земель.
Грунтово-меліоративні дослідження, які проводяться з метою визначення доцільності зрошення й осушення, суттєво відрізняються за змістом і характером робіт від інших видів ґрунтових досліджень. Як один з обов'язкових розділів пошукових робіт при проектуванні гідромеліоративних систем грунтово-меліоративні дослідження мають такі головні завдання:
складання характеристики ґрунтового покриву території, призначеної для меліорації;
прогнозування впливу меліорацій на ґрунти;
обґрунтування складу та характеру агромеліоративних і агротехнічних заходів з метою попередження розвитку деградаційних процесів і підвищення родючості ґрунтів.
Ґрунтові дослідження для меліоративного будівництва повинні виконуватися згідно з вимогами СНІП 11-9-78 та ВСН-33-2.1.02-85. При виборі земельних масивів під певний вид меліорації необхідно, по-перше, дати оцінку території з точки зору її придатності під зрошення або осушення, по-друге, спрогнозувати всі позитивні і негативні наслідки меліоративних робіт, зокрема вторинне засолення та осолонцювання, заболочення.
При виборі території під зрошення або осушення оцінюють не тільки характер ґрунтового покриву, а й увесь комплекс природних умов - геологічну будову місцевості, характер ґрунтотворних порід, геоморфологію та гідрогеологічні особливості, глибину залягання ґрунтових вод та їх якісний склад, характер рослинності та культуртехнічний стан території і т. ін. Для вирішення цієї складної проблеми потрібний комплексний склад експедиції: ґрунтознавці, гідрогеолог, геоботанік, інші фахівці.
Ґрунтові дослідження передбачають: збирання, аналіз та узагальнення даних про природні умови району меліоративного будівництва, включаючи матеріали минулих років; рекогносцирувальне обстеження; ґрунтове знімання; сольове знімання; ботанічно-культуртехнічне знімання; дослідження фізичних, водних і хімічних властивостей ґрунтів. Велике значення має вивчення попереднього досвіду зрошення або осушення на аналогічних територіях (об'єктах-аналогах) та оцінка економічного ефекту.
Підставою для виконання досліджень є технічне завдання замовника, програма робіт і кошторисно-договірна документація.
Специфікою даного виду ґрунтово-меліоративних досліджень є організація стаціонарних спостережень за динамікою водного, повітряного та сольового режимів. Велика увага приділяється вивченню водно-фізичних властивостей ґрунтів.
Ґрунтові дослідження повинні проводитися в польовий період, початок якого визначається розмерзанням ґрунту та звільненням площ від талих і ґрунтових вод, кінець - початком стійких морозів, сніговим покривом, промерзанням ґрунту.
Масштаб ґрунтового знімання визначається за стадією проектування та категорією складності природних умов (табл. 13).
Таблиця 13
