47. Основні форми міжнародних економічних відносин. Зовнішня торгівля.

Ефективність будь-якої національної економіки залежить не лише від результатів її внутрішньої діяльності, а й від її участі в світових економічних відносинах, ступеня її інтеграції у світове господарство. Існують різні форми економічних відносин: світова торгівля товарами і послугами, міжнародний рух капіталів, міжнародна міграція робочої сили, міжнародний туризм, науково-технічне співробітництво, регіональна інтеграція країн тощо. Зовнішня торгівля є історично першою і найважливішою формою економічних зв’язків між різними народами і країнами. Виділяють чинники, що спричинили швидше зростання міжнародної торгівлі. Це вдосконалення видів транспорту, засобів зв’язку , що сприяло розширенню міжнародної торгівлі, а також зниження митних зборів. Швидке зростання міжнародної торгівлі обумовлено також тим, що нині практично всі країни світу до тієї чи іншої міри беруть участь у міжнародній торгівлі. Активність країни у світових економічних відносинах можна оцінити такими показниками: *експортною (імпортною) квотою – відношення експорту країни до ВВП. Ця квота характеризує рівень відкритості національної економіки. *обсягом експорту (імпорту) країни на душу населення. *експортним потенціалом країни – це обсяг виробленої продукції, який країна може продати на світовому ринку без будь-якої шкоди для задоволення своїх внутрішніх потреб. * співвідношенням частки країни в світовому виробництві певного продукту з її часткою у світовій торгівлі ним. *структурою експорту, тобто питомою вагою різних товарних груп у загальному обсязі експорту. *структурою імпорту, яка відображає залежність нац. економіки від світової економіки у ресурсах, товарах і послугах, які країна не виробляє, або в-во яких у цій країні є неефективним. * співвідношенням між обсягом зарубіжних прямих інвестицій країни і обсягом іноземних прямих інвестицій у її економіку. * обсягом зовнішнього боргу країни та його співвідношенням з ВВП та експортом даної країни.

48. Зовнішньо торгівельна політика та її інструменти.Аргументи на користь та проти політики проекціонізму

Зовн.торг.політ.(ЗТП) може здійснюватись у двох формах: 1) вільна торгівля(фрітредерство); 2) протекціонізм. Вільна торгівля передбачає будь які виключення,будь-які обмеження на ввіз і вивіз товарів. Перевагами такої політики є: -Здешевлення продукції для споживачів. -Підвищення якості товарів та послуг. -Підвищення конкуренції. Протекціонізм – це зовнішньо торгівельна політика яка спрямована на захист місцевого виробника від конкуренції зовні,основними інструментами є: 1) Мито тобто особливий податок який стягуєтся при введенні чи вивозі товару з країни. 2) імпортні та експортні квоти (встановлення обсягів введення та вивезення); 3) ліцензування експортно–імпортної діяльності; 4) імпортний депозити – забов’язання імпортера зробити безпроцентний вклад держ.банку у наперед. визначеній сумі до моменту повної реалізації продукції; 5) бюрократичне ускладнення митних процедур; 6) «добровільні» обмеження експорту. Основні аргументи на користь протекціонізму: 1) необхідність забезпечення зайнятості в межех країни. 2) необхідність захисту нових перспективних галузей; 3) необхідність виробництва широкого асортименти продукції для забезпечення стабільності; 4) протекціонізм гарантує захист від дешевої робочої сили. 5) захист від демпінгу. Недоліки протекціонізму: зростають витрати для оскільки зростає ціна відчизняноїпродукції і знижується її якість; призводить до перерозподілу доходів; продаж товару за нищою ціною не обов’язково є демпінгом; виявлення нових перспективних галузей не завжди є можливим.