- •Заочна форма навчання
- •2. Мета викладання дисципліни
- •3. Програма
- •Змістовий модуль 1 Підготовчі роботи при картографуванні грунтів
- •Змістовий модуль 2. Польовий період по картографуванню грунтів
- •Тема 1. Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •Тема 2. Укладання та оформлення авторського оригіналу грунтової карти
- •Тема 2. Методи складання грунтової карти
- •Тема 3. Види ґрунтової зйомки
- •Змістовий модуль з Камеральне опрацювання матеріалів польових досліджень
- •Змістовий модуль 4 Спеціальні види ґрунтового обстеження
- •Тема 2. Грунтово-меліоративне та сольове обстеження
- •4. Структура залікового кредиту курсу
- •2/1* - Чисельник денна форма / знаменник заочна форма навчання
- •5. Завдання для самостійної роботи
- •6. Індивідуальна розрахункова робота
- •7. Методи навчання
- •8. Методи оцінювання знань
- •9. Розподіл балів, що присвоюються студентам
- •10. Методичне забезпечення
- •Методичні рекомендації до вивчення окремих модулів і тем дисципліни Змістовий модуль №1. Підготовчі роботи при картографуванні грунтів.
- •Тема 1: Проблеми та методологічні підходи в картографуванні грунтів.
- •1.1.Проблеми картографування грунтів.
- •1.2. Структурний підхід
- •1.3. Порівняльно-географічний підхід
- •1.4. Ґрунт як об'єкт досліджень.
- •1.5.Предмет, метод і задачі курсу «Картографія грунтів»
- •1.6. Історія розвитку картографування грунтів.
- •Тема 2: Основні закономірності розміщення грунтів на земній поверхні.
- •Тема 3. Підготовчі роботи, при картографуванні грунтів.
- •Зразковий склад грунтової партії:
- •Топографічна основа грунтових карт
- •Визначення відстаней по карті
- •Горизонталі проведені через 5 м
- •Змістовний модуль №2 Польовий період картографування грунтів
- •Тема 1: Організація і проведення польових грунтово-картографічних робіт.
- •Основні різновиди грунтів по механічному складу і їх ознаки (по а. А. Красюку)
- •Класифікація грунтів по механічному складу
- •Класифікація грунтів по каменястості
- •Горизонтам
- •Тема 2. Методи складання ґрунтових карт
- •Встановлення грунтових меж і нанесення на карту грунтових контурів.
- •Умовні позначення механічного складу грунтів
- •Тема 3: Види грунтової зйомки
- •Змістовий модуль №3. Камеральна обробка матеріалів польових грунтових досліджень.
- •Тема 1. Обробка польової документації
- •При складанні картограми кислотності грунтів і визначенні їх потреби у вапнуванні можуть бути використані:
- •При складанні картограми забезпеченості грунтів нечорноземної смуги і лісостепу фосфором:
- •Для вилугуваних чорноземів:
- •3. При складанні картограми забезпеченості дерновопідзолистих грунтів калієм:
- •Для грунтів лісостепової і чорноземної зон:
- •4. При складанн картограми забезпеченості грунтів азотом:
- •Складання остаточної класифікації грунтів, грунтової карти і очерки.
- •Тема 2: Укладання та оформлення авторського оригіналу ґрунтової карти
- •Тема 3: Типізація земель та види картограм. Складання картограм
- •Типологія сільськогосподарських земель підтаигової зони Красноярського краю (в.М.Корсунов, є.Н.Красєха, 1990)
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності
- •Дози вуглекислого вапна, т/га
- •Групування ґрунтів за ступенем насичення основами
- •Змістовий модуль №4
- •Тема 1: Грунтове картографування для землеустрою
- •Експлікация грунтів і земельних угідь колгоспу
- •Тема 2: Грунтово меліоративне та сольове обстеження
- •Масштаби грунтових знімань
- •Кількість точок для визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Кількість описів та облікових ділянок (на 1 км2)
- •Кількість облікових ділянок (на 1 км2)
- •Види виробок та аналізів на 1 км
- •Приблизний склад і кількість аналізів з одного шурфу глибиною 2 м
- •Тема 3: Ґрунтово-ерозійне та грунтоеколого-агрохімічне знімання
- •Дерново-шдзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
- •Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
- •Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
- •Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
- •Градації еродованості території в складних контурах
- •Перелік показників кризових явищ, які підлягають картографуванню при ґрунтово-екологічних дослідженнях
- •2. Методичні рекомендації до виконання практичних робіт. Картограма агровиробничого групування ґрунтів
- •Агровиробничі групи ґрунтів Полісся (за н.Е.Вернандер)
- •Дернові та дерново-слабопідзолисті піщані ґрунти на воднольодовикових і давньоалювіальних відкладах.
- •Дерново-слабо- та середньопідзолисті, заліснені глинисто-піщані ґрунти на водно-льодовикових і давньоалювіальних відкладах:
- •Б) ґрунти, які підстилаються щільними безкарбонатними породами
- •Дерново-слабопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на льодовикових та водно-льодовикових відкладах:
- •4. Дерново-слабо- та середньопідзолисті супіщані та суглинкові ґрунти на карбонатних породах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Лісостепу (за г.О.Гринем)
- •2. Сильно опідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстилаються елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •8. Слабоопідзолені суглинкові ґрунти на лесах, які підстелені елювієм щільних карбонатних порід на глибині 0,5 – 1,0 м:
- •9. Слабоопідзолені лісостепові глинисто-піщані і супіщані ґрунти на пісках і супісях:
- •11.Середньо змиті опідзолені ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах і щільних глинах:
- •12.Сильно змиті опідзолені ґрунти на лесових, рихлих нелесових породах і на щільних глинах:
- •14.Опідзолені оглеєні содово-солончакові ґрунти на лесових і нелесових породах: а) сильно опідзолені
- •15.Чорноземи типові глибокі і сильнореградовані, суглинкові на лесових та рихлих, нелесових карбонатних і не карбонатних породах:
- •16.Чорноземи на щільних глинах:
- •17.Чорноземи на елювії сильно карбонатних порід (мергелях, крейдах, вапняках):
- •18.Чорноземи середньо змиті на лесових породах, рихлих не лесових і щільних глинах:
- •20.Чорноземи та чорноземи лучні слабо- і середньо солонцюваті у комплексі з корковими та мілкими солонцями до 20% на лесових, і рихлих не лесових породах:
- •21.Чорноземи сильно солонцюваті та солоні глибокі у комплексі з корковими і мілкими солонцями до 20% на лесових і рихлих не лесових породах:
- •30.Торфово-болотні ґрунти і торфовища на алювіально-делювіальних відкладах:
- •Агровиробничі групи ґрунтів Степу та сухого Степу (за о.М.Можейко, в.Д.Кісель)
- •2. Опідзолені середньозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •28.Лучні сильносолонцюваті солончакові ґрунти з корковими і мілкими солонцями до 20% на алювіальних відкладах:
- •29.Заболочені і болотні середньо- і сильносолонцюваті ґрунти на алювіальних і делювіальних відкладах:
- •3. Опідзолені сильнозмиті ґрунти на лесових і рихлих нелесових породах:
- •4. Чорноземи звичайні на лесових породах:
- •Картограма бонітування ґрунтів
- •Картограма рекомендацій по раціональному використанню земель
- •Контрольна тестова програма
- •Завдання для виконання контрольної роботи студентам заочної форми навчання
- •Список використаної літератури:
- •Перелік варіантів для виконання контрольної роботи
Дерново-шдзолисті та ясно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 18-20 см
Слабозмиті. У ріллю захоплений увесь горизонт гумусовий елювіальний і порушена оранкою верхня частина елювіального горизонту, внаслідок чого орний шар помітно освітлений і має бурий відтінок порівняно з незми-тим грунтом, але загалом ще достатньо гумусований;
залягання ґрунтів на пологих схилах (ухил не більше 3°);
наявність на поверхні ґрунту негустої сітки промивин, які не зникають після обробітку;
зниження сумарного запасу гумусу у верхньому (30 см) шарі на 20-25% відносно запасу в незмитому ґрунті.
Середньозмиті. В ріллю захоплено гумусовий елювіальний горизонт та елювіальний до ілювіального горизонту, внаслідок чого майже зникають морфологічні показники підзолистих ґрунтів і зменшується диференціація ґрунтового профілю загалом. Колір ріллі стає бурим і звичайно сильно плямистим. Ґрунти є на схилах з ухилами 3-5°; поверхня ріллі розмита густою сіткою промивин.
Сильнозмиті. Трапляються на ріллі лише окремими ділянками. Розорюється середня або нижня частина ілювіального горизонту; верхня частина ґрунтового профілю повністю змита, через що складно діагностувати ґрунт. Ґрунти є на хвилястих схилах з ухилами 5-8°.
Сірі й темно-сірі лісові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20-22 см при початковій потужності гумусових горизонтів 30-40 см
Слабозмиті. Гумусові горизонти змиті не більше ніж на одну третину початкової потужності. Гумусовий ілювіальний горизонт в ріллю не потрапляє зовсім або дуже рідко; під час оранки під цукрові буряки захоплюється його верхня частина по межі між горизонтами.
Середньозмиті. Гумусовий горизонт змитий більше, ніж на третину, в ріллю потрапляє частина гумусового ілювіального горизонту. Орний горизонт має буруватий відтінок.
Сильнозмиті. Гумусовий горизонт змитий повністю, орний шар утворений в основному з ілювіального горизонту й має бурий колір. Визначення підтипу первинного ґрунту (сірий чи темно-сірий) практично неможливе.
Потужні й середньопотужні чорноземи всіх підтипів з середньою глибиною оранки не менше 22 см при початковій потужності гумусових горизонтів понад 50 см
Слабозмиті. Змито до однієї третини гумусового горизонту. Орний шар не відрізняється за кольором від незмитих ділянок ріллі. Потужність підорного гумусового шару зменшена на 25%; на 10% зменшені запаси гумусу порівняно з нееродованим ґрунтом.
Середньозмиті. Змитий більше, ніж наполовину гумусовий горизонт. Орний шар відзначається незначним буруватим відтінком. Простежується скорочення підорного гумусового шару і запасів гумусу в ньому до 50% порівняно з нееродованим грунтом.
Сильнозмиті. Змитий повністю гумусовий горизонт і частково гумусовий перехідний горизонт. Орний шар має буруватий або бурий колір, добре виражену брилуватість і схильність до утворення кірки. Відмічається зменшення запасів гумусу до 75% порівняно з нееродованим ґрунтом.
Типові, звичайні й південні чорноземи, каштанові ґрунти з середньою глибиною оранки не менше 20 см при потужності гумусових горизонтів до 50 см
Слабозмиті. Змито до однієї третини початкової потужності гумусового горизонту. У ріллю потрапляє невелика, тільки верхня темнозабарвлена частина гумусового перехідного ілювійованого горизонту.
Середньозмиті. Змито більше половини гумусового горизонту. При розорюванні значна частина гумусового перехідного ілювійованого горизонту потрапляє в орний шар. Останній підстилається слабогумусованою або язи-куватою частиною гумусового перехідного ілювійованого горизонту.
Сильнозмиті. Змито увесь гумусовий горизонт і частину чи увесь перехідний. Рілля має колір, подібний до кольору ґрунтоутворюючої породи, під орним шаром знаходяться нижні горизонти ґрунтового профілю.
Дуже часто під час ґрунтово-ерозійних знімань ґрунтознавцю трапляється значна строкатість ґрунтового покриву за ступенем еродованості (дефльова-ності). В таких випадках рекомендується виділяти ґрунтові комбінації — варі-ації-поєднання (див. табл. 22).
Таблиця 22.
