- •1. Світогляд як духовно-практичний феномен. Структура та види світогляду.
- •2. Міфологія як історичний тип світогляду.
- •3. Релігія як історичний тип світогляду.
- •4. Філософія як теоретичний світогляд.
- •5. Відмінні риси міфології та філософії.
- •6. Предмет та особливості філософії. Функції філософії.
- •7. Філософія і наука. Закон трьох стадій інтелектуальної еволюції людства.
- •8. Основні розділи філософії.
- •9. Поняття „античної філософії”. Етапи її розвитку та загальні особливості.
- •10. Зародження філософії в Стародавній Греції. Філософські ідеї мілетської школи.
- •11. Філософія елейської та піфагорійської шкіл.
- •12. Філософія софістів.
- •13. Етичний раціоналізм Сократа.
- •14. Проблема пізнання та вчення про ідеї у філософії Платона.
- •15. Вчення Платона про державу.
- •16. Філософське вчення Арістотеля. Вчення про матерію та форму.
- •17. Вчення про буття Арістотеля.
- •18. Суспільно-політичні погляди Арістотеля.
- •19. Логіка Арістотеля.
- •20. Особливості середньовічної філософії. Апологетика.
- •21. Відмінні риси античного та середньовічного світоглядів.
- •22. Патристика. Філософська теологія Августина.
- •23. Схоластика. Філософія Томи Аквінського.
- •24. Європейський гуманізм Відродження.
- •25. Натурфілософія Ренесансу та її головні риси. Філософія Дж. Бруно.
- •26. Основні поняття та головні риси світогляду філософії Нового часу.
- •27. Філософія Нового часу та її головні риси в контексті наукової революції XVII ст.
- •28. Три можливі шляхи пізнання у філософії ф. Бекона.
- •29. Вчення про метод та „примари” людського розуму у філософії ф.Бекона.
- •30. Раціоналістичний метод у філософії р.Декарта.
- •31. Основні риси та напрямки філософії сучасного Заходу хіх-хХст.
- •32. Ірраціоналізм філософських поглядів ф.Ніцше.
- •33. Психоаналіз з. Фрейда.
- •34. Філософія прагматизму.
- •35. Особливості української філософської думки.
- •36. Філософське мислення доби Київської Русі.
- •37. Філософія г.Сковороди.
- •38. Філософські погляди і.Франка.
- •39. І.Франко. „Що таке поступ ?”
- •40. Вчення про ноосферу в.Вернадського.
4. Філософія як теоретичний світогляд.
Філософія як теоретичний світогляд — одне з найважливіших надбань людської культури. Історично так склалось, що саме філософія була тією колискою, з якої виросли і наука, і мистецтво, і мораль, і право. Філософські ідеї, школи завжди належать до певної епохи, країни. Багато у філософії належить тільки історії.
В історії філософії перманентно повторюються так звані вічні проблеми. Що таке людина? Що таке природа, або ширше — Всесвіт? Що таке свобода? Що таке життя та смерть?
Це далеко не повний перелік "вічних" філософських проблем. Під впливом нових знань і нових духовно-культурних та соціальних умов "вічні" філософські проблеми також вирішуються по-новому.
Будь-яка наука завжди досліджує ті чи інші явища дійсності (природи, суспільства, мислення) як об'єкти, тобто незалежно від суб'єкта. Філософія ж вивчає світ і людину разом, всі здобуті знання вона обов'язково співвідносить із людиною. Інколи кажуть, що філософія вивчає суб'єктно-об'єктні відносини.
5. Відмінні риси міфології та філософії.
Філософія, на відміну від міфології спирається на знання. Їй притаманні доведення, спростування, аналіз, порівняння, дедукція, індукція, висновки, тощо. Якщо порівнювати філософію і міфологію, то можна виділити такі відмінності між цими типами світогляду: 1. міфологія формується і виникає стихійно (філософія постає усвідомленою інтелектуальною діяльністю); 2. У міфології відсутні автори, її творцем є народ (філософія є авторською формою мислення); 3. У міфології простежується нерозривна єдність людини і природи (у філософії людина виділяється з природи); 4. міф розповідає про явища навколишнього світу (філософія пояснює свої твердження). Філософія є якісно новим, специфічним духовним утворенням, опорою якого виступає знання і раціональна діяльність людського мислення. Саме це відрізняє філософію від міфології.
6. Предмет та особливості філософії. Функції філософії.
Філософія – одне з найвидатніших надбань людської цивілізації. Саме філософія була колискою, з якої виросли і наука і мистецтво і мораль і право. Термін „філософія” має давньогрецьке походження. Цей термін ввів у 6 ст. до. н.е. Піфагор. Арістотель зазначив, що „філософія – це метафізика”. Ціцерон: „Філософія – це мистецтво життя”. Щодо особливостей філософії, то першою її особливістю є загальність – ознака, що виражає закономірну форму зв’язку речей, явищ та процесів у складі цілого. Другою особливістю філософії є цілісне світосприймання. Завдання окремих наук полягає у тому, щоб у знанні було більше об’єктивного за змістом і менше особистісного, людського. Тому між людиною, що пізнає та предметом дослідження існує певна дистанція. Третьою особливістю філософії є її особистісний характер: індивідуальні особливості філософа, особистості, спосіб життя невід’ємні від стилю і манери викладу думок. З метою усвідомлення предмету та особливостей філософії важливо виділити її основні функції: світоглядна (філософія систематизує, розширює знання людей про природу, суспільство, людину); методологічна (дозволяє визначити напрями, шляхи наукових досліджень); пізнавальна (виявляється у розробці і виборі засобів пізнавальної діяльності); інтегративна (полягає у об’єднанні практичного, пізнавального і ціннісно-орієнтованого досвіду життя людей); ціннісна (виявляється у допомозі людини визначити цінності життя); критична (виявляється у критичному осмисленні явищ навколишнього світу, власної життєдіяльності).
