Ефект кредитного мультиплікатора

Комерційні банки	Нові депозити	Обов’язкові резерви MR = 10%	Позики та інвестиції	Кредитні ресурси банків
Банк А Банк Б Банк В ----------	1000 900 810 -----	100 90 81 -----	900 810 729 -----	1000(1- МR) 1000(1-МR)² 1000(1-MR)³ --------
Підсумок операцій банківської системи	10000	1000	9000	1000(1+(1-МR)+(1-МR)²+ (1-MR)³+--- =1/МR *1000

Надлишкові резерви, що їх втрачає окремий банк, здійснюючи інвеcтиції, не втрачає банківська система в цілому. Вона збільшує свої депозитні ресурси.

Загальне збільшення депозитів (пропозиції грошей) в банківській системі складе:

М = 1000 * (1+ (1- MR) + (1- MR)² + (1- MR)³ +… ) = 1000 * 1/MR = 1000 * 10 = 10000

Розрахунок пропозиції грошей базується на використанні алгебраїчної суми нескінченої геометричної прогресії. Якщо Х має значення від –1 до +1, то

1 + Х + Х² + Х³ + ... = 1/(1-Х)

У нашому випадку Х = 1-MR

m= (1+(1- MR)+(1- MR)² +(1- MR)³ +… ) = 1/(1 – MR) = 1/ MR

Величина мультиплікації (експансії) грошей залежить від обсягу додатково введених у банківську систему резервів та норми обов’язкового резервування. Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіціент депозитного мультиплікатора, коефіціент експансії депозитних вкладів, m) залежить від норми обов’язкового резервування (МR) і визначається за формулою

m = 1/MR (5.1)

Величина депозитного мультиплікатора є оберненою величиною норми обов’язкових резервів і показує максимальну кількість нових банківських грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця додатково введених резервів:

Максимальний приріст грошової маси (ΔМ) внаслідок дії грошово-кредитного мультиплікатора можна визначити, як

1

ΔМ = Δ R x m = Δ R • ▬ • 100 (5.2)

МR

де Δ R – сума надлишкових резервів від нового депозиту, початковий приріст депозитів, що спричиняє процес мультиплікації.

ΔМ = Δ R x m = 900 *10 = 9000

Випуск додаткових грошей в обіг на основі даного депозиту можливий до тих пір, поки розміри обов’язкових резервів за сумою нових чекових депозитів не стануть рівними обсягу надлишкових резервів по даному депозиту, тобто

1000 – 100 = 900.

Головним документом, в якому відображається бухгалтерська інформація про стан справ банку є баланс. Баланс складається з двох частин. Права сторона (пасив) містить зобов’язання банку (джерела залучення ресурсів), ліва (актив) – напрямки використання залучених коштів. Пасив банку уявляє собою власний капітал банку та його зобов’язання. Основними статями пасиву є рахунки клієнтів та внески громадян (депозити); власний капітал банку; позики, отримані в інших банках або в Центральному банку. Активи банку характеризують склад, розміщення і використання грошових коштів, згрупованих за їх економічним значенням. Основними статтями активу є:

• касова готівка для поточних розрахунків клієнтів;

• кошти на резервному та кореспондентському рахунках в НБУ (резерви);

• позики, видані банком;

• операції з цінними паперами;

• основні засоби тощо.

Фундаментальним рівнянням балансу є:

Власний капітал + Зобов’язання = Актив балансу

Нехай банк має зобов’язання перед клієнтами ( депозити) в розмірі 12000 гр.од. і резерви у розмірі 8000 гр.од. Норма обов’язкового резервування встановлена в розмірі 10% від депозитів. Клієнт просить кредит у розмірі 3000 гр.од. Обов’язкові резерви банку складають 120000*0,10 =1200 гр.од. Отже банк може надати клієнту кредит в розмірі 3000 гр.од., так як фактичні резерви банку складають 8000гр.од. Банк надав кредит в розмірі 3000 гр.од. ( А ) з зарахуванням їх на поточний рахунок клієнта ( Б ) або готівкою. Це означає, що в економіці з’явилось нових 3000гр.од. Якщо гроші зараховані на поточний рахунок, то процес розширення депозитів може продовжуватися. Якщо кредит надано готівкою, то процес “розмноження“ грошей уповільниться, поки готівка не з’явиться в якомусь банку у вигляді депозиту.

Баланс банку

Актив		А	Б	Пасив		А	Б
Готівка Резерви Видані кредити Цінні папери	500 8000 16000 5500	500 5000 19000 5500	500 8000 19000 5500	Депозити Кредити ЦБ Власний Капітал	12000 4000 14000	12000 4000 14000	15000 4000 14000
Всього	30000	30000	33000		30000	30000	33000