- •Заочна форма навчання
- •2. Мета викладання дисципліни
- •3. Програма
- •Змістовий модуль 1 Підготовчі роботи при картографуванні грунтів
- •Змістовий модуль 2. Польовий період по картографуванню грунтів
- •Тема 1. Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •Тема 2. Укладання та оформлення авторського оригіналу грунтової карти
- •Тема 2. Методи складання грунтової карти
- •Тема 3. Види ґрунтової зйомки
- •Змістовий модуль з Камеральне опрацювання матеріалів польових досліджень
- •Змістовий модуль 4 Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •Тема 2. Грунтово-меліоративне та сольове обстеження
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •2/1* - Чисельник денна форма / знаменник заочна форма навчання
- •5. Завдання для самостійної роботи
- •6. Індивідуальна розрахункова робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи оцінювання знань
- •9. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •10. Методичне забезпечення
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовий модуль №1. Підготовчі роботи при картографуванні грунтів.
- •Тема 1: Проблеми та методологічні підходи в картографуванні грунтів.
- •1.1.Проблеми картографування грунтів.
- •1.2. Структурний підхід
- •1.3. Порівняльно-географічний підхід
- •1.4. Ґрунт як об'єкт досліджень.
- •1.5.Предмет, метод і задачі курсу «Картографія грунтів»
- •1.6. Історія розвитку картографування грунтів.
- •Тема 2: Основні закономірності розміщення грунтів на земній поверхні.
- •Тема 3. Підготовчі роботи, при картографуванні грунтів.
- •Зразковий склад грунтової партії:
- •Топографічна основа грунтових карт
- •Визначення відстаней по карті
- •Горизонталі проведені через 5 м
- •Змістовний модуль №2 Польовий період картографування грунтів
- •Тема 1: Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт.
- •Основні різновиди грунтів по механічному складу і їх ознаки (по а. А. Красюку)
- •Класифікація грунтів по механічному складу
- •Класифікація грунтів по каменястості
- •Горизонтам
- •Тема 2. Методи складання ґрунтових карт
- •Встановлення грунтових меж і нанесення на карту грунтових контурів.
- •Умовні позначення механічного складу грунтів
- •Тема 3: Види грунтової зйомки
- •Змістовий модуль №3. Камеральна обробка матеріалів польових грунтових досліджень.
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •При складанні картограми кислотності грунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості грунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для вилугуваних чорноземів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерновопідзолистих грунтів калієм:
- •Для грунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанн картограми забезпеченості грунтів азотом:
- •Складання остаточної класифікації грунтів, грунтової карти і очерки.
- •Тема 2: Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •Тема 3: Типізація земель та види картограм. Складання картограм
- •Типологія сільськогосподарських земель підтаигової зони Красноярського краю (в.М.Корсунов, є.Н.Красєха, 1990)
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •Дози вуглекислого вапна, т/га
- •Групування ґрунтів за ступенем насичення основами
- •Змістовий модуль №4
- •Тема 1: Грунтове картографування для землеустрою
- •Експлікация грунтів і земельних угідь колгоспу
- •Тема 2: Грунтово меліоративне та сольове обстеження
- •Масштаби грунтових знімань
- •Кількість точок для визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Кількість описів та облікових ділянок (на 1 км2)
- •Кількість облікових ділянок (на 1 км2)
- •Види виробок та аналізів на 1 км
- •Приблизний склад і кількість аналізів з одного шурфу глибиною 2 м
- •Тема 3: Ґрунтово-ерозійне та грунтоеколого-агрохімічне знімання
- •Дерново-шдзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •Градації еродованості території в складних контурах
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях
- •2. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт. Картограма агровиробничого групування ґрунтів
- •Агровиробничі групи ґрунтів Полісся (за н.Е.Вернандер)
- •Дернові та дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти на воднольодовикових і давньоалювіальних відкладах.
- •Дерново-слабо- та середньопідзолисті, заліснені глинисто-піщані ґрунти на водно-льодовикових і давньоалювіальних відкладах:
- •Б) ґрунти, які підстилаються щільними безкарбонатними породами
- •Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на льодовикових та водно-льодовикових відкладах:
- •4. Дерново-слабо- та середньопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на карбонатних породах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Лісостепу (за г.О.Гринем)
- •2. Сильно опідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстилаються елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •8. Слабоопідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстелені елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •9. Слабоопідзолені лісостепові глинисто-піщані і супіщані ґрунти на пісках і супісях:
- •11.Середньо змиті опідзолені ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах і щільних глинах:
- •12.Сильно змиті опідзолені ґрунти на лесових, рихлих нелесових породах і на щільних глинах:
- •14.Опідзолені оглеєні содово-солончакові ґрунти на лесових і нелесових породах: а) сильно опідзолені
- •15.Чорноземи типові глибокі і сильнореградовані, суглинкові на лесових та рихлих, нелесових карбонатних і не карбонатних породах:
- •16.Чорноземи на щільних глинах:
- •17.Чорноземи на елювії сильно карбонатних порід (мергелях, крейдах, вапняках):
- •18.Чорноземи середньо змиті на лесових породах, рихлих не лесових і щільних глинах:
- •20.Чорноземи та чорноземи лучні слабо- і середньо солонцюваті у комплексі з корковими та мілкими солонцями до 20% на лесових, і рихлих не лесових породах:
- •21.Чорноземи сильно солонцюваті та солоні глибокі у комплексі з корковими і мілкими солонцями до 20% на лесових і рихлих не лесових породах:
- •30.Торфово-болотні ґрунти і торфовища на алювіально-делювіальних відкладах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Степу та сухого Степу (за о.М.Можейко, в.Д.Кісель)
- •2. Опідзолені середньозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •28.Лучні сильносолонцюваті солончакові ґрунти з корковими і мілкими солонцями до 20% на алювіальних відкладах:
- •29.Заболочені і болотні середньо- і сильносолонцюваті ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах:
- •3. Опідзолені сильнозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •4. Чорноземи звичайні на лесових породах:
- •Картограма бонітування ґрунтів
- •Картограма рекомендацій по раціональному використанню земель
- •Контрольна тестова програма
- •Завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •Список використаної літератури:
- •Перелік варіантів для виконання контрольної роботи
8. Методи оцінювання знань
Для визначення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу використовуються такі методи оцінювання знань:
− поточне тестування після вивчення кожного змістового модулю;
− оцінка за розрахункову роботу;
− оцінка за самостійну роботу;
− підсумковий тестовий іспит.
Для діагностики знань використовується модульно - рейтингова система зі 100 - бальною шкалою оцінювання.
9. Розподіл балів, що присвоюються студентам
Модуль 1. Поточне тестування |
Модуль 2. Поточне тестування |
Підсумковий модульний іспит |
Разом |
||||||||||
Змістовий модуль 1 |
Змістовий модуль 2 |
Змістовий модуль 3 |
Змістовий модуль 4 |
||||||||||
15 |
15 |
15 |
15 |
||||||||||
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т1 |
Т2 |
Т3 |
Т1 |
Т2 |
Т3 |
40
|
100 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
||
Шкали оцінювання:
90 - 100 балів - відмінно (А);
82 - 89 балів - дуже добре (В);
74 - 81 балів -добре (С);
68 - 73 балів - задовільно (D);
60 - 67 балів - достатньо (Е);
35 - 59 балів - незадовільно з можливістю повторного складання (FХ);
0 - 34 балів - незадовільно з обов'язковим повторним курсом (X).
10. Методичне забезпечення
Методичне забезпечення дисципліни „Картографування грунтів і польові грушові дослідження" включає:
− інтерактивний комплекс навчально - методичного забезпечення дисципліни;
− комплект прозірок;
− друкований роздатковий матеріал;
− відеоролики;
− освітньо - професійна програма підготовки бакалавра, спеціаліста і магістра напряму 1301 „Агрономія" (Київ, 2002 р.).
Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовий модуль №1. Підготовчі роботи при картографуванні грунтів.
Тема 1: Проблеми та методологічні підходи в картографуванні грунтів.
1.1.Проблеми картографування грунтів.
Грунтові карти - важлива складова інформації про навколишнє середовище, екосистеми та біосферу загалом, оскільки дають уявлення про ґрунтовий покрив як про компонент екосистеми та об'єкт сільськогосподарського виробництва.
Картографування ґрунтів на сучасному етапі розвитку ґрунтознавства досягло значних успіхів. Великомасштабне картографування ґрунтів проведено майже на всій площі сільськогосподарських угідь. Використання високоякісної планової основи, що включає аеро- та космічні знімки, підвищило точність ґрунтових карт. У той же час простежується значний розрив між досягненнями картографування ґрунтів та практичною їх реалізацією. Віддача від впровадження матеріалів ґрунтового обстеження в сільськогосподарське виробництво залишається низькою через низку об'єктивних та суб'єктивних причин. Практично всі роботи ґрунтознавців з картографування ґрунтового покриву пов'язані з замовленням різних установ, які використовують матеріали обстеження ґрунтів для планування виробництва, розроблення різноманітних пропозицій і проектів. У цьому напрямку ґрунтово-картографічні дослідження відіграють свою позитивну роль. Водночас безпосереднє використання ґрунтових карт більшістю землекористувачів залишається на низькому рівні. Причиною цього в багатьох випадках є недостатня ґрунтова та агрономічна підготовка фахівців і, головне, схематичність та неконкретність пропозицій з раціонального ведення господарства, які часто носять загальний характер.
Необхідно відзначити, що великомасштабні карти не мають використовуватись як практичний посібник. Інформацію, яка закладена у них, потрібно донести до споживача через допоміжні картограми. На сьогоднішній день найчастіше використовуються картограми агровиробничих груп ґрунтів, їх еродованості, вмісту поживних речовин тощо. Проте з огляду на невеликий масштаб складених картограм і відсутність пропозицій для конкретних полів і масивів, слабкою їхньою екологічною направленістю - фахівці сільського господарства використовують їх недостатньо. Є й економічні при чини такої низької віддачі від проведених робіт. По-перше, фінансування робіт з ґрунтового обстеження держбюджетом знімає економічну відповідальність з працівників сільськогосподарських підприємств за впровадження розроблених пропозицій. По-друге, для успішного застосування результатів необхідні додаткові капіталовкладення, матеріальні ресурси, яких, як правило, не вистачає. По-третє, бмежене використання наукових розробок і пропозицій, картографічних матеріалів пов'язане з їхньою недостатньою комплексністю. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва потребує, щоб кожна виробнича одиниця агрокомплексу була забезпечена системою планово-картографічних матеріалів. Основа такої системи - це базові карти (геоморфологічна, геоботанічна, гідрологічна, ландшафтна, ґрунтова), в яких відображено основні компоненти природних та природно-господарських геосистем. Базові карти є основою планування використання природних ресурсів, складання низки допоміжних карт і картограм, які безпосередньо використовуються на практиці.
У системі планово-картографічного забезпечення виробничих одиниць особливе значення має ґрунтова карта, ефективності використання якої можуть сприяти інші види спеціальних досліджень та складені на їхній основі допоміжні карти й картограми.
О
б'єктом
картографування при складанні ґрунтових
карт є ґрунт-пам'ять1.
Значення таких карт
дуже велике, вони є фундаментом та
стратегічною засадою
при плануванні сільського господарства
(В.О.Таргульян, І.А.Соколов,
1978).
Але
для практичних цілей, конкретної
сьогоденної оперативної праці
неоціненними можуть бути карти
ґрунту-моменту2
у вигляді картограм
окремих важливих у агрономічному плані
властивостей ґрунтів. Ці картограми
складають через певні проміжки часу.
Вже зараз повсюдно використовуються агрохімічні картограми вмісту поживних речовин, карти повторних сольових обстежень ґрунтів. Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва з її колосальним антропогенним пресом у вигляді різноманітних меліорацій потребує регулярного картографування таких мобільних властивостей ґрунту-моменту, як концентрація ґрунтового розчину, стан кислотно-основного та окислювально-відновлюваного режимів, вміст поживних речовин, водно-фізичні параметри тощо.
1 Ґрунт-пам'ять - 1) сукупність стійких і консервативних властивостей ґрунтового профілю, що є інтегральним наслідком дії факторів та процесів ґрунтоутворення протягом усього періоду ґрунтоутворення (від нуль-моменту до моменту спостережень); в цю сукупність входять властивості, які мають великий характерний час свого утворення, і (або) властивості, які володіють значною стійкістю (великим характерним часом стирання) (за В.О.Таргульяном та І.А.Соколовим, 1978); 2) інформативний природний архів ритміки геліотермічних, кліматичних, денудаційних, біотичних процесів, а також історії агрогенних навантажень (Ф.М.Лисецький, 1994); 3) „дзеркало ландшафту" (за висловом В.В.Докучаева, 1954).
2 Ґрунт-момент - 1) сукупність динамічних лабільних властивостей, які є наслідком сукупності факторів і процесів на момент спостережень чи поблизу нього; в цю сукупність входять властивості з коротким характерним часом утворення та стирання (за В.О.Таргульяном та І.А.Соколовим, 1978); 2) ґрунт – життя (за О.А.Роде, 1971).
Отже, виникає потреба в створенні регіональних служб спостереження за даними властивостями ґрунтів, раціональним їхнім використанням і охороною. Завданням такої служби має бути не лише моніторинг ґрунтів, але й також моніторинг ґрунтового покриву та навколишнього середовища.
До ґрунтових карт виробничих одиниць агропромислового комплексу, які складають не менше як на 10-15 років, ставлять особливі вимоги щодо точності та кількості поданої інформації. На сучасному етапі розвитку картографування ґрунтів точність та інформативність великомасштабних ґрунтових карт підвищується за рахунок використання високоякісних планових матеріалів (аерофотознімків та аерофотопланів з нанесеними горизонталями) та методів картографування, які дають можливість показати на картах структуру ґрунтового покриву (СҐП). Особливо велике значення в створенні карт, на яких показана СҐП, (мають різні базові карти). Тому комплексність у вивченні факторів ґрунтоутворення - це необхідна передумова точності карт ґрунтів, а, значить, і ефективності їхнього використання в сільському господарстві.
В картографуванні ґрунтів склалася ситуація, коли на ґрунтових картах показують просторові відділи, які так чи інакше супроводжуються характеристиками окремих метричних і топологічних властивостей цих виділів, а всі оцінки та пропозиції розробляються, виходячи переважно з властивостей ґрунту як природно-історичного тіла, що має профільну будову, і поширюються на систематичну одиницю ґрунту. Проте, спеціаліст на практиці має справу з гетерогенним ґрунтово-географічним простором у вигляді окремого поля або сівозміни. Отже, вся якісна та кількісна характеристика ґрунтів, і ґрунтового покриву має бути орієнтована на просторовий відділ. Відповідно й усі пропозиції мають розроблятися не для ґрунтових класифікаційних одиниць, а для окремих полів чи ділянок, згрупованих за параметрами, які характеризують СҐП.
