Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
02_Раздел_04.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
838 Кб
Скачать
☆

7. Диференційна діагностика холангіту:

- сепсис;

- гострий холецистит;

- обструктивні захворювання жовчовивідної системи;

- абсцеси печінки.

8. Клініко-статистична класифікація холангіту:

К83.0 Холангіт

Макет клінічного діагнозу: {Qх} холангіт {у фазі Fх}

Клінічні прояви:

Q1- Рецидивуючий

Q2- Склерозуючий

Q3- Гнійний

Фаза процесу:

F1 - загострення

F2 - ремісія

9. Лікування холангіту:

а) хірургічне - усунення причини холангіту і зовнішнє дренування холедоха;

б) консервативне:

- антибактеріальна терапія;

- дезінтоксикаційна терапія;

- посиндромна терапія наявних ускладнень.

4.6. ХРОНІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШОК

(діарейно-запальний синдром)

Діарейно-запальний синдром характеризується морфофункціональними порушеннями шлун­ково-кишкового тракту у вигляді проносів і запальних порушень у вигляді токсико-алергічних проявів.

Найчастіше причинами діарейно-запального синдрому є виразковий коліт, хвороба Крона.

Загальні питання розвитку, діагностики і лікування захворювань

із діарейно-запальним синдромом

1. Визначення: Порушення функції тонкої і товстої кишок внаслідок місцевого хронічного виразково-гранулематозного неспецифічного запалення і загального дегідратаційного, токсичного і виснаж­ливого впливу.

2. Актуальність проблеми:

А) Важкість патофізіологічних змін в організмі при запальному ураженні тонкої і товстої кишок.

Б) Незадовільні результати лікування.

В) Труднощі діагностики і значна кількість ускладнених форм захворювань.

Г) Стійка втрата працездатності і зниження якості життя хворих.

3. Причини розвитку діарейно-запального синдрому:

А) Зміна реактивності організму.

Б) Психоемоційні стреси.

В) Вплив інфекції.

Г) Алергізація організму.

Д) Патологічна спадковість.

4. Механізми розвитку діарейно-запального синдрому:

А) Вплив на слизову оболонку кишки неспецифічних ушкоджуючих факторів (інфекційних агентів, аутоімунних антигенів та ін.).

Б) Проникнення інфекції в стінку кишки з розвитком набряку.

В) Просякнення стінки кишки нейтрофілами, лімфоцитами, макрофагами.

Г) Поширення патологічного процесу з розвитком місцевих кишкових і позакишкових ускладнень.

5. Топографо-анатомічні взаємини та будова тонкої і товстої кишок (рис. 4.6.1):

А) Тонка кишка:

- порожня кишка;

- здухвинна кишка.

Б) Ободова кишка:

- сліпа кишка із червоподібним відростком;

- висхідна ободова кишка;

- поперечна ободова кишка;

- низхідна ободова кишка;

- сигмоподібна кишка.

В) Пряма кишка:

- внутрішньочеревний відділ прямої кишки;

- позаочеревинний відділ прямої кишки;

- промеженний відділ прямої кишки.

Г) Особливості будови ободової кишки:

- поздовжні м’язи розташовані у вигляді трьох стрічок - теній;

- наявність характерних випинань - гаустр;

- слизова оболонка товстої кишки має складки, які вдаються в порожнину кишки;

- з боку серозної оболонки ободова кишка має жирові підвіски.

Д) Кровопостачання тонкої та ободової кишок:

- верхньобрижові судини (тонка кишка, сліпа кишка, висхідний і поперечно-ободовий відділи товстої кишки);

- нижньобрижові судини (низхідний відділ товстої кишки, сигмоподібна і пряма кишки).

Е) Функції ободової кишки:

- всмоктування рідини;

- формування і просування калового вмісту;

- утримання і порційне виділення калу.

6. Гістологічна структура тонкої кишки (включає чотири шари) (рис. 4.6.2):

А) Серозна оболонка - представлена вісцеральною очеревиною:

- моношар плоских мезоепітеліальних клітин;

- циркулярно вкриває начальний відділ дванадцятипалої кишки, порожню та здухвинну кишки.

Б) М’язова оболонка - включає два шари:

- зовнішній поздовжній шар гладких м’язових волокон;

- внутрішній циркулярний шар гладких м’язових волокон, товстіший за поздовжній шар;

- між м’язовими шарами розташовуються ганглії мезентеріального (Ауербахового) сплетення.

В) Підслизова оболонка - рихлий шар сполучної тканини, в якому розташовані судини та нерви (Мейснерове сплетення).

Г) Слизова оболонка - має три шари (м’язовий шар, власна пластина та епітеліальний шар):

а) тонкий гладком’язовий прошарок, що поділяє слизову та підслизову оболонки кишки;

б) власна пластина - це основа, на якій розподіляються епітеліальні клітини (виконує захисну роль завдяки розташуванню значної кількості імунних клітин);

в) епітеліальний прошарок представлений одношаровим епітелієм, який вкриває ворсини і формує крипти:

- епітелій тонкої кишки включає: бокалоподібні клітини (продукують слиз), клітини Панетта (секретують лізоцим, фактор некрозу пухлин і фактор захисту слизової оболонки); абсорбуючі ентероцити та ентероендокринні клітини (виробляють гастроінтестинальні гормони);

- слизова оболонка тонкої кишки призначена для максимального всмоктування живильних розчинів із кишки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]