- •Додаток III
- •З переддипломної практики
- •(Прізвище, ім’я, по батькові)
- •Знайомство з підприємством
- •Структура підприємства
- •1.2. Робота підрозділів підприємства
- •1.2.1. Функції птв (виробничо-технічний відділ)
- •1.2.2 Функції пев (планово-економічний відділ)
- •1.2.3 Функції відділу праці і зарплати
- •Геологічна будова Наріжнянського району
- •2.1. Стратиграфія і літологія в геологічній будові розрізу Наріжнянського родовища приймають участь кристалічні породи докембрію і осадова товща палеозойської, мезозойської і кайнозойської груп.
- •. Нафтогазоносність На Наріжнянській площі промислові припливи вуглеводнів отримано в свердловинах 1 та 21 (див. Таблицю 1).
- •3. Геологічні спостереження у процесі проводки свердловини
- •3.1. Відбір керну, шламу, їх первинна обробка
- •3.2. Методика складання та збереження керну
- •3.3. Лабораторні дослідження
- •3.3.1. Методика палеонтологічного дослідження керну
- •3.3.2. Методика петрографічного дослідження керну
- •3.3.3. Пористість, проникність, карбонатність керну
- •4. Бурові розчини
- •4.1. Обладнання для приготування та очистки бурового розчину
- •4.2. Контроль за основними показниками властивостей бурових розчинів
- •5. Освоєння свердловини
- •6. Промислово-геофізичні дослідження
- •6.1. Виконання каротажних робіт
- •Охорона надр і навколишнього середовища
- •Висновок
- •Література:
- •Обробка матеріалів дипломного проекту Оформлення графічних матеріалів
- •Вибір даних для дипломного проекту
. Нафтогазоносність На Наріжнянській площі промислові припливи вуглеводнів отримано в свердловинах 1 та 21 (див. Таблицю 1).
Продуктивність встановлена в горизонтах Б-12 башкирського і С-5а, С-7а серпухівського ярусів. Колекторами вуглеводнів є пісковики та вапняки, які залягають на глибинах 3359 – 3731.2 м.
Промислові припливи вуглеводнів отримані з інтервалу 3578 – 3582 м (горизонт С-7а) у свердловині № 1. На 7 мм штуцері дебіт газу склав
51.6 тис.м3/добу. Заміряний, на глибині 3577.5 м, пластовий тиск склав 36.57 МПа. Пористість колектора за ГДС становить 9 - 16.5 %, за лабораторними дослідженнями – 12.1 - 12.6%. Проникність 75.39 - 24310-15 м2. Газонасиченість пласта становить 56 - 79%.
Горизонт С-5 розкритий перфорацією двома об’єктами. Після перфорації інтервалу 3515 – 3522 м з І об’єкту отримано приплив газоконденсатної суміші 549.8 тис.м3/добу на штуцері 14 мм. ІІ об’єкт розкритий без установлення цементного мосту в інтервалі 3525 - 3528 м, дебіт газу склав 566.9 тис.м3/добу на штуцері 16 мм. Пластовий тиск на глибині 3520 м склав 35.88 МПа. Пористість пісковиків даного горизонту за ГДС становить 14.5 – 23.5%, газонасиченість сягає 93.5%.
Також з покладів горизонту С-7а та С-5а при сумісному розкритті в свердловині № 21 (інтервал перфорації 3595-3590 м, 3589-3580 м, 3526-3509 м) отримані промислові припливи газу. На 7 мм штуцері дебіт газу склав 185 тис.м3/добу. Пластовий тиск на глибині 3578.5 м склав 35,88 МПа.
При випробуванні перфорацією інтервалу 3359-3378 м горизонту Б-12 отримано приплив газоконденсатної суміші дебітом 146 тис.м3/добу на штуцері 8 мм. Пластовий тиск на глибині 3368.5 м становив 33.92 МПа. Пісковики продуктивного горизонту Б-12 насичені газом з високим вмістом С5+в . Газонасиченість сягає до 82 %, а пористість колекторів – 20.5 %.
3. Геологічні спостереження у процесі проводки свердловини
3.1. Відбір керну, шламу, їх первинна обробка
Однією з основних задач пошуково-розвідувального буріння є вивчення фільтраційно-ємнісних властивостей порід по керну та промисловій геофізиці.
Відібраний керновий матеріал є основою для отримання вірогідної геологічної інформації про стратиграфію, літолого-фаціальний та петрографічний склад, петрографічні властивості порід. Комплексне вивчення його сумісно з геофізичними даними повинні забезпечувати надійну геолого-геофізичну інтерпретацію виявлених у розрізі продуктивних горизонтів.
Для відбору керну застосовують колонкові долота. Колонкові долота дозволяють в процесі проходки стовбура свердловини відібрати зразки порід розрізу в такому стані і в тій послідовності, як вони залягають у надрах. Такі долота розбурюють вибій не зовсім, а лише по деякому колу, залишаючи всередині цілу породу.
Відібраний керн підіймається на поверхню і всебічно вивчається. Підіймати ґрунтонос з керном слід обережно, без ударів, щоб відібрані зразки були непошкоджені.
Піднятий ґрунтонос виносять на містки бурової, розбирають, відгвинчують кернорвач, потім обережно підіймають верхній його кінець – і керн повільно випадає з ґрунтоносу. Якщо керн щільно запресований, то відгвинчують верхній край ґрунтоносу і виштовхують керн за допомогою гідравлічного або гвинтового преса. Вибивати керн заборонено. При вилученні керну на буровій повинен бути присутній представник геологічної служби.
Шлам – це та ж гірська порода, що і керн, тільки в подрібненому стані й винесена на поверхню буровим розчином. З його допомогою можна з’ясувати наявність ознак нафти та газу – люмінесцентним аналізом; літологічну характеристику. Не можна з’ясувати стратиграфічну приналежність, колекторські властивості, структурні особливості порід і можливі умови їх залягання. Крім того шлам важко точно прив’язати у розрізі, оскільки зерна різних розмірів з різною швидкістю переміщуються по стовбуру свердловини від вибою до поверхні. Відбір шламу проводять у відвідному жолобі бурового розчину від свердловини за допомогою металевого ящика з отворами. Шлам у ньому затримується, осідає та накопичується. Періодично ящик звільняють від шламу і повторюють відбір. Відібраний шлам сушиться на металевих листах, зсипається в шламові мішечки і супроводжується етикеткою. Відбір шламу проходить по всьому розрізу цілодобово в процесі всього часу буріння. Шлам використовується як доповнюючий матеріал до керну або зразків порід, відібраних боковими ґрунтоносами.
