- •Національний технічний університет «харківський політехнічний інститут»
- •Дипломна робота
- •Харків 2013
- •Національний технічний університет «харківський політехнічний інститут»
- •На дипломну роботу студента
- •Клендарний план
- •5. Економічне обгрунтування
- •5.1. Способи оцінки економічної ефективності
- •5.4. Розрахунок експлуатаційних затрат
- •5.5. Розрахунок показників економічній ефективності
- •5.3. Розрахунок капітальних вкладень (інвестицій)
- •4.6. Показники ефективності
- •6. Охорона праці і навколишнього середовища
- •6.1. Вимоги до конструкції і її окремих частин
- •6.2. Технічна характеристика об’єкта, що проектується
- •6.3. Промислова санітарія
- •6.3.1 Метрологічні умови
- •6.3.2. Виробниче освітлення
- •6.3.3. Шум і вібрація
- •6.4. Технічна безпека
- •6.5. Електронебезпека
- •6.6. Пожежна безпека
- •6.7. Охорона навколишнього середовища
- •6.8 Індивідуальне завдання. Розрахунок захисного заземлення
- •7. Цивільний захист
- •Висновок
- •Список джерел інформації
6.6. Пожежна безпека
Пожежна безпека об’єкту повинна забезпечуватися системами знищення пожежі та протипожежними захистами, у тому числі й організація технічними засобами.
Небезпечними факторами, які впливають на людей і матеріальні цінності, є:
Полум’я та іскри, підвищена температура навколишнього середовища, дим, занижена концентрація кисню, електричний струм, який виник в наслідок виносу високого напруження на струмопроводящі частини конструкцій.
Запобігання пожежі повинно бути здійснене запобіганням виникнення горючого середовища та запобігання появи в горючому середовищі джерел запалення.
Приміщення згідно з НАПБ Б.03.002-2007[29] віднесене до категорії В. Ступінь вогнестійкості – ІІI. Наведені дані в таблиці 6.5.
Таблиця 6.5 – Протипожежні заходи
Найменування приміщення |
Площа, м2 |
Категорія приміщення |
Вогнестійкість споруди |
Засоби пожежної сигналізації |
Первинні заходи пожежегасіння |
|
Найменування, тип |
Кількість, шт. |
|||||
Виробниче приміщення, операторська |
15 |
В |
ІІI |
- |
Вуглекислотні-ОУ Порошкові-ОП |
1
1 |
6.7. Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища – це комплекс технологічних і організаційних заходів, спрямованих на зниження забруднення навколишнього середовища.
Питання охорони навколишнього середовища регулюються наступними законами і кодексами:
Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” (від 25.06.91); Закон України „Про відходи” (від 5.03.98); Закон України „Про енергозбереження” (від 1.07.94); Закон України „Про охорону атмосферного повітря” (від 16.10.92); Кодекс про надра України (від 27.07.94); Повітряний кодекс України (від 04.05.93); Водний кодекс України (від 06.06.95); Земельний кодекс України (від 2001 року).
В 2012 році виконаний ряд заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієна праці, попередженню випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій.
6.8 Індивідуальне завдання. Розрахунок захисного заземлення
Розрахунок захисного заземлення містить у собі визначення основних параметрів захисного заземлення (числа труб, їхнього розміщення, довжини сполучних провідників).
Потрібно розрахувати захисне заземлення електродвигуна вентилятора.
Вихідні данні: напруга в мережі – 380 В.
В
відповідності з ГОСТ 12.1.030 – 81 „ССБГ
Електробезпека. Захисне заземлення.
Занулення” Для трьохфазної мережі з
напругою 380 В опір системи заземлення
£
4 Ом.
Приймаємо
в якості заземлювачів труби стальні
довжиною
=2
м, діаметром
=0,04
м, відстань від заземлювача до поверхні
землі
=0,6м.
Грунт – чорнозем, кліматична зона –
ІІІ.
Опір
розтікання струму від одиночного
заземлювача (труби) визначається за
формулою 6.3:
(6.3)
де
– питомий опір ґрунту,
=2∙
102
Ом∙
м;
R
– опір розтікання струму t
– глибина закладання труби; n
- кількість труб заземлювачів.
Глибина закладення труби, за формулою 6.4:
,
(6.4)
[м]
Схема розміщення заземлювачів наведена на рисунку 6.1.
Рисунок 6.1 – Схема розміщення заземлювачів
Далі, підставляючи данні в формулу (6.3), отримаємо:
=
73.56 [Ом]
Необхідна кількість труб-заземлювачів визначаються за формулою 6.5:
(6.5)
де
– коефіцієнт сезонності,
1,4;
– коефіцієнт
екранування (використання) труби,
=0,6;
коефіцієнт
екранування полоси,
=0,3;
– опір заземлення за нормою, Ом.
Підставляючи величини в формулу (6.5), отримаємо:
,
,
Довжина з’єднувальної полоси, визначаємо за формулою 6.6:
(6.6)
де
– відстань між заземлювачами
[м]
Опір розтікання струму від полоси визначається за формулою 6.7
(6.7)
де
– ширина полоси,
= 35 мм;
= 9.05 [Ом]
З
урахуванням коефіцієнта сезонності (
= 2), опір розтікання струму від полоси,
визначаємо за формулою 6.8:
(6.8)
[Ом]
Опір системи заземлення, яка складається з труб та об’єднуючої полоси визначається за формулою 6.9:
(6.9)
де
– коефіцієнт екранування (використання)
полоси.
Підставляючи значення, знаходимо:
=
2.8
[Ом]
У практиці після такого розрахунку проводять коректувальний розрахунок необхідного числа заглиблених заземлювачів з урахуванням опору розтіканню сполучної смуги. Коректувальний розрахунок дозволяє зменшити число вертикальних заземлювачів, тобто заощадити частину металу, використовуваного для пристрою захисного заземлення. Опір заземлення вимірюють не рідше одного разу в рік у періоди найменшої провідності: раз влітку при найбільшому просиханні ґрунту, раз взимку при найбільшому промерзанні ґрунту.
Таким чином розрахунок показав, що заземлення складається з 43 стержнів, весь опір заземлення дорівнює 2,8 [Ом], що задовольняє умові £ 4 [Ом]. Отже, заземлення підібрано вірно.
