Пшінка весняна – Ficaria verna

Родина Жовтецевих – Ranunculaceae

Народні назви: чистяк весняний.

Лікарська рослинна сировина. Для виготовлення галенових препаратiв використовують надземну частину рослини.

Ботанічна характеристика: Багаторiчна трав'яниста рослина родини жовтецевих. Стебло до 30 см заввишки, висхiдне, просте, з пучком бульбовидно потовщених додаткових коренiв при основi. Листки з полиском, цiлicнi, округло-серцеподібнi, виїмчасто-зарубчасті. Квiтки двостатевi, правильнi. Цвiте у квiтнi - травнi. Плід - збiрна сiм'янка.

Ареал поширення: звичайна рослина в середній смузі Росії та по всій території України. Місця зростання. Росте в листяних i мiшаних лiсах, серед чагарникiв.

Особливості заготівлі. Заготовляють з цією метою траву (листки з квітками) або всю рослину, разом з коренями, тільки у період цвітіння. Сушать під укриттям на повітрі чи в добре провітрюваному приміщенні. Для вживання в їжу збирають молоде листя до початку цвітіння. Важливо пам'ятати, що відцвіла рослина стає отруйною, тому необхідно суворо дотримуватися термінів заготівлі.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. У свіжому листі містяться сапонін, аскорбінова кислота (вітамін С) (до 190 мг%), каротин (провітамін А) (5,2 мг%), у сухому листі, крім зазначених речовин, є протоанемонін та анемонін. Кореневі потовщення містять крохмаль (13,5%) і цукри (10%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Пшінка — ефективний сечогінний і м'який проносний засіб, виявляє кровоочисну, ранозагоювальну і відхаркувальну дію. Відвар трави з коренями вживають при запорах і геморої, приймають для очищення шкіри обличчя при вуграх, висипках і деяких формах діатезу, його також застосовують при бронхітах, трахеїтах та інших захворюваннях дихальних шляхів. Настоєм трави полощуть ротову порожнину при різних запаленнях слизової оболонки (гінгівітах і стоматитах),  промивають рани, садна і подряпини. Молоде листя рослини, зібране до цвітіння, — компонент весняних салатів, його також кладуть у весняні супи і вітамінні юшки.

Лікарські форми і застосування.

Внутрiшньо - вiдвар трави пшінки весняної (1 ст ложка сировини на 400 мл окропу нагрiвати на водянiй банi 2 год) вживати по 1 ст ложцi вiдвару 4 рази на день. Зовнiшньо - відвар трави пшінки весняної (1 ст ложка сировини на 200 мл окропу настоювати 2 год). Застосовують для полоскання i промивання ран,виразок.

Висновки:

Захворювання рослини	Аралія маньчжурська	Брусниця звичайна	Верес звичайний	Дрік красильний	Жито посівне	Журавлина болотна	Залізняк колючий	Кропива жалка	Лілія біла	Пшінка весняна
акушерство, гінекологія				+
Ендокринна с-ма	+	+
захв.крові							+
інфекційні	+	+			+
ЛОР	+				+					+
нервова с-ма	+		+				+	+
обмін речовин				+		+		+
опорно-рухові		+		+
органи дихання	+	+		+	+		+		+	+
органи зору
пухлини					+
серцево-судинні	+			+
сечостатеві хвороби	+	+	+			+		+	+	+
травми			+		+	+		+	+	+
хвороби травлення		+	+		+	+	+	+
хвороби шкіри			+	+				+		+

Література:

1. http://www.bibliotekar.ru/lekarstvennye/4/40.htm

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%88%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8F%D0%BD%D0%B0

3. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/2863/araliya

4. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3739/kropiva

5. http://mediclab.com.ua/index.php?newsid=485

6. http://rosluna.ucoz.ua/publ/likarski_roslini/k/kropiva_dvodomna/18-1-0-93

7. Літ.: БСЭ. — М., 1971. — Т. 4; Лікарські рослини / Відп. ред. А.М. Гродзинський. — К., 1990; Растительные ресурсы России и сопредельных государств. Ч. 1. — Семейства Lycopodiaceae — Ephedraceae. — CПб, 1996.

8. http://likar-trava.com/liktr1/29.html

10. http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/1991/brusnicya-zvichajna

11. http://fitoapteka.org/herbs-l