Журавлина болотна – Oxycoccus palustris Pers. Родина Брусничні – Vacciniaceae

Народні назви: журавлина чотирьохпелюсткова , журавка, клюква (російська назва).

Лікарська рослинна сировина. Лікувальне значення мають ягоди (Fructus Oxycoccus).

Ботанічна характеристика. Вічнозелений сланкий кущ з тонкими гонами до 60 см завдовжки. Листки яйцевидні або довгасті, загострені, зісподу сизуваті, короткочерешкові. Квітки з рожево-червонуватими чотирироздільним віночком, на довгих квітконіжках, розміщені по одній-чотири на верхівках торішніх гілочок. Плід - темно-червона куляста ягода. Цвіте в травні-червні. Плоди достигають у вересні.

Ареал поширення. В Україні зростає на Західному, рідше Правобережному і Лівобережному Поліссі, зрідка в Прикарпатті, Карпатах. Межа суцільного поширення не переходить південної межі оліготрофних та мезотрофних боліт.

Місця зростання. Зростає в заболочених сосняках, в горах до висоти 1000 м н.р.м. Контагіозний характер розташування заростей журавлини пов'язаний, ймовірно, з забезпеченням світлом і вологою на мікроділянках, а також їх трофністю.

Особливості заготівлі. Плоди, які збирають у вересні або з настанням перших приморозків і до утворення снігового покрову, поновлюють збирання після танення снігу. Збирають обережно, не ушкоджуючи ягоди. Зберігають при температурі 0 °С, або заморожують до –10–20 °С, або у діжках залитими водою. Ягоди, зібрані навесні, більш солодкі, але зберігаються недовго.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад У плодах містяться вуглеводи: глюкоза (1,48–9,7%), фруктоза (1–9,9%), сахароза (0,27–2,8%), сорбіт (2,1–2,3%), пектинові речовини (0,22–1,48%); органічні кислоти (2–3,84%): бензойна, лимонна, яблучна, хінна; ефірна олія, в її складі: ліналоол, н-пропанол, ізобутанол, н-бутанол, ізоамілацетат, ізоамілол, н-амілол, етилкапронат, гексилацетат, гексанол, етиллактат, етиленантанол, гептанол, етилкаприлат, фурфурол, октанол, етилкапринат, деканол, β-фенілацетат, β-фенілетанол; тритерпеноїди: урсолова, олеанолова кислоти; вітаміни: аскорбінова кислота, рибофлавін, каротин; гідроксикоричні кислоти: хлорогенова; катехіни: (±)-галокатехін, (-)-епікатехін, (-)-епігалокатехін, епігалокатехінгалат; дубильні речовини (0,1–4,9%), флавоноїди: кверцетин, рутин, гесперидин; антоціани: 3-галактозид пеонідину, 3-глюкозид пеонідину, 3-арабінозид пеонідину, 3-арабінозид ціанідину, 3-глюкозид ціанідину, 3-галактозид ціанідину (ідаїн), 3-глюкозид дельфінідину, 3-глюкозид мальвідину; макро- та мікроелементи: I, Cu, Mn, Mo, Fe. У насінні міститься жирна олія (16–28,12%), в її гідролізаті знай­дені кислоти: пальмітинова (5%), стеаринова (1,5%), олеїнова (21%), лінолева (36%), ліноленова (36%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Із плодів готують сік, сироп, морс, напої, які мають тонізуючу, освіжаючу, жарознижувальну, антимікробну, фунгіцидну, сечо­гінну дію, покращують роботу шлунка та кишечника, підвищують секрецію шлункового та панкреатичного соку, поліпшують розумову та фізичну працездатність, втамовують спрагу, підсилюють дію антибіотиків та сульфаніламідів. Застосовують для профілактики та лікування захворювань нирок, сечовивідних шляхів і сечового міхура, печінки, при гіпоацидних гастритах, початкових формах панкреатиту, при кашлі, ангіні, ревматизмі, гіпертонії та як вітамінний засіб, зовні — при гнійних ранах, екземі, для видалення пігментних плям.

Лікарські форми і застосування.

Надземна частина. Чай і відвар - при головному болю. У вигляді ванн - при ревматизмі. Листя. При простудних захворюваннях, печії, зниженій кислотності, задишці. Листя, плоди. Настій (всередину) - при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, гастритах, колітах, порушенні обміну речовин. Плоди. Мазь - протизапальна і антисептична при шкірних захворюваннях.

Сік – бактерицидна дія для стафілококів, стрептококів, кишкової палички, при лікуванні гнійних ран і опіків; для попередження утворення каменів у нирках і при інфекційних захворюваннях сечовивідних шляхів. У народній медицині свіжі ягоди і сік - як протизапальний - при хворобах нирок, шлунку і печінки, підшлункової залози; жарознижувальну - при лихоманці; при діабеті, ревматизмі, малярії, а також як кровоспинний засіб.

Добавка харчова «Уринал» застовується при захворюваннях сечових шляхів та нирок.

Деякі лікарсі форми і дози:

♦ Настій плодів і листя журавлини: по 10 г ягід і листя заливають 200 мл окропу, настоюють 4 год в термосі, потім проціджують. Приймають по ½ склянки 3 рази на день. ♦ Сік журавлинний з медом: віджимають з плодів у вересні - жовтні і пізніше (до випадання снігу). Приймають по ¼ - ½ склянки. ♦ Мазь з плодів журавлини: 2 столові ложки стиглих плодів розтирають і віджимають через марлю. Отриманий сік змішують з ланоліном і вазеліном, взятими по 50 г. Зберігають у холодильнику.

Протипоказання: загострення виразкової хвороби, гострі захворювання шлунка, кишкового тракту, печінки.

Цікаві факти: У народі журавлину називали журавка, тому що її дуже люблять журавлі. І не тільки журавлі - ведмеді, прокинувшись ранньою весною, насамперед шукають підсніжну журавлину.