4. Визначення теперішньої вартості грошей у фінансових розрахунках.

Дисконтування є фін-математичною моделлю визначення поточної (теперішньої) вартості ГП, надходження яких, як очікується, матиме місце у майбутньому протягом певного планового періоду. Теперішня вартість майбутніх ГП визначається шляхом приведення – дисконтування на величину процента, який міг би бути заробленим у випадку, коли б ГК були доступні для їх використання на момент оцінювання. Отже, теперішня вартість майбутнього ГП дорівнює абсолютній величині ГК, інвестуванню якої, на прийнятих для дисконтування умовах через визначений проміжок часу, дало б вартість еквівалентну вартості майбутнього ГП, що аналізується.

Залежно від потреб аналізу ГП та зміни їх вартості у часі можуть використовуватися такі моделі дисконтування: просте дисконтування; дисконтування ануїтетів (відстроченої або авансової ренти).

Під простим дисконтування розуміється фін-мат модель розрахунку приведеної вартості майбутнього ГП, отримання якого, як очікується, відбудеться одноразово через чітко визначений період.

Дисконтування майбутніх ГП із використанням простого процента відповідає такій формулі:

приведена теперішня вартсіть майбутніх ГП при використанні складного процента визначається за такою формулою:

Різноплановість руху ГК у результаті підпр.діял створює ситуацію, коли застосування простого дисконтування для оцінки приведеної вартості ГП є недостатнім. Передусім це стосується оцінки ГП, які виникають протягом усього періоду із певною періодичністю, тобто ануїтетів. Розрізняють звичайний (відстрочений) та авансовий ануїтет.

Дисконтування звичайної ренти – визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу в кінці кожного періоду. Теперішня вартість звичайного ануїтету має вигляд:

PVA_n – тепер.варт. ануїтету

PMT – абсол.велич.періодичних рівновеликих виплат (ануїтетів)

Фін-мат модель визначення теперішньої вартості ануїтетів застосовується для обчислення постійних рівних виплат з погашення кредиту, орендних платежів за користування активами підпр-ва, для порівняння теперішньої вартості ЦП, які дисконтуються під різні процентні ставки та приносять власникові певний щорічний дохід, для визначення суми, яку необхідно покласти на депозит за умови вилучення з рахунку кожного року однакової суми грошей.

5. Вимірювання фінансового лівериджу.

Фінансовий ліверидж – це фінансовий механізм управлінням співвідношенням залучених і власних фінансових коштів. Результат такого управління оцінюється за допомогою показника "ефект фінансового лівериджу". Фінансовий ліверидж характеризує використання підприємством позикових коштів, яке впливає на зміну коефіцієнту рентабельності власного капіталу. Показник, що відображає рівень додатково генеруємого прибутку на власний капітал при різній частці використання позикових коштів, називається

ефектом фінансового лівериджу = (2/3)*диференціал*плече фінансового важеля. Диференціал = (2/3)*(економічна рентабельність – середня розрахункова ставка %). Плече фінансового важеля = залучені кошти / власні кошти.

Фінансовий леверідж встановлює міру зв’язку (впливу) змінності доходів компанії на дивіденди, тобто доход окремого акціонера (компаньйона).

Міра фінансового леверіджу (МФЛ) – це оцінка його впливу на чистий прибуток, тобто прибуток за відрахуванням податків та процентів за кредит. МФЛ розраховується за формулою:

; де ОД – операційний доход, прибуток (надходження до розподілу); П – очікувані або сплачені податки та проценти.