28. Функції, структура і зміст чинних програм з курсу «я і Україна».

Навчальна програма – це нормативний документ, в якому окреслюється коло основних знань, умінь і навичок, що підлягають засвоєнню з кожного окремо взятого навчального предмету. Вона містить перелік тем матеріалу, що вивчається, рекомендації щодо кількості годин на кожну тему, розподіл тем за роками навчання та час, відведений на вивчення всього курсу. Зараз у школах використовують два види навчальних програм: типові програми та робочі шкільні програми.

Принципи побудови програми: науковість, доступність, наступність, батьківщинознавство, наочність, сезонність, краєзнавство, екологічний, планетарний, фенологічний, тісний зв'язок з життям.

29. Ефективність процесу формування природничих понять у молодших школярів забезпечує сукупність таких дидактичних умов:

• здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу;

• дотримання поетапності формування природничих понять;

• використання міжпредметних зв'язків у формуванні природничих понять;

• конструювання системи пізнавальних завдань для формування природничих понять.

Здійснення системно-структурного аналізу змісту природничого матеріалу полягає насамперед у з'ясуванні вчителем системної, структурної організації навчального матеріалу в підручниках природознавства 3(2), 4(3) класу, оптимального співвідношення в ньому фактів, уявлень, понять, логіки розгортання змісту. Проведений нами аналіз структури змісту підручників  природознавства засвідчує, що окремі їх розділи і теми не знаходять у ній належного місця. Відповідно порушується цілісність системи понять, яка утворює фундамент їх змісту. Тому в дисертаційному дослідженні вдосконалено структуру змісту підручників з природознавства 3(2) і 4(3) класу. На основі логіко-понятійного аналізу окремих тем підручників розкрито принцип виділення понять з-поміж інших форм знань. Критерієм при цьому слугувала наявність істотних ознак у його змісті. Виділено сукупність природничих понять, які потрібно засвоїти учням (у 3(2) класі – 65 природничих понять, у 4(3) класі – 38). У процесі класифікації поняття поділено на загальноприродничі, біологічні, географічні, екологічні. Здійснення систематизації показано на прикладі встановлення причиново-наслідкових, функціональних, родо-видових, логіко-змістових, просторових зв'язків сформованого поняття з іншими поняттями та уявленнями.

Дотримання поетапності формування природничих понять.

Враховуючи результати  психолого-педагогічних  досліджень  поетапності формування наукових понять , виділено і        обгрунтовано етапи формування природничих понять в учнів початкових класів:

1. Мотиваційна і змістова підготовка до засвоєння природничого поняття.

2. Організація чуттєвого сприймання предметів і явищ природи.

3. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак  поняття.

4. Узагальнення і словесне визначення суті поняття, позначення його відповідним терміном.

5. Введення сформованого поняття в систему природничих знань.

Обгрунтування кожного етапу полягало у розкритті його змісту, завдання і методики реалізації.

На першому етапі процесу формування природничих понять навчально-пізнавальні (внутрішні) мотиви пов'язані з короткочасною зацікавленістю змістом поняття. Щоб діти активно включилися в роботу, їм варто усвідомити, для чого необхідно засвоїти це поняття, тобто мотив своєї діяльності. Реалізація мотиву здійснюється через визначення цілей. Однак цілі без мотиву не можуть визначити навчальну діяльність, оскільки “мотив створює настанову до дії, а пошук і осмислення цілі забезпечує реальне виконання дії” На цьому етапі виявляються опорні знання для формування нового поняття.

Оскільки об'єкти, що сприймаються, сановлять чуттєвий досвід дитини, без якого неможливе теоретичне засвоєння знань, то другий етап є обов’язковим. Його завдання полягає в тому, щоб забезпечити свідоме сприймання учнями об’єктів і явищ природи (впізнати і назвати їх). Це здійснюється шляхом попереднього добору і демонстрування об'єктів природи, які за змістом відповідають змістові того поняття, що формується. Їхні істотні ознаки незмінні, а всі інші контрастно відрізняються. У разі відсутності безпосередніх об'єктів сприймання використовується опосередковане сприймання їх ознак.

Коли у свідомості дитини є достатня кількість конкретних фактів, уявлень, то відбувається осмислення цього матеріалу в процесі розумової діяльності. Це проходить на третьому етапі. Його завдання - виділити істотні ознаки об'єкта природи, встановити взаємозв’язки і взаємозалежності між ними. Реалізацію завдання забезпечує виконання учнями пізнавальних завдань, в основі яких лежать прийоми розумової діяльності.

Сутність четвертого етапу полягає у тому, що в процесі осмислення істотних ознак поняття відбувається їх узагальнення, яке призводить до утворення поняття. При цьому здійснюється словесне визначення його суті та позначення відповідним терміном.

На п’ятому етапі відбувається введення сформованого поняття в систему природничих знань шляхом встановлення зв'язків і відношень між її елементами. Головне завдання етапу – систематизація. Його реалізація забезпечується виконанням пізнавальних завдань типу: заповнення таблиць, виконання схематичних малюнків, побудови образно-символічних схем, складання планів.

Встановлення перспективних зв'язків викликає інтерес учнів до поняття, що формується.

30. Отже, „активність” означає свідоме, вольове, цілеспрямоване виконання розумової чи фізичної роботи , необхідної для оволодіння знаннями, вміннями, охоплюючи користування ними у подальшій навчальній роботі чи практичній діяльності. Це, по суті, готовність (здатність і прагнення) до енергійного, ініціативного оволодіння знаннями, докладання вольових зусиль.

Пізнавальна активність дитини зумовлюється однією з провідних закономірностей психічного розвитку дитини - індивідуальністю. Якщо навчальний процес відповідає особливостям психічної діяльності кожного учня, тоді створюються сприятливі умови для успішного сприймання і засвоєння матеріалу. Правильно організована робота, увага до кожної дитини сприятиме тому, що розумові сили її розвиватимуться безупинно, а сама вона відчує себе сильною, здібною, цікавою для вчителя і однокласників. Індивідуального підходу потребують усі діти. Кожна дитина – цілий світ, неповторний та незрівнянний, незважаючи на її можливості.

Аналіз педагогічної літератури дає можливість встановити, що зміст навчального матеріалу володіє великими можливостями для розвитку пізнавальної активності. Для пояснення окремих явищ потрібно вчити дітей звертатися до науково – популярної літератури. Наприклад, щоб викликати інтерес і збагатити уявлення учнів про властивості підземної води на уроці «Я і Україна» під час опрацювання теми «Вода нашої місцевості», учитель може розповісти не тільки про звичайні мінеральні джерела, а й про існування в природі джерел з гарячою мінеральною водою. Під впливом почутих цікавих відомостей учні стають уважнішими та активнішими на уроках природознавства, а це є дуже важливим фактором для отримання подальших знань.

Результативною вважається участь дітей у проектах природничого напрямку, таких як: «Людина на захисті природи», «Брати наші менші», «Ми – жителі планети Земля». В таких ситуаціях учні підходять до самостійного вирішення та дій, до вільного вибору завдань, до творчої діяльності. Це буває і в ситуаціях допомоги товаришам, коли є труднощі, в самоперевірці та аналізі результатів своєї діяльності, у висловленні суджень та їх обґрунтуванні.

Розвитку пізнавальної активності молодших школярів сприяє використання дослідів і спостережень, наочності на уроках. За допомогою наочності активізуються увага, сприймання, пам’ять, мислення; вона стимулює живе, зацікавлене спілкування дітей з приводу побаченого й почутого, викликає асоціативні зв’язки, розширює і уточнює поверхові і неповні уявлення дітей про рослинний світ.

Використання ігор у навчанні допомагає активізувати навчальний процес, розвиває спостережливість дітей, увагу, пам’ять, мислення, збуджує інтерес до навчання. Гра – природна діяльність творчого характеру, через яку дитина пізнає світ і вільно проявляє себе.

Так, наприклад, під час екскурсії до зоопарку можна проводити такі ігри: «Хто де живе?», «Хто що робить?». Щоб більше побачити, діти уважно розглядають всіх тварин, при цьому помічаючи все новее й нове. А перед екскурсією, не показуючи картинки, можна було б зачитати опис тварин, яких потім за цим описом діти мають знайти. У кінці гри учні порівнюють знайдених тварин з намальованими, дають їм характеристику, визначають їх значення в житті людини, розв’язують творчі завдання.

Використання ребусів, кросвордів, чайнвордів, шарад, анаграм – важливий засіб розвитку інтересу молодших школярів. Вони викликають позитивні емоції учнів, підвищений інтерес до виучуваного, є цікавими формами перевірки засвоєння фактичного матеріалу.

Значне місце серед засобів, що сприяють активізації пізнавальної діяльності молодших школярів належить загадкам, які містять у собі великі можливості для розвитку уваги, кмітливості, уяви, асоціативного мислення, формування уміння виділяти й уподібнювати істотні ознаки об’єктів, стимулює допитливість. До кожної програмової теми курсу «Я і Україна» можна дібрати загадки, що характеризують виучуваний об’єкт чи явище. Після відгадування загадки доцільно проілюструвати відповідь, доповнити відомостями про рослину, тварину чи предмет неживої природи. Запропонувати учням обгрунтувати й довести правильність своєї відповіді. Адже деякі загадки спонукають дітей до дослідницької роботи. Тому вчитель постійно запитує: «Як здогадалися? Чому так вирішили? Поясніть, як міркували».

Отже, особливості розвитку пізнавальної активності учнів 3-го класу під час уроків «Я і Україна» передбачають:

• вибудову змісту і процедури навчального процесу в такий спосіб, який найповніше орієнтувався б на розуміння дитиною змісту і значення матеріалу, який вивчається;

• несення до змісту навчального матеріалу нових знань;

• організацію атмосфери, яка сприяла б емоційній привабливості навчання;

• добір і використання системи пізнавальних завдань;

• застосування завдань з логічним навантаженням;

• доцільне використання форм і методів організації пошукової діяльності;

• використання у процесі навчання проблемно-пошукових ситуацій;

• використання довідкового матеріалу, «цікавинок», кросвордів, ребусів, загадок на уроках.

31, 37.

Рід, родина, рідня " передбачає знання другокласниками імен не тільки членів своєї родини, а й імен, своїх родичів, предків; вшанування батьків, розпізнавання дитиною їхнього емоційного стану. Ця тема також передбачає формування уявлень про співжиття між членами родини. Крім того, тема розширює уявлення учнів про рідний дім, професії батьків, їх значущість для інших людей, про цікаві й корисні страви. На уроках цієї теми розширюється уявлення про бережливе ставлення до своїх речей та речей інших людей, до рослин, тварин. Усвідомити моральні висновки учням допомагає розгляд різноманітних ситуацій, драматизація літературних творів тощо.

1 клас. Склад сім'ї, імена батьків, бабусь, дідусів. Слова-терміни найближчої спорідненості людей (татко, мама, бабуся, дідусь, дядько, тітка). Про родовід. Сімейний альбом. Старовинні речі сім'ї. Сімейний календар. Де працюють батьки, хто вони за професією. Важливість їхньої праці для інших. Як прибрати квартиру. Що можна навчитись робити самому. Як провести вихідні. Чим можна займатися у вільний час. Обов'язки дітей і батьків. Традиційна сімейна мораль українців: шанобливе ставлення до старших, піклування про старих і немічних членів сім'ї, про дітей; любов до жінки-матері, бабусі та їх шанування; ставлення до батька. Повчальні казки про долю сиріт, старих і немічних людей, торжество правди над кривдою. Урок для бабусь і дідусів

2 клас Де працюють батьки, як називаються їхні професії. Про родовід. Сімейний альбом. Старовинні речі сім'ї. Сімейний календар. Взаємні обов'язки батьків і дітей. Збереження національних особливостей у сучасному побуті, в одязі (як запинає бабуся хустинку, як підперізує дід очкур, як заплітають коси дівчат і т. ін.), в їжі (які страви готують щодня, на свята та ін.).

32, 39. Природа навколо нас 1клас Що належить до природи: Сонце, зірки, повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, людина та ін. Про що можна дізнатися, спостерігаючи за Сонцем (чому буває тепло і холодно, замерзають калюжі або розтає бурулька; опадає листя або розпускаються бруньки; відлітають або прилітають птахи, засинають мурашки, прокидаються від сплячки їжак, ведмідь). Як переконатися, що навколо нас є повітря (проведення дослідів, ігор). Від чого буває вітер. Чи вміє вітер працювати. Як використовують силу вітру. Як дбати про чистоту повітря. Вода. Її дивовижні властивості (розчиняти деякі речовини, бути твердою, рідкою, невидимою). Чому вода називається мандрівницею. Хто п'є воду (вода потрібна всьому живому). Яка вода шкідлива. "Жива" і "мертва" вода у казках. Як турбуватися про чистоту маленьких і великих річок, ставків, озер, морів. Ґрунт. Чи може вирости на асфальті дерево. Чому на городі, в полі, на лузі, в саду все росте.

Проведення дослідів на вміст у ґрунті води, повітря, поживних речовин. Ґрунт — місце, де проживають маленькі тварини. Як люди дбають про ґрунт. Вшанування землі. Народна мудрість про неживу природу. Рослини. Різноманітність рослин. Що дають рослини людям. Що загрожує зеленому другу. Як турбуватися про рослинний світ. Оспівування в усній народнопоетичній творчості рослин, якими прикрашали садибу (калина, верба, чорнобривці, мальви), якими лікувалися (звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець та ін.). Тварини. Різноманітність тваринного світу. Що дають тварини людям. Живий куточок у школі і вдома. Приказки, прислів'я, пісні, перекази, казки, байки про тварин. Традиційні клички тварин, які живуть поруч з людиною. Охорона тварин і турбота людини про них у різні пори року. Спостереження за змінами в неживій природі, в житті рослин, тварин, у сiльськогосподарськiй працi людей упродовж року.  Народні прикмети щодо завбачення погоди.  Створення "Книги скарг рослин і тварин". 2 клас.

Пори року (осінь, зима, весна, літо). Зміни в природі. Від чого вони залежать. Як термометр показує тепло — холодно. Сонце — джерело світла. Тінь — темна ділянка, що утворюється від будь-якого непрозорого предмета, на який спрямоване світло. Світло має властивість проходити через деякі предмети. Сезонні спостереження протягом року за природою і господарською діяльністю людини. Народна мудрість про явища природи, пори року. Народні прикмети, пов'язані з природою, господарською діяльністю людини. Осінь. День покоротшав. Стало прохолодніше. Перші заморозки. Чому жовкне і опадає листя. Листопад. Пора збирання насіння для підгодівлі птахів узимку. Як готуються до зими бджоли, жаби, їжак, білка, заєць. Які тварини залишаються зимувати, як їм допомогти. Осінні турботи дорослих. Охорона здоров'я. Народні прикмети допомагають завбачити погоду. Зима. Сонце світить, та не гріє. Навіщо землі сніг. Досліди зі сніжинкою (чому тепло перетворює її на краплину води. Чому не можна смоктати бурульку, лід), якої вона форми, кольору. На яких деревах залишилося листя. До яких дерев прилітають птахи. Зелені рослини на вікнах. Весна. Сонце пригріло землю. Збільшився день. Перші проталини. Скресла крига. Весняний дощ. Як народжуються листочки. Перші квіти. Умови росту рослин. Які тварини з'явилися навесні. У тварин народжуються малята. Весняні турботи дорослих. Допомога дорослим (скопати грядку, полити розсаду). Як дбати про своє здоров'я весною. Перевірка народних прикмет. Літо. Що треба знати про літо.  Місяць тиші — червень.  Не кожну ягоду можна брати.  Як дбати про своє здоров'я влітку.  Дослідження таємниці веселки. Охорона природи — неодмінна умова охорони здоров'я людей. Як навчитися жити в мирі й злагоді з природою.  33, 38. Людина серед людей 1клас Як ставитися до інших, щоб тебе поважали. Культура спілкування. Словник мовленнєвого етикету (словесні форми прохання, вітання, прощання, вибачення). Міміка, жест, поза, інтонація, що супроводжують слова чемності. Як правильно вітатися. Як кликати товариша. Як звертатися до старших. Як поводитися за столом (як сидіти за столом, куди класти лікті). Правила культурного поводження. У храмі, музеї, театрі, кінотеатрі. Школа, школяр. Обов'язки школяра. Правила товаришування. Спільне вироблення правил поводження у школі.

2клас

Культура спілкування з ровесниками й дорослими людьми. Кому "ти", кому "ви". Традиційні погляди на поведінку дівчаток і хлопчиків. Правила поведінки в гостях. Урок у храмі. Урок у музеї. Як поводитись у читальні. Дослідження значення слів "правило" — "право" — "закон". Ознайомлення з правами громадян, найпростішими правами дитини, відповідальністю за правопорушення, що поширені серед дітей. Ознайомлення з деякими статтями Конституції України, які гарантують захист прав людини, лад і злагоду у нашому спільному Домі; з Декларацією прав людини. 34, 40. 1клас

Твій рідний край Історико-етнографічна назва краю (Поділля, Полісся, Слобожанщина і т.д.). Назва села, міста, вулиці. Розташування міста (села), його краєвиди. Сусіди по вулиці, будинку; родичі. Найстаріший будинок на вулиці, в селі (який він, з чого побудований, як прикрашений, хто його доглядає тощо). Храми твого краю. Старовинні дитячі іграшки, ігри та забави. Лічилки, дражнилки, мирилки. Як виник одяг. Національні костюми різних регіонів України. Природа міста (села); природа їх околиць. Охорона природи найближчого оточення. Заняття дорослих рідного краю. Види народних промислів. Рідний край у піснях, легендах, переказах. Фольклорні розвідки. 2 клас Походження назви конкретного населеного пункту. Місцеві назви кутків, балок, підвищень, річок, лісів, гайків. Найбільші міста краю. Історичні пам'ятки місцевості і краю. Видатні історичні постаті, які народились і діяли в краї. Славетні українки. Ремесла, якими володіли українці. Праця твоїх батьків, інших людей. Знатні люди краю. Що вирощують і виготовляють у рідному краї. Український побут та звичаї у рідному краї: житло, присадибна ділянка, народний одяг, приготування страв; обряди (хрещення дитини, весілля, новосілля). Особливості народного костюма. Традиційні персонажі на святах. Народний календар. Участь дітей в обрядових святах. Природа рідного краю. Охорона природи рідного краю. Завбачення погоди за народними прикметами. Допомога у створенні світлиці в школі.  35, 41.Твоя країна — Україна Україна — наша суверенна держава. Українська мова — мова народу України. Вірші, пісні, римовки, присвячені Україні та її мові. Улюблені сполучення кольорів у народних вишивках. Український орнамент. Державні, народні і релігійні свята: День незалежності, Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Великдень. Календарно-обрядові свята.  Показники засвоєння змісту: — позитивні емоційні реакції на явища та об'єкти рідного краю;  — виражений інтерес до інформації природознавчого і суспільствознавчого характеру, бажання зрозуміти сутність явищ, визначити їх взаємозв'язки між минулим і сучасним, сучасним і майбутнім; — прагнення до корисних самостійних дій (доглянути дерево, кімнатну рослину, протидіяти тим, хто шкодить природі, допомагати дорослим підтримувати затишок в оселі, піклуватися про молодшого братика або сестричку, допомагати немічним, полагодити бібліотечну книжку тощо); — відтворення природознавчої і суспільствознавчої тематики в інших видах діяльності (грі, малюванні, ліпленні, аплікації, конструюванні); — пізнавальна активність дітей в усіх видах організованої діяльності щодо засвоєння програмового матеріалу; виникнення інтересу до способів досягнення результату;  — широке орієнтування в природному і соціальному середовищі; усвідомлення необхідності дбайливого ставлення до природи, результатів праці дорослих; усвідомлення важливості шанувати традиції українського народу. 2 клас Україна — незалежна держава. Символи держави: герб, прапор, гімн; їх значення. Країни-сусіди. Природні умови і природні багатства України (рельєф, погодні умови; корисні копалини: кам'яне вугілля, природний горючий газ, нафта, торф; будівельні матеріали, водні багатства, ґрунти, рослинність, тваринний світ, сільськогосподарські угіддя та ін.). Найбільші ріки (Дніпро, Південний Буг, Псел, Дністер, Сіверський Донець, Горинь, Десна, Інгулець), озера (Кагул, Світязь, Ялпуг). Найбільші міста (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Одеса, Запоріжжя, Львів). Київ — столиця України. Легенди про походження Києва і Хрещатика. Культурно-історичні пам'ятки України.  Основні навчальні результати Учні повинні знати: — своє ім'я, прізвище, домашню адресу; — імена своїх батьків, найближчих родичів; — назву нашої держави, її столиці; — основні правила шкільного розпорядку; — правила поведінки в громадських місцях (у храмі, музеї, бібліотеці); — три—чотири назви кожної групи рослин і тварин своєї місцевості та їх суттєві ознаки. Учні повинні мати уявлення: — про національно-державну символіку нашої держави (герб, прапор, гімн); — про правила співжиття людей у сім'ї, колективі, суспільстві; — про найхарактерніші ознаки пір року своєї місцевості в живій і неживій природі; — про залежність росту і розвитку рослин від ряду умов: світла, тепла, вологи; зв'язок зовнішнього вигляду тварин із середовищем проживання, способами живлення, захисту; — про необхідність охорони повітря, води, ґрунту, рослин і тварин. Учні повинні вміти: — дотримуватися режиму дня; елементарних вимог особистої гігієни; — правильно поводитися під час урочистих подій, біля пам'ятних місць; — культурно поводитися з дорослими, ровесниками, членами своєї родини; — брати участь в охороні пам'яток свого краю, в природоохоронній діяльності; — дотримуватися народних традицій у взаєминах з людьми і відносинах з природою. Учні мають набути таких якостей поведінки: — шанувати батьків; — бережливо ставитися до природи, результатів людської праці, пам'яток культури; — розпізнавати емоційний стан інших людей (радість, гнів, співчуття); — оцінювати вчинки своїх ровесників; — виявляти громадянські якості: шанувати історію своєї країни, традиції українського народу, вміти прислухатися до інших думок, висловлювати патріотичні почуття.

36. 1 клас Про тебе самого Твоє прізвище, ім'я, по батькові. Історія твого імені. Складання словесного портрета. Що треба знати про себе. Для чого потрібні руки. Як називаються пальчики рук. Чим ми бачимо і чуємо, відчуваємо запах, біль. Звідки нам відомо про гірке й солодке. Як бути здоровим (ознайомлення з режимом дня, правилами особистої гігієни: як стежити за зубами, що корисно їсти; як користуватися носовою хустинкою). Українські народні іграшки (косівська, опішнянська); м'яка, пластмасова, гумова, механічна, електронна іграшки; конструктори; забавки, ігри, повчальні казки про чемне поводження, чепурний вигляд хлопчика і дівчинки, значення чистоти й охайності. Створення книжки-малятка "Я сам".

2 клас Людина — частина живої природи. Народження людини та її розвиток. Неповторність кожної людини. Необхідність повітря, води, їжі, тепла для життя людини. Правила харчування. Правила поведінки за столом. Чистота — запорука здоров'я. Як не заподіяти шкоди собі й іншим (правила співпраці, гри, участі в громадських справах).

37 – в 31.

38 – в 33 39 – в 32  40 – в 34

41 - в 35

42. Зміст та дидактична структура уроку за темою «Осінні зміни у природі»

ТЕМА: Осінні зміни у природі.

ЦІЛІ: узагальнити знання і систематизувати спостереження дітей за сезонними змінами в природі; формувати вміння встановлювати найпростіші причинні відносини і зв'язки між об'єктами; поповнювати словниковий запас учнів, вчити дітей складати усний розповідь по картині.

 ОБлАДНАННЯ: Гриб Боровик (макет); вирізані з кольорового паперу листя дерев; репродукція картини Купріянова «Золота осінь»; вірші, загадки, прислів'я про осінь.

ПРИМІТКА: В ході уроку використовується ряд вправ «Гімнастики Мозку» 1, цілеспрямовано використовуються вчителем на уроці для розвитку відповідних навчальних навичок. Ці вправи активізують мозок для:

- Слухання власного голосу в процесі розповіді;

- Розвитку короткочасної і довгострокової пам'яті;

- Стимулювання внутрішнього мовлення і здатності творчого мислення;

- Сприйняття глибини зображення і здатності очей працювати узгоджено;

- Інтегрування бачення, слухання і руху.

1 Деннисон П.І., Деннсон Г.І. Гімнастика мозку. Книга для педагогів і батьків. Переклад з англ. Масгутовой С.К. Приватне освітнє Установа Психологічною допомоги «Сходження», 1997.

ХІД УРОКУ.