58.Методика вивчення прикметника

Прикметник. Вивчення прикметника в початкових класах передбачає такі цілі: а) усвідомлення учнями значення прикметника в мові і мовленні як важливого виражального засобу і збагачення їхнього словникового запасу прикметниками; б) засвоєння основних граматичних форм прикметника і вживання їх у власному мовленні; в) вироблення навичок правопису закінчень прикметників.

Формування граматичного поняття «прикметник» у 1—4 класах відбувається поступово:

1клас: ознайомлення зі словами — назвами ознак, постановка до слів питання який? яка? яке? які?, співвіднесення слова і зображення відповідної ознаки;

2клас: слова, що відповідають на питання який? яка? яке? які? (прикмет- ники); утворення словосполучень іменників з прикметниками; добір до відомих предметів відповідних ознак;

3клас: уявлення про прикметник як частину мови, зв'язок прикметників з іменниками; змінювання прикметників за родами та числами у сполученні з імен­ником; спостереження за вживанням прикметників у текстах; використання при­кметників в усному і писемному мовленні;

4клас: розвиток умінь упізнавати прикметники в тексті, спостереження за їх роллю в мовленні, вживання у процесі побудови висловлювань; відмінювання при­кметників у сполученні з іменниками; вимова і написання закінчень у прикметни­ках; вимова і написання найуживаніших прикметників на -ський, -цький, -зький.

У період навчання грамоти (1 клас) активно поповнюється словниковий за­пас учнів прикметниками, які належать до різних семантичних груп. Діти мають дізнатися, що для характеристики предметів з різних сторін (розміру, кольору, смаку, форми, матеріалу, призначення) використовуються слова — назви ознак, які відповідають на питання який? яка? яке? які?. З цією метою вчитель органі­зовує спостереження за лексичним значенням прикметника та питаннями, на які він відповідає.

Співвіднесенню ознаки предмета і слова, яке її називає, сприяють такі зав­дання:

Розгляньте м'яч. (Учитель демонструє малюнок чи предмет.) Який він за кольором (розміром, формою, матеріалом)? Назвіть ознаки інших м'ячів.

Розгляньте малюнки. Назвіть, якого кольору овочі, фрукти. (Учитель про­понує учням зразок: Помідор (який?) червоний.)

Цінними є вправи на впізнавання предметів за певними ознаками та добір назв предметів до цих ознак, наприклад:

Розгляньте малюнки (чи предмети). Виберіть предмет, про який ви хочете розповісти. Перелічіть його ознаки, щоб за ними можна було відгадати цей пред­мет.

Ефективною є робота із загадками, використання яких сприяє не тільки роз­витку спостережливості, а й збагаченню словника учнів прикметниками та форму­ванню вмінь використовувати їх у процесі спілкування. Визначенню ознак пред­метів, явищ слугує відгадування загадок з одночасним використанням сюжетних чи предметних малюнків:

Доцільно практикувати і вправи на порівняння предметів, явищ, напри­клад:

Назвіть предмети, зображені на малюнках. Чи схожі між собою яблуко і груша? Які плоди схожі за формою? Така робота допомагає першокласникам співвідносити слово й ознаку пред­мета.

Тексти Букваря містять сполучення іменників з прикметниками, окремі з яких яскраві, образні, вжиті в художніх авторських текстах Т. Шевченка, М. Коцюбин­ського, Лесі Українки, Л. Костенко, П. Воронька, С. Черкасенка, В. Сухомлин- ського, у творах усної народної творчості. Вони мають стати предметом уваги учнів у процесі їх читання. У 2 класі продовжується робота над лексичним значенням прикметників та питаннями, на які вони відповідають. Аналіз малюнків, мовного матеріалу поглиб­лює знання учнів про те, що ознаки предметів різноманітні і можуть характери­зувати предмети за кольором, смаком, величиною, висотою, шириною, глибиною, матеріалом, з якого вони виготовлені, тощо. Пропонуючи учням різні завдання, пов'язані з прикметниками, учитель повинен частіше вводити в речення вираз «назва ознаки», «ознаки, прикмети предмета»:

Засвоєння молодшими школярами прикметника, як і інших частин мови, у 3 класі, уміння розпізнавати його в мовленні, в тексті ґрунтується насамперед на усвідомленні лексичних ознак цієї частини мови, на вмінні правильно поста­вити до неї граматичне питання, а також на врахуванні формально-граматичних ознак (характерні закінчення, зв'язок у реченні з іменником, роль другорядного члена речення).

З метою формування і закріплення навичок виявляти прикметники з-поміж інших частин мови і в тексті доцільно продовжити лексикологічні вправи на кла­сифікацію слів за лексико-граматичними розрядами. Найкраще використовувати для цього зв'язні тексти.

Наприклад, у 3 класі для виконання (у групах) запропоновано прочитати текст і поміркувати, чи можна точно визначити, в яку пору року відбувається дія.

У початкових класах вивчаються основні граматичні категорії прикметника — рід, число (3 клас), відмінок (4 клас).

. Тому вчитель має запобігати таким помилковим твердженням, наголошуючи на тому, що іменники, на відміну від прикметників, мають постійний рід, а при­кметники змінюються за родами залежно від роду іменника, з яким вступають у зв'язок (зелений капелюх, зелена хустка, зелене пальто), що число і відмінок прикметника також залежать від іменника.

Засвоєнню цих категорій має передувати вивчення у 3 класі теми «Зв'язок прикметників з іменниками».

У процесі спостережень важливо показати учням, що прикметник залежить від іменника, бо вказує на його ознаки. Оскільки засобом вираження зв'язку є за­кінчення, то основну увагу молодших школярів під час аналізу мовного матеріалу потрібно зосередити саме на зміні закінчень прикметників у сполученні з імен­никами різного роду і відмінка.

З метою закріплення вивченого слід пропонувати завдання: виділити з речень словосполучення іменників з прикметниками; дібрати прикметники, які характе­ризують предмет з різних сторін, до пропонованих іменників, ставлячи відповідні питання; удосконалити текст шляхом добору прикметників до іменників; відгадати загадку, дібрати до відгадки прикметники, ставлячи питання від іменника; роз­глянути малюнки, дібрати прикметники для опису зображених тварин; скласти загадку про предмет з використанням прикметників, які характеризують предмет- відгадку.

Завдання такого типу сприятимуть засвоєнню учнями того, що прикметники в реченні зв'язані з іменниками, бо вказують на ознаки предметів, питання по­трібно ставити від іменника до прикметника.

Вивчення теми «Змінювання прикметників за родами. Родові закінчення прикметників» передбачає засвоєння молодшими школярами такого матеріа­лу: прикметники змінюються за родами у сполученні з іменниками в однині; рід прикметників можна визначити за родом іменників, з якими вони зв'язані, за по­ставленим питанням (який? яка? яке?), за закінченням; прикметники у множині за родами не змінюються.

Спостереження учитель організовує за словосполученнями іменників різних родів з однаковим прикметником:

ліс (який?) зелен. (-ий) олівець (який?) син. (-ій) трава (яка?) зелен... (-а) фарба (яка?) син... (-я) поле (яке?) зелен. (-е) небо (яке?) син. (-є)

Прочитайте сполучення іменника з прикметником, додаючи закінчення. Що ви помітили? (Прикметник той самий, а закінчення різні.) V Хто здогадався, чому? V З іменниками якого роду зв'язані прикметники? VНа які питання вони відповідають? V Що свідчить про те, що прикметники змінюються за родами? V Спробуйте зробити висновок, від чого ж залежить рід прикметника.

Важливо допомогти учням засвоїти послідовність визначення роду прик­метників:

а) знайти іменник, з яким зв'язаний прикметник;

б) визначити рід іменника;

в) за родом іменника визначити рід прикметника.

Засвоєння учнями теми «Змінювання прикметників за числами у сполу­ченні з іменниками» спирається на актуалізацію знань про змінювання іменни­ків за числами. Для сприймання та первинного усвідомлення матеріалу вчитель організовує пошукову діяльність третьокласників, спрямовану на аналіз мовних фактів та формулювання власних висновків.

Ефективними щодо цього є різноманітні навчальні завдання, наприклад:

Що відбувається з прикметником, якщо змінюється іменник, з яким він зв'язаний?

Виписати сполучення іменників з прикметниками, ставлячи питання до прикметників. Позначити закінчення прикметників та визначити число.

Прочитати текст. Поставити прикметники в потрібній формі.

Утворити словосполучення, добираючи до кожного іменника прикметник. Визначити число та рід прикметників в однині.

Знайти прикметник, ужитий в усіх трьох родах; виписати його разом з імен­никами, з якими він зв'язаний.

Для учнів 4 класу новим є матеріал про відмінювання прикметників, їх ви­мову і написання.

Як правило, учні відмінюють прикметники разом з іменниками. Проте на уроках закріплення доцільно практикувати і відмінювання прикметників різного роду без іменників.

^ Учні мають твердо засвоїти правило, що в називному відмінку множини, незалежно від кінцевого приголосного основи, усі прикметники мають однакове

закінчення і. Кінцеві приголосні основи перед закінченням -і замінюються

м'якими або пом'якшеними (чорний — чорні, хороший — хороші).

Що ж стосується правопису прикметників у сполученні з іменниками в міс­цевому відмінку множини, то вчитель має запобігати досить поширеним помилкам у вживанні учнями форм під впливом російської мови — «по широким полям», «по глибоким річкам», замість по широких полях, по глибоких річках.

У процесі закріплення мовних знань необхідно пропонувати завдання, які готують учнів до формування комунікативних умінь: спостереження за функцією прикметників у текстах; конструювання словосполучень, речень; побудова текстів- описів науково-популярного та художнього стилів і цілеспрямоване використання в них прикметників. Подібні завдання сприяють створенню відповідного мовленнє­вого середовища і вимагають побудови зв'язаних монологічних висловлювань.

Слід зазначити, що в художній мові прикметники дуже часто вживаються не тільки в прямому, а й у переносному значенні.

Вправи на добір прикметників, близьких і протилежних за значенням, заміну одного прикметника іншим, що набагато точніше характеризує певний предмет, явище, пояснення прикметників, ужитих у тексті в переносному значенні, спри­яють увиразненню мовлення молодших школярів, забезпечують комунікативний, функціональний підхід до початкового вивчення рідної мови.