- •Імунологія
- •I Актуальність теми:
- •Іі. Навчальні цілі заняття.
- •V. Зміст теми заняття
- •Гуморальні фактори природженого імунітету
- •Антигени
- •Клітинна ланка набутого імунітету
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •V. Зміст заняття
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
- •I Актуальність теми:
- •Іі. Навчальні цілі заняття.
- •Іv Інтеграція з суміжними дисциплінами
- •V.Зміст теми заняття
- •V. Зміст теми
- •VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
VI. Матеріали контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь
Питання для контролю вихідного рівня знань, навичок та вмінь:
Тести І рівня:
1. Який шлях активації комплементу ініціюється бактеріальними ліпополісахаридами?
А) класичний
Б) альтернативний
В) лектиновий
Г) всі шляхи активації
2. Який шлях активації комплементу ініціюється імунними комплексами?
А) класичний
Б) альтернативний
В) лектиновий
Г) всі шляхи активації
3. Який шлях активації комплементу ініціюється манозозв’язуючим протеїном?
А) класичний
Б) альтернативний
В) лектиновий
Г) всі шляхи активації
4. Який з інтерферонів має лімфоцитарне походження?
А) ІФН-б
Б) ІФН-в
В) ІФН-г
Г) всі ІФН
5. Який з інтерферонів має фібробластичне походження?
А) ІФН-б
Б) ІФН-в
В) ІФН-г
Г) всі ІФН
6. Якими є основні функціональні призначення макрофагів?
А) здійснення фагоцитозу, антигенна презентація і секреція
Б) антигенна презентація, імунорегулююча роль
В) участь у СКОЦ і АЗКОЦ
Г) всі перераховані функції
7. Якими є основні функціональні призначення дендритних клітин?
А) здійснення фагоцитозу, участь у АЗКОЦ
Б) антигенна презентація, імунорегулююча роль
В) участь у СКОЦ і АЗКОЦ
Г) всі перераховані функції
8. Яким є основне функціональне призначення природних кілерів?
А) здійснення фагоцитозу, участь у АЗКОЦ
Б) антигенна презентація, імунорегулююча роль
В) участь у СКОЦ і АЗКОЦ
Г) всі перераховані функції
9. Які біологічно активні речовини є ключовими у арсеналі опасистих клітин?
А) гістамін, гепарин, триптази
Б) гепарин, брадикінін, гістамін
В) еозинофільний хемотаксичний фактор, С-реактивний білок
Г) триптази, лізоцим
10. До центральних органів імунної системи належать
А) тимус і лімфовузли
Б) тимус і червоний кістковий мозок
В) лімфовузли, селезінка, мигдалики
Г) червоний кістковий мозок і селезінка
11.До периферійних органів імунної системи належать
А) тимус і лімфовузли
Б) тимус і червоний кістковий мозок
В) лімфовузли, селезінка, мигдалики
Г) червоний кістковий мозок і селезінка
12.Імунокомпетентні клітини, що забезпечують клітинні реакції імунітету
А) Т-лімфоцити
Б) В-лімфоцити
В) великі гранулярні лімфоцити
Г) дендритні клітини
13.Імунокомпетентні клітини, що забезпечують гуморальні реакції імунітету
А) Т-лімфоцити
Б) В-лімфоцити
В) великі гранулярні лімфоцити
Г) дендритні клітини
14.Т-хелпери, що забезпечують клітинні реакції імунітету
А) Th 1
Б) Th 2
В) Th 3
Г) Th 4
15.Т-хелпери, що забезпечують гуморальні реакції імунітету
А) Th 1
Б) Th 2
В) Th 3
Г) Th 4
16.Корецептором для Т-хелперів є молекула
А) CD 4
Б) CD 8
В) CD 28
Г) CD 3
17.Корецептором для цитотоксичних Т-лімфоцитів є молекула
А) CD 4
Б) CD 8
В) CD 28
Г) CD 3
18.Які клітини здійснюють синтез антитіл?
А) В-лімфоцити
Б) великі гранулярні лімфоцити
В) Т-лімфоцити
Г) плазмоцити
19.Які імуноглобуліни відносяться до антитіл первинної імунної відповіді?
А) IgM
Б) IgG
В) IgA
Г) IgE
Тема заняття №2: Імунологічні методи досліджень. Поняття про імунограму
І. Актуальність теми
Стратегія розвитку медицини привела до розуміння того, що майже будь-яка патологія є причиною або наслідком імунних порушень, які сприяють хронизации основного захворювання й розвитку його ускладнень. Останні роки характеризуються збільшенням питомої ваги запальних процесів, що характеризуються млявим, затяжним плином, резистентним до традиційної терапії. Обоє цих обставини з'явилися основою активного розвитку нової галузі медичного знання – клінічної імунології. Методологічною основою останньої з'явилося встановлення факту певної залежності виду імунних розладів від характеру патології й можливості їхнього усунення за рахунок профільного використання иммунокоррегирующих засобів, що успішно підвищують ефективність традиційного лікування широкого спектра захворювань.
Иммунодиагностика є найважливішою методичною основою клінічної імунології, за допомогою якої дається характеристика окремих ланок імунної системи і їхній функціональний стан.
ІІ. Загальна мета практичного заняття
1. Студент повинен мати уявлення (ознайомитися):
з епідеміологічними дослідженнями захворювань імунної системи в Україні та в світі.
2. Студент повинен знати (засвоїти)
Оцінку імунного статусу проводять для:
1.повної оцінки стану здоров'я.
2.виявлення дисфункций імунної системи.
3.діагностики різних захворювань, у патогенезі яких можливі імунні порушення.
4.виявлення генетично опосередкованих дефектів імунної системи.
5.контролю дії «факторів шкідливості».
6.характеристики стану до й після вакцинації в групах ризику.
7.контролю иммуномодулирующей, иммуносупрессивной і цитостатической терапії.
8.діагностики гострих і хронічних інфекцій різної этиологии, у тому числі СНІД.
9.діагностики аутоиммунных, иммунокомплексных, алергійних захворювань.
10.діагностики лимфопролиферативных і інших злоякісних новотворів.
11.обстеження реципієнтів до й після трансплантації.
ІІІ. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця
-сформувати уявлення про будову та функціонування імунної системи людини вплив екологічних, соціальних і біологічних факторів на імунний статус;
-на матеріалі теми розвивати почуття відповідальності за своєчасність виявлення імунологічних захворювань та правильність професійних дій направлених на визначення імунного статусу.
-сформувати уміння застосовувати знання з клінічної імунології та алергології у процесі подальшого навчання та професійній діяльності відповідно до принципів доказової медицини.
ІV.Міжпредметна інтеграція
1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни: медична біологія, медична та біологічна фізика, біоорганічна та біологічна хімія, гістологія, цитологія та ембріологія, нормальна анатомія людини, патологічна морфологія, фізіологія та патофізіологія, мікробіологія, вірусологія та імунологія, а також основи внутрішньої медицини, педіатрії, загальної хірургії, інфекційні хвороби, акушерство та гінекологія, фармакологія.
2. Наступні (забезпечувані) дисципліни: внутрішні хвороби (пульмонологія, ревматологія, гастроентерологія, кардіологія, гематологія, ендокринологія, нефрологія), педіатрія, хірургія (включаючи трасплантологію), онкологія, фтизіатрія, інфекційні хвороби, акушерство та гінекологія, клінічна фармакологія, нервові хвороби, клінічна лабораторна діагностика, функціональна діагностика.
3. Внутрішньопредметна інтеграція: внутрішні хвороби, педіатрія, хірургія, акушерство та гінекологія, загальна та соціальна гігієна, клінічна лабораторна діагностика, функціональна діагностика, алергологія.
