15. Необхідність і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей у часі.

Час — це гроші! Даний закон конкуренції визначає мотивацію підприємців, а відповідно, і прийняття фінансових рішень менеджерами. Однією з проблем корпорації у її підприємницькій і фінансовій діяльності є проблема нестикування в часі потоків прибутків і витрат. Прибуток ще не накопичено в достатній сумі, але корпорація може прийняти рішення, обумовлене економічними обставинами. Тому вона залучає певні суми для фінансування проекту в борг. Виникає дуже важливе питання: чи виправдане це рішення, тобто «чи варта шкурка вичинки?». Менеджери корпорації мають визначити, чи принесуть позичкові гроші необхідний дохід у майбутньому.

Перехід до ринкових умов господарювання супроводжується появою нових видів діяльності для підприємств. Відкриваються нові можливості використання капіталу: участь у різноманітних ризикованих проектах, придбання цінних паперів, нерухомості, вкладання грошей на депозитні рахунки комерційних банків тощо. Розміщуючи капітал в один з обраних проектів, фінансовий менеджер планує не тільки з часом повернути вкладені гроші, а й отримати бажаний економічний ефект. Таким чином, гроші набувають такої об’єктивно існуючої характеристики, як часова вартість.

Зміну вартості грошей у часі можна пояснити таким чином: грошова одинця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Але наслідки інфляції чітко ілюструють, що купівельна спроможність грошей змінюється з плином часу.

Розглядаючи реальну вартість грошей, слід брати до уваги не тільки дії інфляції, а також здатність інвестування. Отже, основними причинами втрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддавання підприємцями переваги наявним грошам. Інфляція пов’язана із загальним підвищенням цін у країні. Коли зростають ціни, падає вартість грошової одиниці. Враховуючи те, що в майбутньому ціни зростатимуть, вартість грошової одиниці в наступні роки буде ще нижчої, ніж у попередні. Таким чином, купівельна спроможність грошової одиниці сьогодні вища, ніж виявиться завтра. Ризик, або невпевненість у майбутньому, також зменшують вартість грошей. Підприємці прагнуть уникнути ризику, тому вище цінують гроші, які є сьогодні, ніж ті, що мають бути в майбутньому. Якщо підприємець інвестує ці гроші, сподіваючись на доходи у майбутньому, то цей “обмін” можливий за умови, що майбутні доходи повинні бути достатньо високі. Це необхідно, щоб виправдати ризик. Т.ч.: сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра; гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик , схильність до ліквідності.

22.Необхідність і сутність фінансового менеджменту.

Фінансовий менеджмент – процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єкта господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів.

ФМ – це форма управління процесами фін діяльності підприємства за допомогою методів і важелів фін механізму.

Головною метою ФМ є забезпечення max добробуту власників підпр в поточному та перспективному періодах.

У процесі досягнення головної мети вирішуються задачі:

1. забезпечення формування достатнього обсягу фін ресурсів відповідно до завдань розвитку підпр у майбутньому періоді;

2. забезпечення найефективнішого використання сформованого обсягу фін ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підпр;

3. вдосконалення управління грошовими потоками;

4. забезпечення max прибутку підпр з найменшим рівнем фін ризику;

5. забезпечення min рівня фін ризику при очікуваному рівні прибутку;

6. забезпечення беззбиткової діяльності підпр.

Фінансовий менеджмент ґрунтується на системі принципів, засобів та форм організації грошових відносин підприємства, спрямованих на управління його фінансово-господарською діяльністю. Складовими фінансового менеджменту є: -визначення і реалізація фінансової політики підприємства;

-інформаційне забезпечення (складання й аналіз фінансової звітності підприємства);

-оцінювання інвестиційних проектів і формування ”портфеля” інвестицій;

-поточне фінансове планування та контроль.

Фінансово-економічні відносини формуються у трьох взаємозв’язаних напрямах:

-ринок грошей та капіталу;

-ринок інвестицій;

-фінансовий менеджмент.

На основі фінансового менеджменту здійснюється управління усією фінансово-господарською діяльністю підприємства, формування і використання усіх видів його фінансових ресурсів із застосуванням методів та важелів фінансового механізму, тобто формується мистецтво управління фінансовою діяльністю підприємства.

Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух вхідних та вихідних грошових потоків, тобто економічний процес, який супроводжує рух вартості.

Принципи Фм: 1) Інтегрованість з загальною системою управління підприємством; 2) Комплексний характер прийняття управлінських рішень; 3) Використання різних варіантів, підходів до розробки і здійсення окремих управлінських рішень; 4) Орієнтація на стратегічні цілі розвитку підприємства.

Об’єктом управління у фінансовому менеджменті є формування і використання усіх видів фінансових ресурсів, у тому числі грошових коштів, інвестицій, основних та оборотних активів, організація поточної фінансової роботи на підприємстві.

У процесі організації фінансового менеджменту здійснюються планування, прогнозування, регулювання, координація, стимулювання, контроль та аналіз.

До головних завдань ФМ належать: виявлення фінансових джерел розвитку виробництва; визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів; раціоналізація операцій із цінними паперами; налагодження оптимальних стосунків із фінансово - кредитною системою, суб’єктами господарювання .