- •1.Адміністративна юстиція, адміністративний процес та адміністративне судочинство.
- •2. Становлення адміністративної юстиції в Україні.
- •3. Поняття та ознаки адміністративного процесу.
- •10. Склад суду, підстави, порядок та наслідки відводу суду.
- •4. Принципи адміністративного процесу.
- •5. Принцип офіційного зясування всіх обставин у справі та його співвідношення з принципами змагальності та диспозитивності.
- •6. Проблематика адміністративно-процесуального права.
- •7. Джерела адміністративно-процесуального права.
- •8. Стадії адміністративного процесу.
- •9. Система та структура адміністративних судів.
- •11. Поняття адміністративної юрисдикції.
- •12. Публічно-правовий спір, як предмет адміністративного судочинства.
- •13. Основні категорії публічно-правових спорів, що віднесені до адміністративної юрисдикції.
- •1) Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
- •3) Спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
- •14. Спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
- •15. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
- •17. Спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
- •18. Спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
- •19. Спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •20. Співвідношення адміністративної юрисдикції з іншими юрисдикціями. Наслідки звернення до суду з позовом, що не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
- •21. Поняття та види підсудності адміністративних справ.
- •22. Предметна підсудність адміністративних справ ті її різновиди.
- •23. Територіальна підсудність адміністративних справ ті її різновиди.
- •24. Інстанційна підсудність адміністративних справ.
- •25. Наслідки недодержання правил підсудності. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого.
- •26. Поняття та види учасників адміністративного процесу.
- •27. Особи, які беруть участь у справі. Їх процесуальні права та обов’язки.
- •28. Сторони в адміністративному процесі.
- •29. Треті особи в адміністративному процесі.
- •30. Представницство в адміністративному процесі.
- •31. Участь у справі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
- •32. Процесуальне положення секретаря судового засідання.
- •33. Процесуальне положення судового розпорядника.
- •34. Свідок, його процесуальні права, обовязки, аідповідальність.
- •35. Експерт в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •36. Спеціаліст в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •37. Перекладач в адміністративному процесі. Його процесуальні права, обовязки та відповідальність.
- •38. Поняття та етапи доказування в адміністративному процесі.
- •39. Предмет доказування. Пістави звільнення від доказування.
- •40. Поняття та види доказів в адміністративну процесі.
- •41. Засоби доказування.
- •42. Обовязок доказування. Витребування та забезпечення доказів.
- •43. Дослідження та оцінка доказів.
- •44. Фіксування судового засідання технічними засобами. Журнал судового засідання.
- •45. Поняття, значення та види судових витрат в адміністративному процесі.
- •46. Судовий збір.
- •47. Витрати, пов’язані з розглядом справи.
- •48. Розподіл судових витрат.
- •49. Строки звернення до адміністративного суду.
- •50. Поняття та види процесуальних строків.
- •51. Обчислення та закінчення процесуальних строків. Наслідки ії порушення. Зупинення, поновлення та продовження процесуальних строків.
- •52. Поняття, види та структура адміністративного позову.
- •53. Право на предявлення позову та порядок його реалізації. Право на адміністративний позов.
- •54. Захист відповідача від адміністративного позову.
- •55. Забезпечення адміністративного позову.
- •56. Поняття, мета та завдання відкриття провадження в адміністративній справі.
- •57. Вимоги до позовної заяви та порядок усунення її недоліків.
- •58. Повернення позовної заяви. Залишення позовної заяви без розгляду на стадії відкриття провадження в адміністративній справі.
- •59. Відмова у відкритті провадження по справі.
- •60. Відкриття провадження у справі та його правові наслідки.
- •61. Поняття, мета та завдання підготовчого провадження.
- •62. Зміст підготовчого провадження. Попереднє судове засідання.
- •63. Відмова від адміністративного позову та визнання адміністративного позову. Примирення сторін.
- •64. Обєднання та розєднання позовів.
- •65. Судові виклики та повідомлення.
- •66. Поняття, мета та завдання судового розгляду адміністративної справи.
- •7) Розподіл судових витрат;
- •67. Підготовча частина судового розгляду справи.
- •69.Судовий розгляд справи по суті.
- •70.Судові дебати.
- •71.Ускладнення при судовому розгляді адміністративних справ.
- •72.Поняття та види судових рішень в адміністративному процесі.
- •73.Вимоги,яким має відповідати судове рішення.
- •74.Ухвалення судових рішень.
- •4) Об'єднання та роз'єднання справ;
- •9) Забезпечення адміністративного позову;
- •75.Постанова в адміністративній справі.
- •76.Ухвала суду першої інстанції.
- •77.Усунення недоліків судового рішення судом, якиййого ухвалив.
- •78.Законна сила судового рішення. Негайне виконання судових рішень.
- •79.Доступ до судових рішень.
- •81. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції.
- •82.Особливості провадження у справах, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
- •83.Особливості провадження у справах про дострокове припинення повноважень народного депутата України в разі невиконання ним вимог щодо несумісності.
- •84. Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби.
- •85. Особливості провадження у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання та про усунення обмежень у реалізації права на мирні зібрання.
- •86. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
- •87. Скорочене провадження.
- •7) Розподіл судових витрат;
- •88. Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби.
- •89.Поняття, мета та завдання апеляційного провадження.
- •90. Право на апеляційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •91. Розгляд справи судом апеляційної інстанції.
- •92. Повноваження та судові рішення суду апеляційної інстанції.
- •93.Поняття,мета та завдання касаційного провадження.
- •94. Право на касаційне оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •95. Розгляд справи судом касаційної інстанції.
95. Розгляд справи судом касаційної інстанції.
Стаття 214-1. Строки розгляду касаційної скарги
1. Касаційна скарга має бути розглянута протягом одного місяця з дня одержання судом касаційної інстанції адміністративної справи.
Стаття 215. Підготовка справи до касаційного розгляду
1. Суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження:
1) з'ясовує склад осіб, які беруть участь у справі;
2) надсилає копії ухвали про відкриття касаційного провадження особам, які беруть участь у справі, разом з копіями касаційної скарги, інформацією про їхні права та обов'язки і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу;
3) вирішує письмово заявлені клопотання осіб, які беруть участь у справі;
4) вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції;
5) вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються;
6) вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи.
2. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються особам, які беруть участь у справі.
3. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Стаття 216. Заперечення на касаційну скаргу
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право подати до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу в письмовій формі протягом встановленого судом касаційної інстанції строку.
2. Заперечення на касаційну скаргу містить:
1) найменування адміністративного суду касаційної інстанції;
2) ім'я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер адміністративної справи в суді касаційної інстанції, якщо він повідомлений судом касаційної інстанції;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на касаційну скаргу.
3. Заперечення на касаційну скаргу може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. Заперечення на касаційну скаргу підписується особою, яка його подає, або її представником, який додає оформлений належним чином документ про свої повноваження, якщо це не було зроблено в судах першої або апеляційної інстанції.
Стаття 217. Приєднання до касаційної скарги
1. Особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення касаційного розгляду мають право приєднатися до касаційної скарги, підтримавши її вимоги.
2. За подання заяви про приєднання до касаційної скарги судовий збір не сплачується.
3. Заява про приєднання до касаційної скарги може містити клопотання особи про розгляд справи за її участю. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає взяти участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Стаття 218. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї
1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.
2. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відкликати її до початку розгляду справи судом касаційної інстанції.
3. При відкликанні касаційної скарги суддя-доповідач, який здійснював підготовку даної справи до касаційного розгляду, постановляє ухвалу про повернення скарги.
4. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення касаційного провадження. Про прийняття відмови від касаційної скарги та закриття касаційного провадження суд постановляє ухвалу у судовому засіданні за участі сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
5. У разі закриття касаційного провадження у зв'язку з відмовою від касаційної скарги повторне оскарження цих рішень, ухвал цією особою не допускається.
Стаття 219. Відмова позивача від адміністративного позову, примирення сторін під час касаційного провадження
1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
2. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
Стаття 220. Межі перегляду судом касаційної інстанції
1. Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
2. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
3. Суд касаційної інстанції не може розглядати позовні вимоги осіб, які беруть участь у справі, що не були заявлені у суді першої інстанції.
Стаття 220-1. Попередній розгляд справи
1. Попередній розгляд справи має бути проведений протягом п'яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
2. У попередньому судовому засіданні суддя-доповідач доповідає колегії суддів про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції.
3. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
4. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.
5. Суд касаційної інстанції призначає справу до розгляду у судовому засіданні за відсутності підстав, встановлених частиною третьою або четвертою цієї статті. Справа призначається до розгляду у судовому засіданні, якщо хоч один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до розгляду у судовому засіданні постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.
Стаття 221. Касаційний розгляд справи у судовому засіданні
1. Касаційний розгляд здійснюється колегією суддів у складі не менше п'яти суддів за правилами розгляду справи судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
2. Після відкриття судового засідання і вирішення клопотань осіб, які беруть участь у справі, суддя-доповідач доповідає в необхідному обсязі зміст судових рішень, що оскаржуються, касаційної скарги та заперечень на неї.
3. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, дають свої пояснення. Першою дає пояснення особа, яка подала касаційну скаргу. Якщо касаційні скарги подали обидві сторони, першим дає пояснення позивач. За ними пояснення дають особи, які приєдналися до касаційної скарги, а потім - інші особи, які беруть участь у справі. Суд може обмежити тривалість пояснень, встановивши для всіх осіб, які беруть участь у справі, рівний проміжок часу, про що оголошується на початку судового засідання.
4. Неприбуття сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Стаття 222. Касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
1. Суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі:
1) відсутності клопотань усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю;
2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
2. Якщо справа була розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, то копія постанови або ухвали суду касаційної інстанції надсилається особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Стаття 223. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін;
2) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції;
3) змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, залишивши судове рішення суду першої інстанції без змін;
4) змінити судове рішення суду першої інстанції, скасувавши судове рішення суду апеляційної інстанції;
5) скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції;
6) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду;
7) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження;
8) визнати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закрити провадження;
9) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.
Стаття 224. Підстави для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін
1. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
2. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Стаття 225. Підстави для зміни судових рішень
1. Суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Стаття 226. Підстави для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі судового рішення суду першої інстанції
1. Суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Стаття 227. Підстави для скасування судових рішень з направленням справи для продовження розгляду або на новий розгляд
1. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
4. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
5. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Стаття 228. Підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі
1. Суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
2. Суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
Стаття 229. Підстави для скасування судових рішень і ухвалення нового судового рішення
1. Суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
96. Повноваження та судові рішення суду касаційної інстанції.
97. Поняття,мета та завдання перегляду судових рішеньВерховним Судом України.
98.Право на звернення про перегляд судових рішень Верховним Судом України та процесуальний порядок його реалізації.
99.Розгляд справи Верховним Судом України.
100.Повноваження та судові рішення Верховного Суду України за наслідками розгляду справи.
101.Поняття, мета та завдання провадження за нововиявленими обставинами.
102. Право подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та процесуальний порядок його реалізації.
103. Розгляд справи за нововиявленими обставинами. Судові рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами.
104. Поняття,мета та завдання звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.
105.Підстави виконання судових рішень в адміністративних справах. Виконавчі документи.
106. Повноваження суду щодо звернення судових рішень в адміністративних справах до виконання.
