- •1.Класифікація методів електророзвідки на постійному струмі.
- •2. Кількісна характеристика локальних гравітаційних аномалій для тіл правильної геометричної форми.
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3. Гамма-гамма метод ( густинний варіант – ггм-г).
- •1. Варіації магнітного поля. Їх природа та методика врахування при магнітних зйомках.
- •2. Блок – схема радіометрів. Радіометри для інтегральних вимірювань радіоактивності.
- •3. Годографи головних та відбитих хвиль , їх порівняльна характеристика.
- •1. Густина, сила тяжіння і тиск в надрах Землі.
- •2. Метод вертикального електричного зондування, його загальна характеристика та область застосування.
- •3. Обгрунтування вибору типового комплексу гдс для нафтогазових свердловин
- •1. Аналітичне продовження гравітаційних аномалій як один із способів іх трансформації.
- •2. Аерогамма-зйомка. Пішохідний гамма-метод.
- •3. Способи інтерпретації кривих електричного зондування
- •1. Фігура і гравітаційне поле Землі.
- •2. Вертикальне сейсмічне профілювання (всп)
- •3.Детектори радыоактивних випромынювань. Газонаповнены, сцинтиляцыйны, та напыв провыдниковы.
- •1. Застосування методів ядерної геофізики при вирішенні задач пошуків рудних родовищ корисних копалин
- •2. Магнітне поле Землі і його елементи. Природа магнітного поля
- •3. Методи вивчення технічного стану свердловин. Основні задачі що вирішуються цими методами.
- •1. Роль фізико-геологічного моделювання при комплексних геофізичних дослідженнях.
- •Моделі внутрішньої будови Землі за сейсмологічними даними. Сейсмическая модель Земли
- •Методи аналізу і розділення аномальних магнітних полів.
- •Гравітаційне поле Землі, його основні параметри та властивості.
- •Параметри пористості та насичення, їх фізична та петрофізична сутність.
- •Метод спільної глибинної точки (сгт).
- •1. Радіометричні методи при пошуках, розвідці та розробці родовищ радіоактивних руд і вирішенні інших геологічних задач.
- •2. Повздовжні та поперечні хвилі і особливості їх розповсюдження.
- •3. Методи електричного профілювання.
- •1. Порівняльна характеристика методів кількісної інтерпретації магнітних аномалій
- •2. Принципи цифрової реєстрації сейсмічних коливань
- •3. Гамма-гамма метод та його застосування в геології
- •1. Взаємодія гамма-випромінювання з речовиною г/п
- •2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
- •3. Якісна геологічна інтерпретація гравітаційних аномалій
- •Магнетизм та електропровідність Землі
- •Годографи відбитих та рефрагованих хвиль у градієнтних середовищах
- •Метод природного електричного поля
- •1. Прецесія та нутація осі обертання Землі. Припливний потенціал
- •2. Сучасні методи інтерпретації гравітаційних даних
- •Кількісна інтерпретація гравіметричних даних.
- •3.Особливості умов вимірів при гдс та їх вплив на вибір раціонального комплексу методів.
- •Стационарные нейтронные методы гис
- •2. Основні принципи комплексування геофізичних і геологічних методів дослідження
- •3. Багатохвильова сейсморозвідка
- •1. Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Статичні та кінематичні поправки в сейсорозвідці
- •3. Метод потенціалів викликаної поляризації гірських порід (вп)
- •1.Частотное электромагнитное зондирование.
- •2. Основи геотермії. Основні процеси утворення та переносу тепла в надрах Землі
- •3. Пряма та обернена задачі гравірозвідки, їх особливості
- •Магнітні властивості гірських порід і методи їх визначення
- •2. Принцип Гюйгенса–Френеля, принцип Ферма
- •3. Метод магнітотелуричного зондування
- •1. Намагнічування тіл в магнітному полі і характеристика намагнічування.
- •2. Бокове каротажне зондування (бкз) та боковий каротаж бк. Суть, призначення
- •3. Комплекс геофізичних досліджень при пошуках нафтогазових об’єктів
- •1.Термометрія свердловин та задачі,які нею вирішуються
- •1. Методи телуричних струмів та магнітотелуричного профілювання.
- •2. Розв’язання прямих і обернених задач в магніторозвідці для тіл простої геометричної форми
- •1. Методика магнітометричних досліджень при вирешенні геологічних задач на суші і на морі
- •2. Основні теорії походження Сонячної системи і Землі
- •3. Методи високочастотної електрометрії
- •1. Фотонейтронний (гамма-нейтронний) метод в ядерній геофізиці
- •2. Застосування методу осереднення при аналізі гравімагнітних спостережень
- •3. Застосування 3d сейсморозвідки для вирішення геологічних задач
- •1.Функція комплексного показника та її використання при геофізичних дослідженнях.
- •2. Методика та апаратура магнітотелуричних досліджень.
- •10.Методика польових магнітометричних досліджень.
- •3. Теорія методу самочинної поляризації гірських порід (пс). Методика та область застосування. Задачі, що вирішуються методом пс.
2. Сутність акустичного методу дослідження свердловин та задачі, які вирішуються за його даними.
Акустичний каротаж (АК). Фізичні принципи і характеристики пружних хвиль при вимірюваннях методів АК.
Сейсмоакустичні
методи досліджень свердловин базуються
на визначенні пружних властивостей
гірської породи по даним кінематичних
та динамічних характеристик поля пружних
коливань, що створюються у свердловинах.
По частотам пружних хвиль виділяють
наступні методи: низькочастотний
широкополосний (АКШ) =56
кГц; ультразвуковий =1075
кГц; акустичного телебачення =12
мГц; інші методи основані на реєстрації
пружних хвиль в гірських породах
об’єднуються під назв. сейсмометрія
свердловин. Для досягнення більшої
детальності у розчленування розрізу
використовують високі частоти. Для
досягнення глибинності використовують
низькі частоти. Пряма задача АК зводиться
до обчислення пружного поля у середовищі
між св. та акустичним зондом і являє
собою крайову задачу для хвильового
рівняння з не нульовою правою частиною,
яка характеризується функцією джерела.
Хвильове поле а
налізується
виходячи з представлень геометричної
акустики. Точні аналітичні рішення
шукаються в стаціонарному та імпульсному
режимах. Динамічна задача теорії
пружності розв’язується чисельними
методами. Різні породи по різному
послаблюють енергію хвилі, що
спостерігається. Амплітуда коливань Р
або S
хвилі зменшується обернено пропорційно
відстані від точки збурення до точки
спостережень. На практиці дослідження
свердловин, зменшення коливань з
віддоленням точки спостережень від
випромінювача, залежить від коефіцієнту
поглинання
енергії хвилі на відрізку l
=1/l*20*lgA1/A2=1/l*lnA1/A2,
де А1,
А2
– амплітуди хвилі на відстані l,
- коефіцієнт затухання енергії [1/м=Дб].
залежить від пористості, мінерального
складу цементу, геометрії пор,
свердловинного флюїду, який заповнює
поровий простір, від частоти пружних
коливань та типу хвиль. При акустичних
дослідженнях вивчають кінематичні
характеристики, визначають швидкості
розповсюдження пружних хвиль в породах
або величини зворотні швидкості (час).
На практиці записуються Т1, Т2 або Т2-Т1
( час в різних точках). Записуються
динамічні характеристики, які пов’язані
з поглинаючими властивостями середовища:
А1, А2 та
( амплітуди в різних точках).
Принцип вимірювання АК.
П
1
ри vфільтрату>vпласта vp (повздовжня) буде відхилятися до критичного кута , sin=vф/vп. При якомусь куті промінь почне ідти по стінці свердловини (тобто, несе інформацію про фізико-механічну характеристику породи). Vp2 – утворює головні хвилі, які потрапляють в приймач. Шлях проходу хвилі S=d/2+l+d/2. На практиці використовується не дво- а трьох елементний зонд. Можна брати два випромінювача та один приймач. Тоді Т1 – час проходу головної хвилі від джерела до першого приймача, Т2 – до другого. Записується Т=Т2-Т1, за Т1 S=d/2+l1+d/2, а за Т2 S=d/2+l2+d/2, тому SТ=l1-l2=l. Для зменшення впливу свердловини досліджується центра тор. В якості випромінювача та приймачів використовують на практиці п’єзоелектричні перетворювачі (п’єзокераміка на основі титанату барію та свинцю). Масштаби запису 1:500, більш детально 1:200, Т=1020мкс/м в см, =12Дб на 1см. А1, А2=0,52 на 1см. Швидкість руху 1000-1200м/с. АК розчленовує на пласти та пропластки по пружнім властивостям. Класифікація порід на колектори та не колектори. У комплексі з іншими методами дозволяє визначити тип пористості. Для визначення рівня підняття цементного камню в затрубному просторі та його якості. Швидкість розповсюдження пружної хвилі по ходу проміню залежить від пружних властивостей та щільності, а також від типу хвилі. Властивості пружних тіл визначаються модулем їх повздовжнього розтягнення та коефіцієнтом поперечного стиснення. Модуль повздовжнього розтягнення Е (Юнга) дорівнює відношенню прикладеної напруги Р до викликаного відносного подовженню l зразка до якого прикладена ця напруга. Е=Р/l Коефіцієнт поперечного скорочення (Пуасона) є коефіцієнтом пропорціональності між відносним поперечним стисненням d та відносним видовженням l =d/l. Пружні властивості гірських порід, а значить і швидкості розповсюдження коливань обумовлені їх мінеральним складом, пористістю та формою порового простору і таким чином тісно пов’язані з літологічними та петрографічними властивостями. Якщо на елементарний об’єм породи протягом деякого часу діє яка-небудь сила, то відбувається деформація частинок породи та їх переміщення, це призводить до виникнення напруг в об’ємі середовища, яке оточує цей об’єм. В наслідок цього у всіх напрямках від точки прикладення сили змінюється першопочатковий стан середовища гірської породи. Після того як частина середовища здійснить коливання біля свого першопочаткового положення вона заспокоюється. Процес послідовного розповсюдження деформацій назв. пружною хвилею.
Акустичні методи геофізичних досліджень в свердловинах основані на вивченні пружних властивостей гірських порід за даними спостереження процесів послідовного поширення у них деформацій, викликаних пружною хвилею.
В породі можуть виникати різні типи пружних хвиль в залежності від виду деформації. При вивченні пружних властивостей гірських порід інформативними є такі хвилі: повздовжні (P-хвилі), поперечні (S-хвилі), Лемба (L-хвилі) і хвилі вторинного походження.
Найважливіші характеристики пружних хвиль – швидкості поширення (або інтервальний час), амплітуди їх і коефіцієнти згасання. Одиницею вимірювання швидкостей пружних хвиль VP, VS, VL служить метр через секунду (м/c). Обернена величина швидкості поширення пружної хвилі в породі називається інтервальним часом Т, одиницею вимірювання є мкс/м.
Швидкості поширення і згасання пружних хвиль в гірських породах залежать від таких факторів: літолого-мінералогічного стану порід, об’єму і структури порового простору, типу цементу і степені цементації, характеру розподілу глинистого матеріалу в породі, характеру насичуючого породу флюїду і ступеню насиченості пор рідиною або газом, термобаричних умов вимірювання (ефективного тиску, температури) і ін. Переважаючими факторами слід вважати пористість породи, структуру порового простору і мінеральний склад при наявності заповнювача однакового характеру.
В обсаджених свердловинах акустичні сигнали чутливі в значній мірі на характер контакту цементного каменю з обсадною колоною і породою. Акустичні методи, таким чином, широко застосовуються для вивчення розрізів свердловин і для оцінки їх технічного стану.
Акустичний зонд складається із збудника пружного імпульсу-випромінювача В і двох розташованих на деякій віддалі від нього приймачів П1 і П2, які сприймають коливання.
Віддаль між приймачами П1 і П2 називається базою зонда S. Довжиною зонда L3 є віддаль від випромінювача до найближчого приймача (рис. 7.17).
Випромінювач посилає імпульси коливань, які складаються із трьох-чотирьох періодів (6-8 фаз). Коливальний процес який досягає перших поступлень називається вступом хвилі. Величина максимального відхилення називається амплітудою хвилі, проміжок часу, який розділює два сусідні максимуми або мінімуми – видимим періодом хвилі Т. Частотою хвилі є f=1/,Т.
Акустичний метод оснований на вивченні швидкості поширення пружних хвиль в гірських породах шляхом вимірювання інтервального часу . Час пробігу пружної хвилі на одиницю довжини і її швидкість Vп визначається як різниця часу вступу на другому і першому приймачах (2-1).
Швидкість поширення пружної хвилі у пласті називається пластовою або інтервальною.
Дані акустичного методу використовують для розчленування геологічного розрізу, виділення нафтогазових і водонасичених колекторів, аномально високих пластових тисків і оцінки їх величини, пластів вугілля і зон оруденіння, оцінки пористості, тріщинуватості і фізико-механічних властивостей, а також для інтерпретації сейсморозвідувальних матеріалів.
В
имірювання
проводять на підйомі глибинного приладу
зі швидкістю 1000 м/год..
Для контролю якості діаграм проводять
повторний запис вимірювальних параметрів
в інтервалі 40-50 м у породах з підвищеним
коефіцієнтом згасання.
Для побудови геоакустичної моделі розрізу використовується широкополосний акустичний метод (ШАМ). За даними цього методу визначають вертикальний час, а також значення інтервальних і середніх сейсмічних швидкостей, які використовуються в сейсморозвідці для побудови відбиваючих границь.
Рисунок 7.17 Схема розміщення акустичного глибинного приладу у свердловині.
Геоакустичні моделі середовища, одержані за даними ШАМ, можуть бути використані при вивченні структури відбиваючих горизонтів, їх будови за площею, при виборі оптимальних параметрів для вивчення міжсвердловинного простору, побудови синтетичних сейсмограм.
Літологічне розчленування розрізів свердловин здійснюється з використанням параметрів пружних властивостей гірських порід T, V. Різниця у швидкостях поширення пружних хвиль визначається величиною Vтв(Tтв) у твердій фазі породи (при Kп0).
