- •1.Адміністративна юстиція, адміністративний процес та адміністративне судочинство.
- •2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •3. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •10. Склад суду, підстави, порядок та наслідки відводу суду.
- •4. Принципи адміністративного процесу.
- •5. Принцип офіційного зясування всіх обставин у справі та його співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності.
- •6. Проблематика адміністративно-процесуального права.
- •7. Джерела адміністративно-процесуального права.
- •8. Стадії адміністративного процесу.
- •9. Система та структура адміністративних судів.
- •11. Поняття адміністративної юрисдикції.
- •12. Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства.
- •13. Основні категорії публічно-правових спорів, що віднесені до адміністративної юрисдикції.
- •1) Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
- •3) Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
- •14. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
- •15. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- •17. Спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
- •18. Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
- •19. Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •20. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими юрисдикціями. Наслідки звернення до суду з позовом, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
- •21. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •22. Предметна підсудність адміністративних справ ті її різновиди.
- •23. Територіальна підсудність адміністративних справ ті її різновиди.
- •24. Інстанційна підсудність адміністративних справ.
- •25. Наслідки недодержання правил підсудності. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого.
- •26. Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •27. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •28. Сторони в адміністративному процесі.
- •29. Треті особи в адміністративному процесі.
- •30. Представницство в адміністративному процесі.
- •31. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •32. Процесуальне положення секретаря судового засідання.
- •33. Процесуальне положення судового розпорядника.
- •34. Свідок, його процесуальні права, обовязки, аідповідальність.
- •35. Експерт в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •36. Спеціаліст в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •37. Перекладач в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •38. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •39. Предмет доказування. Пістави звільнення від доказування.
- •40. Поняття та види доказів в адміністративну процесі.
- •41. Засоби доказування.
- •42. Обовязок доказування. Витребування та забезпечення доказів.
- •43. Дослідження та оцінка доказів.
- •44. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання.
- •45. Поняття, значення та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •46. Судовий збір.
- •47. Витрати, пов’язані з розглядом справи.
- •48. Розподіл судових витрат.
- •49. Строки звернення до адміністративного суду.
- •50. Поняття та види процесуальних строків.
- •51. Обчислення та закінчення процесуальних строків. Наслідки ії порушення. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.
- •52. Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •53. Право на предявлення позову та порядок його реалізації. Право на адміністративний позов.
- •54. Захист відповідача від адміністративного позову.
- •55. Забезпечення адміністративного позову.
- •56. Поняття, мета та завдання відкриття провадження в адміністративній справі.
- •57. Вимоги до позовної заяви та порядок усунення її недоліків.
- •58. Повернення позовної заяви. Залишення позовної заяви без розгляду на стадії відкриття провадження в адміністративній справі.
- •59. Відмова у відкритті провадження по справі.
- •60. Відкриття провадження у справі та його правові наслідки.
- •61. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •62. Зміст підготовчого провадження. Попереднє судове засідання.
- •63. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову. Примирення сторін.
- •64. Обєднання та розєднання позовів.
- •65. Судові виклики та повідомлення.
- •66. Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •7) Розподіл судових витрат;
- •67. Підготовча частина судового розгляду справи.
- •69.Судовий розгляд справи по суті.
- •70.Судові дебати.
- •71.Ускладнення при судовому розгляді адміністративних справ.
- •72.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •73.Вимоги,яким має відповідати судове рішення.
- •74.Ухвалення судових рішень.
- •4) Об'єднання та роз'єднання справ;
- •9) Забезпечення адміністративного позову;
- •75.Постанова в адміністративній справі.
- •76.Ухвала суду першої інстанції.
- •77.Усунення недоліків судового рішення судом, якиййого ухвалив.
- •78.Законна сила судового рішення. Негайне виконання судових рішень.
- •79.Доступ до судових рішень.
- •81. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •82.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •83.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •84. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •85. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •86. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
- •87. Скорочене провадження.
- •7) Розподіл судових витрат;
- •88. Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби.
- •89.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •90. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •91. Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
- •92. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •93.Поняття,мета та завдання касаційного провадження.
- •94. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Розгляд справи судом касаційної інстанції.
34. Свідок, його процесуальні права, обовязки, аідповідальність.
1. Як свідок в адміністративній справі може бути викликана судом кожна особа, якій можуть бути відомі обставини, що належить з'ясувати у справі.
2. Не можуть бути допитані як свідки:
1) недієздатні фізичні особи, а також особи, які перебувають на обліку чи на лікуванні у психіатричному лікувальному закладі та не здатні через свої фізичні або психічні вади правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, або давати з цього приводу показання;
2) представники в судовому процесі, захисники у кримінальних справах - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;
3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення;
5) інші особи, які не можуть бути допитані як свідки згідно із законом чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, без їхньої згоди.
3. Фізична особа має право відмовитися від давання показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб).
4. Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинна зазначити його ім'я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання.
5. Свідок зобов'язаний прибути до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
6. У разі неможливості прибуття за викликом суду свідок зобов'язаний завчасно повідомити про це суд.
7. Свідок має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
8. За завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.
35. Експерт в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
Стаття 66. Експерт
1. Експертом є особа, яка має необхідні знання та якій в порядку, встановленому цим Кодексом, доручається дати висновок з питань, що виникають під час розгляду справи і стосуються спеціальних знань цієї особи, шляхом дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини у справі.
2. Як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу" .
3. Експерт зобов'язаний провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок щодо поставлених йому питань, у разі необхідності - прибути за викликом суду, дати висновок або роз'яснити його в судовому засіданні.
4. Під час проведення дослідження експерт повинен забезпечити збереження об'єкта експертизи. Якщо дослідження пов'язане з повним або частковим знищенням об'єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт має одержати на це відповідний дозвіл суду, який оформлюється ухвалою.
5. Експерт не має права за власною ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи; спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками адміністративного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи; розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду, про результати експертизи.
6. Експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.
7. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення експерт невідкладно заявляє суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за заданими питаннями.
8. Експерт не має права передоручати проведення експертизи іншій особі.
9. У разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи експерт зобов'язаний негайно подати матеріали справи та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.
10. Експерт має право:
1) знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;
3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були задані питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета і об'єктів дослідження;
5) задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
6) користуватися іншими правами, встановленими Законом України "Про судову експертизу" .
11. Експерт має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи і викликом до суду.
12. Експерт може відмовитися від давання висновку, якщо поданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків або якщо він не володіє необхідними знаннями для виконання покладених на нього обов'язків.
13. За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у суді експерт несе кримінальну відповідальність.
