- •57.Методика вивчення іменника
- •58.Методика вивчення прикметника
- •59.Методика вивчення займенника
- •60.Методика вивчення дієслова
- •61.Методика вивчення прислівника
- •62.Методика ознайомлення з числівником
- •63.Методика ознайомлення зі службовими словами
- •65. Завдання та етапи вивчення морфемної будови слова.
- •66.Розглянемо лінгвістичні основи методики вивчення морфеміки і словотвору в початковому курсі рідної мови.
- •67.Пропедевтика словотворчої роботи в 1—2 класах
- •68.Засвоєння молодшими школярами понять із галузі морфеміки і словотвору
- •69.Поглиблення знань учнів про морфемну будову слова та словотворення під час вивчення основних частин мови
- •70.Робота над значущими частинами слова в аспекті розвитку мовлення молодших школярів
- •72.Ознайомлення з особливостями голосних і приголосних звуків
- •73.Вивчення теми «Голосні звуки і позначення їх буквами»
- •74.Вивчення теми «Приголосні звуки.
62.Методика ознайомлення з числівником
Числівник. У 4 класі учні одержують загальне уявлення про числівник як частину мови, засвоюють вимову і правопис найуживаніших числівників, вживання їх у мовленні. У процесі вивчення цієї частини мови в учнів необхідно сформувати такі вміння: упізнавати серед слів числівники, ставити до них питання скільки? який? котрий? котра? котре? котрі?; правильно вимовляти і писати числівники, передбачені програмою для 1—4 класів, форми родового відмінка числівників 50—80 (п'ятдесяти, шістдесяти, сімдесяти, вісімдесяти); ставити питання до кількісних і порядкових (без уживання термінів) числівників; уживати правильні форми (за зразком у підручнику, поданим учителем) на означення часу протягом доби; будувати словосполучення з числівниками за зразком, підстановочною таблицею.
Для усвідомлення учнями істотних ознак числівника як частини мови слід організувати спостереження за сюжетним малюнком, на якому зображено різну кількість певних предметів:
У Важливу увагу слід приділити формуванню вмінь правильно вживати числівники в усному і писемному мовленні. На організацію мовленнєвої діяльності учнів з використанням числівників орієнтують учителя і вправи з підручника, наприклад:
Які числівники вжито у вірші? Випиши їх, до кожного постав питання.
Прочитай речення. Знайди на малюнку годинник, який показує зазначений час. («Тринадцята година двадцять хвилин, або двадцять хвилин на чотирнадцяту»).
Поєднай числівники з іменниками. Утворені словосполучення запиши.
Дай письмові відповіді на запитання: О котрій годині ти прокидаєшся? Скільки хвилин витрачаєш на ранкову гімнастику? Коли виходиш з дому до школи? та ін.
Запиши повні відповіді на запитання: Зі скількох днів складається тиждень? Який третій день тижня? Скільки місяців триває весна? Яким по порядку місяцем є листопад? тощо.
Від поданих числівників, що відповідають на питання скільки?, утвори числівники, що відповідають на питання який? котрий?.
Ефективними є завдання, які передбачають правильну вимову і написання числівників: робота з таблицями «Правильно вимовляй і пиши»; складання прикладів на додавання та віднімання; аналіз текстів, насичених числівниками; складання текстів з використанням числівників.
63.Методика ознайомлення зі службовими словами
Службові слова. У 1—4 класах учні ознайомлюються зі службовими словами, до яких не ставлять питань, але без яких майже неможливо побудувати речення: на, в, із, по, до, у, над, під, а, але, чи, тому що. Відповідно до програми вже в 1—2 класах слід сформувати в молодших школярів такі вміння: упізнавати в реченні, тексті службові слова, писати їх окремо від інших слів; пов'язувати між собою слова, а також частини складного речення за допомогою службових слів; упізнавати в реченні, тексті загальновживані прийменники, використовувати їх у мовленні.
Практичне ознайомлення з прийменниками відбувається ще в період навчання грамоти. Учитель на основі складання дітьми речень за малюнками та власними спостереженнями пояснює, що в реченні є «малі», «короткі» слова, без яких часто речення побудувати не можна: Діти йдуть до школи. Хлопчик катається на велосипеді.
Мовний аналіз речень, побудова графічних моделей до них сприяє усвідомленню учнями того, що в реченні є довгі і короткі слова (відповідно вони і позначаються у схемі довгими та короткими лініями). Така робота готує першокласників до засвоєння правила про роздільне написання прийменників з іншими словами.
У 2 класі після вивчення слів — назв предметів, ознак, дій опрацьовується тема «Службові слова в реченні». Під час аналізу мовного матеріалу (речення з прийменниками та сполучниками) учитель має спиратися на знання учнів про те, що слова можуть означати і на яке питання відповідати.
З метою запам'ятовування учнями найуживаніших у мові службових слів та вироблення у них умінь правильно користуватися прийменниками і сполучниками ефективним є використання завдань.
У 3 класі учні спостерігають за префіксами, співзвучними з прийменниками (без сорому — безсоромний, на письмі — написаний), навчаються розрізнювати їх на слух і на письмі. Сприймання і первинне усвідомлення цих мовних явищ можна організувати за словосполученнями такого типу: написав на дошці; заховався за дерево; злетів з гілки; доплив до берега та ін., запропонувавши учням виконати завдання.
Результатом колективної роботи може бути таблиця : Розрізняй префікси і прийменники Префікс Прийменник
— частина слова, пишеться — окреме слово, пишеться
разом окремо зі словами
між префіксом і коренем — між прийменником і наступним не можна поставити словом можна поставити допоміжне слово допоміжне слово
служить для утворення — служить для зв'язку слів нових слів у реченні
З терміном сполучник учні ознайомлюються у 4 класі під час вивчення однорідних членів речення. У процесі аналізу мовного матеріалу вчитель звертає увагу дітей на те, за допомогою яких службових слів можуть поєднуватися однорідні члени речення, і повідомляє, що слова і (й), а, але, та — сполучники. Закріплення цієї частини мови відбувається під час виконання учнями різних вправ: спостереження за вживанням речень з однорідними членами в тексті; складання речень з однорідними членами; використання речень з однорідними членами в побудові текстів; вправляння в моделюванні і побудові складних речень за зразком, схемою, малюнками, створеними ситуаціями та їх аналізі.
64. Особливості методики вивчення розділу «Будова слова».
