Брусниця звичайна — Vaccіnіum vіtіs-іdaea l.

Родина вересові – Erіcaceae

Народні назви рослини: бруслина, кам’янка.

Лікарська рослинна сировина: офіцинальними видами сировини є листки  — Folіa Vіtіs іdaeae та пагони — Cormi Vіtіs іdaeae.

Ботанічна характеристика. Вічнозелений кущик до 15 см завв. з дов­гим, повзучим кореневищем. Стебло прямостояче, галузисте. Листки чергові, короткочерешкові, шкірясті, оберненояйцеподібні або еліптичні, на верхівці притуплені або маловиїмчасті, з цільними або зазубреними, загнутими донизу краями, 5–30 мм завд., зверху темно-зелені, блискучі, зісподу — зелені, матові з темно-брунатими крапками (залозками). Квітки правильні, з біло-рожевим дзвоникуватим віночком, зібрані в короткі пониклі китиці. Плід — багатонасіннєва куляста блискуча яскраво-червона ягода, до 8 мм у діаметрі, гіркувата на смак. Цвіте у травні, плоди достигають у серпні–вересні. Живе до 300 років.

Поширення. Широко розповсюджена у лісовій і тундровій зонах, у Північній та Центральній Європі, Азії, Північній Америці. В Україні росте на Поліссі, в Карпатах, зрідка на півночі лісостепу.

Місце зростання. Зростає в сухих хвойних і змішаних лісах, між чагарниками, зрідка на болотах, на вересових лісових галявинах.

Заготівля. Заготовляють сировину навесні після танення снігу і до цвітіння, поки пуп’янки ще зелені, а також восени після дозрівання плодів. Листки, зібрані під час цвітіння, при висушуванні чорніють. Листки обривають вручну, пагони — зрізають.

Сушка. Сушать сировину при температурі 35–40 °С, можливе сушіння в тіні.

Охоронні заходи. Не дозволяється зривати верхівку руками. Рослина розмножується вегетативно - кореневищами, і при їх пошкодженні гине. Найбільш якісна сировина - листя, зібране відразу після танення або під час танення снігу. При заготівці застосовуються ножі, ножиці, секатори.

Стандартизація. ГФ XI.

Зовнішні ознаки. Згідно ГФ XI, сировина повинна складатися з окремого коротко черешкових листя завдовжки до 3 см, шириною до 1 див. Листя овальної або еліптичної форми, суцільно крайнє, по краю трохи заломлені вниз, зовні гладкі, блискучі, темно-зелені, голі, знизу ясно-зеленого кольору, з чорними точковими желізками. Листя більше, ніж в мучниці. З верхнього боку помітна головна жилка. Згідно ВФС, допускаються до заготівки втечі брусниці з вмістом арбутину не менше 4%. Дефектом сировини є частини, що побуріли, ізмельченність, інші частини рослини, засмічена домішка. Достовірність сировини визначається по зовнішніх ознаках.

Хімічний склад. Основними діючими речовинами листків та пагонів Б.з. є фенологлікозиди: арбутин — 6–9%, метиларбутин — 3%, пірозид, кофеїларбутин; фенолкарбонові кислоти та їх похідні: хлорогенова, кавова, ізохлорогенова, неохлорогенова, ферулова, о-пірокатехова; катехіни: (+)-катехін, (-)-епікатехін, (+)-галокатехіни; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, гіперозид, 3-D-глюкозил-L-рамнозид кверцетину, ізокверцитрин, рутин, 3-L-рамнозид кемпферолу, 3-D-глюкозид кемпферолу, авікулярин, гіперин, 3-О-β-D-глюкопіранозид лютеоліну; дубильні речовини, переважно конденсовані, до 15%; тритерпеноїди: урсолова та олеанолова кислоти; вітаміни: аскорбінова кислота (вітамін С) — до 32 мг%; воски 0,15–0,26%; мікро- та макроелементи: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Co, Zn, Cr, Al, Ba, V, Se, Ni, Sr, J, B, Ag.

У плодах містяться вуглеводи: фруктоза, глюкоза, сахароза, пектин; органічні кислоти: лимонна, яблучна, бензойна, хінна, винна, саліцилова, оцтова, щавлева, піровиноградна, оксипіровиноградна; вітаміни: С — 15–30 мг%, каротин — 0,1%, нікотинова кислота (вітамін РР); ефірна олія, у складі якої аліфатичні спирти: 1-бутанол, 1-пентанол, 2-пентанол, 5-пентанол, 1-гексанол, 1-октанол, 1-нонанол, 2-метил-1-бутанол, 2-метил-3-бутен-2-ол, 3-метил-3-бутен-2-ол, цис-3-гексен-1-ол, 1-октен-3-ол; аліфатичні альдегіди: пентаналь, гексаналь, гептаналь, октаналь, нонаналь, деканаль, транс-2-гексеналь, транс-2-гептеналь, транс-2-октеналь, транс-2-ноненаль, транс-2-деценаль, транс-, цис-2,4-гептадієналь, цис-, транс-2,4-гектадієналь, транс-, цис-2,4-декадієналь, транс-, транс-2,4-декадієналь, 2,6-нонадієналь; терпеноїди: мірцен, лимонен, γ-терпінен, α-пінен, β-пінен, ∆³-карен, камфен, вербенол, 1-n-ментен-9-аль, камфора, ліналоол, терпінен-4-ол, α-терпінеол, периловий спирт, борнеол, 1,8-цинеол, логіфолен, α-муролен, σ-кадінен, купарен, ізопімарадієн, пімарадієн, маноїлоксид; ароматичні сполуки: бензен, толуєн, триметилбензен, n-цимол, нафталін, бензальдегід, анісовий альдегід, ацетофенон, бензиловий спирт, 2-бензил-етанол, карвакрол, тимол, п-цимен-8-ол, фенол, етилфенол, О-гідроксидифеніл, бензойна кислота, метилбензоат, цис-3-гексенілбензоат, бензилбензоат, метилсаліцилат, діетилфталат, дибутилфталат; антоціани: 3,5‑диглікозид мальвідину, глікозиди ціанідину, 3-глюкозид дельфінідину; протоантоціанідини; жирна олія — 30% (у насінні).

Зберігання. У сухих, добре провітрюваних приміщеннях, у прохолодному місці.

Лікарські засоби та біологічно активні добавки.

Листя, відвар.

Фармакотерапевтична група: засіб, що застосовують при захворюваннях сечового міхура і сечових шляхів.

Фармакологічні властивості. Листя брусниці надає антимікробну і протизапальну дію, обумовлену наявністю в рослині фенольного глікозиду арбутину, а також урсолової кислоти і фітонцидів. Фітонциди листя пригнічують зростання золотистого стафілокока. Препарати володіють терпкими і капиллярозміцнющию властивістю завдяки вмісту в них флавоноїдів, вітамінів, урсоловоі кислоти і дубильних речовин, а також надають деминерализующу  дію, підвищують ефективність антибіотиків, стимулюють фагоцитоз і інші захисні сили організму. Водний екстракт листя володіє незначною гіпоглікомізуючою властивістю. Листя брусниці стимулює виведення з сечею залишкового азоту, сечовини, креатиніну як в результаті сечогінного ефекту, так і унаслідок анаболічної дії гиперина (гіперозиду). Препарати листя брусниці підсилюють жовчовиділення. Ягоди брусниці в експерименті на мишах надають протилямбліозну дію.

Застосування. Листя брусниці застосовують при сечокам'яній хворобі, пієлонефриті, циститі, простатиті і гонореї як сечогінне, дезинфікуюче, деминерализующее і регулююче азотистий обмін засіб.

Листя брусниці в порівнянні з листям мучниці містить менше дубильних речовин, не завжди корисних при захворюваннях нирок, що слід враховувати при призначенні листя брусниці хворим з нирковою патологією.

Для посилення діуретичного ефекту листя брусниці призначає в суміші з іншими рослинами, сечогінними властивостями, що володіють.

При хронічному пієлонефриті в комплексній терапії застосовують лікарський збір наступного складу: листя брусниці, трави кропиви, насіння льону по 20 г, листя берези, листя мучниці, трави хвоща польового, кореня солодкої і кульбаби, плодів ялівцю по 10 р. З 1 столової ложки суміші рослин готують відвар в 200 мл води. Призначають по 1/2 стакана відвару 3-4 рази в день, варіюючи питний режим і кількість рідини залежно від загального стану хворого. Відвар і настій листя брусниці застосовують при нефропатії і набряках вагітних, при цукровому діабеті у вагітних, як допоміжний засіб при пієлонефритах у вагітних і в післяродовому періоді. Інгаляції і аерозолі відвару листя брусниці застосовують в комплексній терапії при хронічних пневмоніях, бронхоектатичній хворобі, бронхітах. Аерозолі брусничного аркуша мають негативний електричний заряд, що також дає лікувальний ефект. При гастритах, ентероколітах, коліті, що супроводиться проносом, застосовують відвар брусничного аркуша по 1/2 стакана 2 рази в день або по 1 столовій ложці 4-5 раз на день. При цукровому діабеті відвар приймають по 1 столовій ложці 3 рази в день. При ангіні, стоматиті, пародонтозі, авітамінозі, хронічному тонзиліті, гінгівіті, виразкових поразках порожнини рота відвар бруснич-ного аркуша призначають у вигляді полоскань (2 рази в день при хронічних захворюваннях, кожні 2-3 ч при гострих). При ревматизмі, подагрі, артритах і поліартритах запального і змінно-сольового походження відвар листя брусниці застосовують як деминерализующе і сечогінний засіб по 1/2 стакана 2-3 рази в день. Листя брусниці в аптечну мережу поступає в упаковках по 100 р. У домашніх умовах готують відвар: 6 г листя заливають 200 мл гарячої води і нагрівають на водяній лазні протягом 30 мін, доводять об'єм до 200 мл, наполягають 10 мін, проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 4-5 раз на день. Ягоди брусниці застосовують при авітамінозі в свіжому вигляді по 1/2 стакана в день, при гастритах із зниженою кислотністю в свіжому і моченому вигляді, а також у вигляді брусничної води. Свіжі ягоди або сушені плоди рекомендують при тривалому лікуванні хіміотерапевтичними засобами для боротьби з дисбактеріозом, захисту ниркового епітелію від ушкоджувальної дії медикаментів і підвищення ефективності їх. При сечокам'яній хворобі, пієлонефриті, циститі призначають ягоди брусниці, сік і варення. Застосовують для вгамовування спраги у хворих з високою температурою у вигляді брусничної води або сиропу. Сік з ягід, свіжі ягоди показані при гіпертонічній хворобі, рекомендують їх також для поліпшення гостроти зору. При туберкульозі і кровохарканні ягоди вживають в суміші з толокном і медом. Брусничний чай і брусничну настойку відвіку застосовують при подагрі, артритах.

Числові показники. Ціла сировина : арбутину не менше 4,5%; вологість не більше 13%; золи не більше 7%; листків почорнілих з обох сторін не більше 7%; подрібнених частинок, приходящих крізь сито діаметром 3мм, не більше 2%; других частин рослини не більше 1%; органічних домішок не більше 1%; мінеральних – 0,5%.