Рис. 4

1. — дах

2. — Стояк

3. — Стінки коробки

4. — дно

5. — Поперечна планка

Рис, б

1. — Дах

2. — стояк

3. — стінки коробки

4. — дно

5. — поперечна планка

Перейдемо до безпосереднього визначення конструкції го­дівниці з урахуванням можливостей І міркувань економії при виборі матеріалу.

Остаточно все обміркувавши щодо наявності необхідних ін­струментів і матеріалів, я одночасно склав таблицю (табл. 6.5), в яку вносив свої рішення після обґрунтування технічних ви­мог під час конструювання годівниці, позначаючи викопані умови знаком «+». Краще за все почати з вимог, які можна виконати.

Таблиця 5.5

Формування оптимальних варіантів

Вимоги до конструкції	Досяг­нення цілі	Шляхи досягнення цілі
1. Деталі годівниці, завдяки її формі, повинні бути надійно з'єднані	+	Конструктивні особливості й форму приймемо на основі конструкції № 4
2. Зручність у викорис­танні	+	Конструкційні властивості у ви­користанні візьмемо з конструк­ції >* 1
3. Повинна мати малу вагу	+	Запозичимо в конструкцій № 1 ї»2
4. Повинна мати най­простіші з'єднання	+	Запозичимо з конструкції № 1

Вимоги до конструкції	Досяг­нення цілі	Шляхи досягнення цілі
5. Повинна бути про­стою у виготовленні		Якщо буде простою у виготов­ленні, тоді не буде відповідати поставленим функціям
6. Має виконувати всі поставлені вимоги	+	Конструктивні особливості і форму приймемо на основі кон­струкції № 4
7. Повинна відповідати вимогам дизайну	+	Виконати виріб з дотриманням вимог дизайну нам ніщо не за­важає
8. Повинна мати есте­тичний і оригіналь­ний вигляд	+	Досягти естетичного вигляду буде нескладно

II, Конструкторський етап

За результатами, отриманими під час проектування, складаємо

ескіз годівниці для птахів (рис. 6),

1. — Довгі стінки

2. — Короткі стінки

3. — Дно

4. — Стояки

5. — Фронтони

6. — Дах двосхилий

Матеріал, потрібний для виготовлення виробу: деревина м'яких порід (липа, осика, ялина, сосна), тобто легких за вагою, щоб забезпечити легкість конструкції; ДВП або фанера. Я зупи­нив свій вибір на деревоволокнистій плиті тому, що цей матеріал є в наявності. При чому для виготовлення даху на ДВП наклею­ється поліетиленова плівка (скотч) для захисту від потрапляння вологи. Інструменти та обладнання необхідні такі: • розмічальний та вимірювальний — лінійка, олівець, кутник, штангенциркуль;

• ріжучий — ножівка, рубанок, токарні різці (peep, мейсель),

напилок; *

• молоток.

Щоб зробити токарну обробку заготовок, я використаю то­карний верстат для обробки деревини СТД-120.

Операції точіння деревини ми вивчали на уроках технічної праці. їх виконання не повинно викликати ніяких ускладнень.

Остаточну обробку виробу можна виконати за допомогою шліфувального паперу, зачистивши деталі виробу, щоб надати поверхні гладенького вигляду, та покривши лаком.

Стояки

Фронтони коробки

Схематично добір матеріалу можна показати так:

Дах

Дно

Стін їси

	Деревина						ДВП (липа)
								і'
Заготовка 320x13x5			Заготовка 300x225x5			Заготовки 305x50x15		Заготовки 270x40*40

Заготовки 270x40x40

Економічні розрахунки

Матеріал на годівницю я взяв із відходів. Уся робота викону­ється вдень, тому ми враховуємо витрати електроенергії тільки на верстат, приблизно 3 гривні.

Загальні витрати на виготовлення годівниці склали С_мг = 3 грн.

III. Технологічний етап

Оцінка якості сконструйованого та відомих виробів розрахо­вується за формулою: к_п = Кц. -

де К_п — коефіцієнт якості питомого виробу;

К

к,

ВІДХ.ТЬХ

К_и¹ ідеальний коефіцієнт виробу (теоретичний) = 1;

1/в, де в — кількість поставлених позитивних вимог.

1 - 1/6 = 0,83; К₄ = 1 - 1/6 = 0,83; К, = 1 - 1/4 - 0,73; К, ~ 1 - 1/5 = 0,8;

К₈ = 1 - 1/3 - 0,7; К_в = 1 - 1/7 = 0,86; Коефіцієнт максимально можливий (К_мах) розраховується: К„„ =« К_)д - 1/С, де С -— кількість вимог; = 1 " 1/8 - 0,875,

Результати фіксуються у таблиці (таблиця 5.6) і порівню­ються.

Таблиця 5.6

Виріб	Коефіцієнт якості
1	2
1-й	0,83
2-й	0,73
3-й	0,70
4-й	0,83
6-Й	0,80
Сконструйований	0,86
Максимально можливої якості на основі поставлених технічних вимог	0,875

IV. Заключний етап

Оцінимо методом порівняння якості п'яти відомих годівниць і сконструйованої.

Відносний аналіз якості годівниць показує, що розроблена має перевагу перед п'ятьма раніше зробленими годівницями і відповідає вимогам, які перед нею ставились.

Оцінка:

• наявність недорогих матеріалів;

• можливість використання відходів;

оригінальність;

• доступність.

Недоліком, і досить значним, у конструкції годівниці є склад­ність у виготовленні, але, на мою думку, така конструкція є на­багато вдалішою і кращою порівняно до відомих конструкцій. Годівницю я виготовив і зібрав. Тепер птахам, які зимують у на­ших краях, е куди прилетіти, щоб похарчуватися.

Я задоволений своєю роботою, оскільки мені вдалося досягти поставленої мети.

Саме виконання індивідуальних проектів дає змогу виявити і розкрити творчі можливості учнів, дати змогу учням самореа- лізуватися й проявити себе як індивідуальність.

Аналіз діяльності учнів та вчителя експериментальних кла­сів, результати впровадження проектно-технологічної діяльності учнів ва уроках трудового навчання дали змогу висунути основні вимоги, яких необхідно дотримуватися під час проектування:

• наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проб­леми, завдання, що потребує інтегрованих знань для їх розв'язання (дослідження найдоцільнішого використання порід деревини, вивчення історії булави, прикрас із дере­вини);

• практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачува­них результатів (необхідність кухонного приладдя та інших речей домашнього господарства, підготовлена інформація про види деревини, класифікація за твердістю, доцільністю її використання);

• самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів — відповідальність за виконання роботи, самостійне розподілення обов'язків у групових та парних проектах, почергова зміна видів діяльності;

» структурування змістової частини проекту (із вказівкою та оцінюванням поетапних результатів);

• використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, корегування, підбиття підсумків.

5.2. РОЗРОБКА ТВОРЧИХ ПРОЕКТІВ ІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ПОШИТТЯ ШВЕЙНИХ ВИРОБІВ

Розглянемо особливості навчання дівчат проектуванню та виготовленню об'єктів технологічної діяльності за новою на­вчальною програмою, згідно якої у 7 і 8 класах, відповідно до базового навчального плану, відводиться по 2 години на тиждень на вивчення предмета і передбачене обов'язкове виконання учня­ми творчих проектів. Відомо, що проекти можуть розроблятися індивідуально, у складі груп або колективно цілим класом із розподілом певних частин проекту. Умови вибору і виконання проекту залежать від багатьох об'єктивних і суб'єктивних фак­торів, але в першу чергу враховується бажання учня, так як проектно-те хно логічна діяльність спрямована на особистісно- орієнтоване трудове навчання.

Виконання творчого проекту під час виготовлення швейних виробів пов'язане з проблемами, що стосуються вибору об'єкта технологічної діяльності, аналізу, реалізації, а саме: як визна­чити сферу діяльності; як вибрати об'єкт проектування; як ви­брати модель, конструкцію швейного виробу; як провести його економічний розрахунок; як розробити технологію виготовлення швейного виробу; як оформити звіт за проектом.

Для вирішення цих питань розглянемо послідовність (етапи) виконання творчого проекту на прикладі виготовлення дитячої сукні.

Проектування цієї моделі дає можливість продемонстру­вати набуті знання в процесі вивчення тем із конструювання, моделювання і технології обробки швейних виробів. Ця робота потребує застосування знань,, отриманих у результаті вивчення матеріалу наступних розділів* «Текстильне матеріалознавство», «Технологія виготовлення швейних виробів», «Худржня обробка матеріалів» тощо.

Першим етапом розробки творчого проекту є технічне зав­дання.

Проект «Сукня для молодшої сестрички»

І. Технічне завдання

Призначення проектованого виробу

Сукня для дівчинки дошкільного віку — ошатна, призначена для святкових подій.

При розробці конструкції сукні для дівчинки дошкільного віку необхідно розглянути морфологічні особливості фігури ВІ: кової групи. Дитина швидко росте, але вага її мало змінюється, Кістки і м'язи міцніють, зріст збільшується на 4-6 см за рік.

Оскільки одяг є складовою частиною предметного світу, в яко­му живуть діти, він активно впливає на їх психіку, викликаючи позитивні або негативні емоції, і тим самим сприяє становлен­ню підростаючої особи і розвитку визначених рис її характеру (активності, впевненості або соромливості), сприяє формування ставлення дітей до трудової діяльності дорослих І на особисте прагнення залучатися до неї.

У зв'язку з дим одяг для дітей дошкільного віку має бути м'яким, еластичним, він повинен легко надягатися та скидатися, приховувати недоліки фігури. У той же час важливо підкреслити її «дитячість». Не менш важливими елементами в дитячому одязі є простота, практичність і краса. Адже з раннього віку предмети, які оточують дитину, впливають на її естетичне виховання.

Вимоги до конструкції

Виходячи з призначення проектованого виробу і морфоло­гічних особливостей фігури, конструкція сукні для дівчинки дошкільного віку повинна бути вільною.

Самим відповідним силуетом вважається вільний силует, розширений до низу від лінії плеч.

Крій виробу повинен бути простим і лаконічним. Пропо­нуються вироби із вшивним рукавом зі зборкою по окату. Для зорового подовження фігури необхідно використовувати відрізні кокетки.

Вдало відволікають увагу від несформованої фігури великі плосколежачі коміри, виконані із контрастних тканин. З метою здійснення композиції рекомендується виконувати різноманітні оздоблення: рюші, оборки, вишивку, мереживо тощо.

Вимоги до матеріалів

Вимоги до матеріалів, придатних для дитячого одягу, визна­чаються призначенням і вимогами до конструкції. Перш за все, одяг для дітей дошкільного віку повинен бути м'яким, еластич­ним, повітропроникним, легко пратися і прасуватися, нарешті, захищати дитину від пилу та бактерій.

Ошатна сукня повинна бути легкою. Крім того, тканина по­винна бути міцною й еластичною, тобто мати достатній опір на розрив і витирання. Унаслідок швидкого росту дитини зношува­ність вибраної тканини не має великого значення.

Після технічного завдання розробляється технічна пропозиція, яка починається з розгляду ескізів моделей-аналогів.

II. Технічна пропозиція

2.1. Аналіз моделей-аналогів (табл. 5.7, 5.8)

2.1.1. Аналіз художнього оформлення моделей-аналогів

Модель 1. Сукня для дівчинки дошкільного віку. Ошатна, із шовкової тканини, розширена до низу, із застібкою у шві спин­ки, із коміром «фантазі», із вшивними рукавами «фонарик». Оздоблена вишивкою.

Модель 2. Сукня для дівчинки дошкільного віху. Ошатна, із шовкової тканини, розширена до низу, із застібкою у шві спинки, із плосколежачим подвійним коміром, із вшивними рукавами «фонарик». Оздоблена атласними стрічками.

Модель 3. Сукня для дівчинки дошкільного віку. Ошатна, із шовкової тканини, розширена до низу, із застібкою у шві спин­ки, із фігурним плосколежачим коміром, із вшивними рукавами «фонарик».

Модель 4. Сукня для дівчинки дошкільного віку. Ошатна, із шовкової тканини, розширена до низу, із застібкою в шві спинки, із плосколежачим коміром, оздобленим оборкою, із вшивними довгими рукавами, обробленими манжетами. Низ сукні оздо­блений оборками, різноманітними за шириною.

Модель 5. Сукня для дівчинки дошкільного віку. Ошатна, із шовкової тканини, розширена до низу, із застібкою в середньому шві спинки, із плосколежачим подвійним коміром, оздобленим вишивкою, із вшивними довгими рукавами, обробленими ман­жетами.

Рис. 1

2.1.2, Аналіз конструктивної побудови моделей-аналогів

Таблиця 5.7

Назва деталей конструкції	Конструкція , деталей у масштабі 1:10					У яких моделях-аналогах використовується модель
Спинка			3			Моделі 1, 3, 5
Спинка			—^^			Моделі 2, 4
Перед						Моделі 1, 3, 5 А ,
Перед						Моделі 2, 4
Рукав						Моделі 4, 5

Назва деталей конструкції	Конструкція деталей у масштабі 1:10		У яких моделях-аналогах використовується модель
Рукав			Моделі 1, 2, 3

2.1.3. Аналіз методів технологічної обробки складальних одиниць моделей-аналогів

Таблиця 5.8

Назва складальних одиниць	Конструкція вузла		У яких моделях-аналогах використовується
Обробка низу рукавів			Моделі 1, 2, 3, 4, 5
Обробка гор­ловини рули- ком	1 *	ч >1-	Модель 1
Вшивання рукава в про­йму	/Ь		Моделі 1, 2, 3, 4, 5

Назва складальних одиниць	Конструкція вузла		У яких моделях-аналогах використовується
Обробка боко­вого зрізу			Моделі 1, 2, 3, 4, 5
Обробка низу виробу	• ■*"■*—-		Моделі 1, 2, 3, 4, 5
Обробка ат­ласною стріч­кою	в		Модель 2

2.2. Висновок за технічною пропозицією

У результаті проведеного аналізу моделей-аналогів можна зробити наступний висновок. Усі вироби відповідають своєму призначенню. Крім того, вони достатньо прості з точки зору технології виготовлення. Використані в моделях великі коміри, мереживо, оборки, вишивка надають виробам ошатного святко­вого вигляду.

В якості моделі-прототипу для подальшого проектування ви­брано модель 4.

Завершальним етапом цього дослідження є розробка ескіз­ного проекту. У результаті розроблено ескіз майбутньої моделі з точним описом зовнішнього вигляду.

3. Ескізний проект

3.1. Опис зовнішнього вигляду

Сукня для дівчинки дошкільного віку, святкова. Перед, спинка, спідниця, рукава виконані із основної тканини. Для сукні рекомендується підібрати шовкові, штучні чи синтетичні тканини.

Сукня-суцільнокроєиа, зі вшивним рукавом, розширена до­низу, із кокеткою на спинці і пілочці. Застібка на спинці у шві. Рукав ушивний, довгий, зі зборкою по окату. Низ рукава обро­блений манжетою і подвійною оборкою.

Тканина повинна бути м'якою, добре драпіруватися.

Комір великии, плосколежачий, оброблений мереживом, ви­конаний із оздоблювальної тканини. Композиційним центром являється бант, виконаний із оздоблювальної тканини. Бантом скріплюють кінці коміра«

Рекомендовані розміри: 28, ЗО, 32.

3. Розробка технічного проекту

Найважчим етапом при проектуванні одягу є технічний проект. У ході його виконання здійснюється вибір матеріалів на виріб, вивчається розмірна характеристика типової фігури, обумовлюється вибір припусків на вільне облягання, виконується розрахунок і креслення основи конструкції виробу.

Процес моделювання базується на розрахунку перехідного (масштабного) коефіцієнта, основних конструктивних елементів моделі і нанесення модельних особливостей па креслення основи.

При роботі над технічним проектом розробляються методи технологічної обробки складальних одиниць (вузлів) І всього ви­робу в цілому. Крім цього, проектуються елементи художнього оформлення з методикою і способами їх виконання, виконується комплект лекал виробу, а також розробляються норми витрати ма­теріалу (для чого виконується експериментальна розкладка лекал).

4.1.1. Вихідні дані для побудови креслень

Основу вихідних, даних для побудови креслень деталей ви­робу та розмірні характеристики фігури пропонується подавати у вигляді наступних таблиць (табл. 5.9-5.Ц).

Таблиця 5.9

Найменування вимірів	Умовні позпвчепия	Величина вимірів
Зріст	р	110
Напівобхват шиї	Сш	13,5
Відстань від лінії талії ззаду до найвищої точки проектованого плечового шва в основі шиї	ДтсШ	26
Півобхват грудей II	СгІІ	ЗО
Ширина плечового шва	Шп	9
Довжина рукава	ДР	33
Обхват Зап'ястя	Оз	14
Довжина виробу	Дв	52

4.1,2. Обумовлення припусків на вільне облягання Припуски, які використовуються при розрахунку креслення основи конструкції дитячої сукні

Таблиця 5.10

Назва припусків	Умовні позначеная	Величина припуску
На вільне облягання до півобхвату грудей	пг	8
На вільне облягання пройми	псвр	в
До ширини спинки		4
До ширини грудей	П„	4,5
До ширини горловини спинки	Пт	1
До ширини плечового окату		1

4,2. Розробка креслення основи конструкції виробу Розрахунок величини конструктивних відділків креслення основи конструкції сукні для дівчинки дошкільного віку

Таблиця 5.11

№ а/п	Найменування кон­структивних від­ділків	Умовні позна­чення	Розрахункова формула	Величина конструк­тивних відділків
І. Побудова базисної сітки
1.	Ширина виробу під проймою	А0А,	СгІІІ + Лг	38
2.	Ширина спинки	А0а	СгІП / 3 + Пшс	14
3.	Ширина переду		СгШ і 3 + Пшг	16
4.	Ширина пройми	Аа2	Ава( - (А„а + а, а)	9,5
5.	Довжина виробу	А.Н	Дв + мода	52
6.	Положення лінії глибини пройми	АйГ	С гІІІ / 3 + Пспр	16
7.	Положення лінії талії	АД	ДстІ	26
II. Побудова спинки
8.	Ширина горловини спинки	АА	Сіп / 3 + Пшгс	5
9.	Висота горловини спинки	А^А	А^А, / 2-1	1,5
10.	Положення плечової точки	АП, АП,	ОДаГІ Шп + Пшп	1,6 10
11.	Допоміжні точки для побудови пройми	Ги г,пя	0,2 Щпр + 0,5	2,4
12.	Положення вершини бокового шва	Г г Г!	Шпр / 2	4,5
13.	Положення вершини бокового шва по лі­нії талії		1-1,5	1
14.	Лінія низу	"А		1
ПІ. Побудова переду
15.	Положення вершини горловини виробу	ТА,	Д«г+2 '	28
16.	Ширина горловини переду	А3А4	ЛА	5
17.	Глибина горловини переду	А4А5	Сш / 3 + 1,5	6

№ з/п	Найменування кон­структивних від­ділків	Умовні позна­чення	Розрахункова формула	Величина конструк­тивних відділків
18.	Глибина пройми пе­реду	Г4П4 - ГА	ппа Г4П, / 3
19.	Допоміжні точки для побудови пройми	пвз 3-4	ПвП5/2	0,5
20.	Положення плечової точки переду	а4п5	Шя + Пт„	10
21.	Допоміжні точки для побудови про­йми	ГЛ Г„	Г,П4 / 3 0,2 швр	2
22.	Положення бокового . зрізу на лінії талії	т т	2-2,5	2
23.	Положення лінії пизу	нгні = НаНї	ггн4
IV, Побудова рукава
24.	Довжина виробу	ОМ	Др. зап.	33
26.	Висота окату	00,	3/4 АТ	11
26.	Допоміжна пряма для побудови окату рукава	рр,	2 (СгШ /3 + 5)	зо
27.	Допоміжні точки для побудови окату рукава	1-2 3-4 5-6 7-8		1 2 1,5 2
28.	Ширина рукава внизу	м,м2	РР,	зо
29.	Лінія низу рукава	М.М, ммв М2М8 М4М7		1 1 1 2
V. Побудова коміра
30.	Лінія вшивання ко­міра в горловину	ОА ОВ АА, АА, °А2	+ + 4 С / 3 ГС ГИ Ш '	17,5 7 4 2 4,5

О

Креслення рукава

Нанесення допоміжних ліній на оскіа моделі

Нанесення модельних особливостей на креслення основи конструкції виробу

робочої документації.

V, Розробка робочої документації 5.1. Розробка робочих лекал

Специфікація лекал і деталей крою з основної й оздоблю­вальної тканини

Таблиця 5.12