Список таксонів рослин та грибів, рекомендованих до систематичного гербарію

Для виготовлення систематичного гербарію збираються по 3-15 видів з кожної із запропонованих родин місцевої флори по 2-3 гербарні листи (пакети для грибів) кожного виду. Об’ємні мікологічні зразки можна оформити у вигляді колекції.

Перелік родин рослин:

Родина Макові Родина Жовтецеві Родина В'язові Родина Кропивові Родина Букові Родина Березові Родина Гвоздикові Родина Лободові Родина Гречкові Родина Вербові Родина Гарбузові Родина Фіалкові

Родина Капустові Родина Розові Родина Бобові Родина Селерові Родина Пасльонові Родина Глухокропивовї Родина Айстрові Родина Півникові Родина Лілійні Родина Цибулеві Родина Осокові Родина Тонконогові

Перелік таксонів грибів:

Порядок Тафринальні Порядок Еризіфальні Прядок Афілофоральні Порядок Агарікальні

Порядок Діапортальні Порядок Гіпокреальні Прядок Дотидеальні Порядок Сферопсидальні

СКЛАДАННЯ КОНСПЕКТУ ФЛОРИ (МІКОБІОТИ)

Значна кількість ботанічних та мікологічних досліджень, що виконують студенти в межах дипломних та курсових проектів, спрямовані на вивчення видового різноманіття певних об’єктів або територій. Такі науково-дослідницькі роботи, при всіх своїх перевагах, інколи можуть викликати складнощі при виконанні через відсутність навичок опрацювання великих масивів інформації, невміння правильно та методично накопичувати дані, переробляти їх та піддавати аналізу.

Нами пропонується методика складання інформаційних карток з метою систематизації та структурування інформації про видовий склад. Такий метод каталогізації даних шляхом створення картотеки особливо доцільний для аналізу видового складу флори чи біоти в тому випадку, коли кількість видів перевищує 10-15. У інформаційній картці у цьому випадку вказуються:

• таксономічна належність виду (назва відділу, порядку, родини);

• латинська та українська назва виду, субстрат або вид рослини-живителя (для грибів);

• місцезнаходження на дослідженій території;

• інші значимі в роботі параметри і характеристики (екологічна група, ареал походження, созологічна характеристика, життєва форма рослини, показник життєвості, фітосанітарний стан тощо) (див. зразок).

Зразок оформлення видових карток

Ascomycota Diaporthales Valsaceae Cryptodiaporthe salicina (Curr.) Wehm. Криптодіапорте вербовий На сухих та всихаючих гілках Salix sp. Гемібіотроф. Стадія анаморфи – Сytospora sp. Цюрупинський р-н, с. Козачі Лагері (Визначник піреноміцетів, стор. 120); Каховський р-н, с. Райське, змішане зелене насадження (1.08.99).

Заповнення карток починається ще на етапі вивчення літератури, коли до них вноситься інформація про місценаходження тих чи інших видів рослин або грибів на території, що вивчається. Рекомендуємо також занотовувати на картки відомості про види досліджуваних систематичних або екологічних груп, знайдених іншими дослідниками в інших регіонах, особливо у регіонах із подібними природними умовами.

Відомості про видовий склад біоти аналогічних за різними параметрами територій можуть бути використані при складанні наукової гіпотези. Види, що приведені іншими авторами для досліджуваної території, обов’язково включаються у видовий список (конспект видів) із відповідними помітками, аналізуються і приводяться у результатах роботи разом із власними знахідками виконавця.

Зручність такої картотеки виявлених видів полягає у можливості вибірки видів за різними ознаками, наприклад, за належністю до певного порядку, родини, роду, екологічної групи, за субстратною приуроченістю та іншими характеристиками. В таксономічному аналізі, наприклад, за картотекою зручно рахувати аналізувати родинний спектр порядків, родовий спектр родин, видову насиченість родів тощо. Сукупність інформації карток також є матеріалом для багатофакторного аналізу. Наприклад, у виборці карток за ознакою „гриби-облігатні паразити” можна побачити, які види з яких порядків-родин-родів складають цю екологічну групу на дослідженій території, із якими саме вищими рослинами консортивно пов’язані ці види грибів, у яких місцезростаннях вони найбільш часто трапляються на даній території, у який період року і так далі.

Наприкінці роботи на основі даних видових карток складається Конспект флори (чи біоти) – перелік видів, розташованих за систематичною класифікацією, із вказівкою місцезнаходжень видів (див. зразок). Конспект, разом із гербарієм є матеріальним науковим документом, що підтверджує результати виконаного дослідження.

Зразок оформлення конспекту видів

КОНСПЕКТ ГРИБІВ ВІДДІЛУ ASCOMYCOTA НИЖНЬОДНIПРОВСЬКИХ АРЕН Ascomycota Diaporthales Valsaceae Рід Cryptodiaporthe Cryptodiaporthe salicina (Curr.) Wehm. На сухих та всихаючих гілках Salix sp. - Херс. обл., Цюрупинський р-н, с. Козачі Лагері [139]; Каховський р-н, с. Райське, зелене насадження (1.08.99). Рід Diaporthe *Diaporthe eres Nitschke На сухих гілках Alnus glutinosa (L.) P. Gaertn. - Херс. обл., Цюрупинський р-н, територія Цюрупинського лісництва [129]; Голопристанськй р-н, окол. с. Іванівка, вільшаник (24.06.96); на сухих гілках Betula borysthenica Klokov - Херс. обл., Голопристанський р-н, ЧБЗ, Івано-Рибальчанське лісництво (Мережко, KW); Цюрупинський р-н, окол. с. Саги, березовий гайок (30.06.99).

Умовні посилання, що використовуються в Конспекті видів:

[139] – посилка на джерело, в якому наводиться вид за даними літератури; (24.06.96) – дата власних зборів виконавця;

(Мережко, KW) – посилка на гербарні зразки, зібрані іншими дослідниками, які зберігаються в гербаріях наукових установ; у даному випадку вид знаходила Т.О. Мережко, зразок зберігається у мікологічному гербарії Інституту ботаніки ім.. М.Г. Холодного НАНУ).

В конспекті допускається використання скорочень та умовних символів, але в цьому випадку перед текстом Конспекту подається перелік цих позначень із розшифровкою:

„... В конспекті використано такі скорочення та умовні позначення: Херс. обл. – Херсонська область; р-н – район; окол. – околиці; с. – село; ЧБЗ - Чорноморський біосферний заповідник; * - види аскоміцетів, нові для Лівобережного Злакового Степу.„

Отримані в ході дослідження результати повинні бути проаналізовані в контексті апріорних положень наукової гіпотези.

Наприкінці дослідницької роботи необхідно сформулювати загальні висновки і рекомендації, які допоможуть при подальших дослідженнях, а також при необхідності використати отримані данні на практиці

ФОРМИ І ТЕМАТИКА ТВОРЧИХ РОБІТ

1. Написання реферативних робіт (обов’язково ілюструються гербарієм, колекціями, авторськими фотографіями).

Орієнтовний перелік тем:

• Рослини ефемери та ефемероїди.

• Рослини-псамофіти.

• Рослини луків і боліт.

• Рослини хвойного лісу.

• Рослини листяного лісу.

• Рідкісні та зникаючі рослини Миколаївщини.

• Деревні рослини-інтродуценти.

• Декоративні однорічники.

• Декоративнолистяні дерева і кущі.

• Отруйні рослини місцевої флори.

• Лікарські дерева і кущі.

• Екзотичні деревні рослини.

• Газостійкі деревні рослини.

• Посухостійкі деревні рослини.

• Голонасінні рослини парків.

• Красивоквітучі дерева і кущі.

2. Ведення фенологічних спостережень (робота обов’язково ілюструється фотоматеріалами, гербарієм).

Орієнтовний перелік тем:

• Осіннє забарвлення листя деревних рослин.

• Листопад.

• Розгортання листків деревних порід.

• Вегетація рослин-ефемерів.

• Вегетація ефемероїдів.

• Весняне цвітіння деревних рослин.

• Вивчення особливостей фенофаз у 3-5 видів певного роду деревних рослин (клен, дуб, тополя тощо)

3. Складення дихотомічних ключів для визначення рослинних об’єктів за темами (робота обов’язково ілюструється колекціями, гербарієм).

Орієнтовний перелік тем:

• Визначення шпилькових порід за насінням

• Визначення хвойних порід за проростками

• Визначення дерев роду Сосна за пагонами та шишками

• Визначення дерев роду Клен за листками та плодами

• Визначення дерев роду Тополя за листками

• Визначення листяних порід за плодами та насінням

• Визначення дерев і кущів за пагонами у безлистому стані.

• Морфологія листків

• Типи суцвіть

• Класифікація плодів

• Типи насіння

4. Аналітична робота з використанням інтернет-ресурсів (баз даних) різноманіття рослин та грибів (ілюструються гербарієм, колекціями, фотографіями).

Орієнтовний перелік тем:

• Гриби порядку (назва порядку) Миколаївської області

• Синантропні рослини Миколаївської області

• Гриби з екологічної групи (назва) Миколаївської області.

• Види родини (назва родини) у флорі (мікобіоті) Миколаївської області.

Тематика творчих робіт обирається та затверджується після узгодження з керівником практики на початку навчальної практики.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Аношин Р.М., Каупуш Р.Д., Кузнецов Г.В. практикум по лесоводству и дендрологии. – М.: Агропромиздат, 1986. – 152 с.

2. Васильев А.Е., Воронин Н.С., Еленевский А.Г., Серебрякова Т.И. Ботаника: Анатомия и морфология растений. – М.: Просвещение, 1988. – 480 с.

3. Вехов В.Н., Губанів И.А., Лебедева Г.Ф. Культурные растения СССР. – М.: Мысль, 1978. – 336 с.

4. Визначник рослин Українських Карпат. – К.: Наукова думка, 1977. - 433 с.

5. Губанов И.А., Новиков В.С., Тихомиров В.Н. Определитель высших растений средней полосы Европейской части СССР. – М.: Просвещение, 1981. – 287 с.

6. Гуленкова М.А., Красникова А.А. Летняя полевая практика по ботанике. - М.: Просвещение, 1986. – 175 с.

7. Лаптєв О.О. Екологія рослин з основами біоценології. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 144 с.

8. Лаптєв О.О. Інтродукція та акліматизація рослин з основами озеленення. - К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 128 с.

9. Морозюк С.С., Чорний І.Б., Кустовська А.В., Мельниченко Н.В., та ін. Польова практика з ботаніки. Програма і методичні вказівки. – Київ, НПУ їм. М.П.Драгоманова, 2004. - 92 с.

10. Морозюк С.С., Протопопова В.В. Трав'янисті рослини. – К.: Радянська школа, 1987. – 192 с.

11. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 430 с.

12. Определитель высших растений Украины. – К.: Наук. Думка, 1987. – 548 с.

13. Пайова Л.С., Протопопова В.В. Весняні рослини. - К.: Радянська школа, 1989. – 134 с.

14. Учебно-полевая практика по ботанике / Старостенкова М.М., Гуленкова М.А., Шафранова Л.М., Шорина Н.И. – М.: Высш. Шк.., 1990. – 191 с.

15. Червона книга України. Рослинний світ. – К.: Українська енциклопедія ім.. М.П. Бажана, 1996. – 608 с.

16. Чопик В.І., Мякушко Т.Я., Соломаха Т.Д. Гербарій. Історія, створення та функціонування. – К.: Фітосоціоцентр, 1999. – 130 с.

17. Єлін Ю.Я., Оляніцька Л.Г., Івченко С.І. Шкільний визначник рослин. -К.: Радянська школа, 1988. – 364 с.

Додаткова література

1. Верніченко Ю.В., Догадіна Т.В., Горбулин О.С. Морфологія рослин. – Харків: ХДУ, 1999. – 26 с.

2. Грин Н., Стаут У., Тейлор Д. Биология. В 3-х томах. – М.: Мир, 1990.

3. Жизнь растений / Под ред. Тахтаджяна А.И. (В 5 т.) – М.: Просвещение, 1974-1982.

4. Лисов Н.Д. Ботаника с основами экологии: Практикум. – Минск: Высшая шк., 1991. – 106 с.

5. Полянский И.И. Ботанические экскурсии. - М.: Просвещение, 1968. – 243 с.

6. Природа Украинской ССР. Растительный мир / Т.Л. Андриенко, О.Б. Блюм, С.П. Вассер и др. – К.: Наук. Думка, 1985. – 208 с.

7. Рейвн П., Эверт Р., Айкхорн С. Современная ботаника (В 2-х т.) – М.: Мир, 1990.

8. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: Анатомія і морфологія рослин. - К.: Вища шк., 1995. – 384 с.

9. Утеуш Ю.А., Лобас М.Г. Кормові ресурси флори України. – К.: Наук. думка, 1996. – 220 с.

10. Єлін Ю.Я., Грисюк М.М. Рослини луків і боліт. – К.: Рад. шк., 1991. – 224 с.

28