2.1. Класифікація рекреаційних ландшафтів

Як для пізнання сучасної структури та функціонування рекреаційних ландшафтів, так і для прогнозу їх розвитку в майбутньому суттєве значення має класифікація рекреаційних ландшафтів.

У географії використовують багато підходів до класифікації антропогенних ландшафтів [8, 29]:

• за змістом – враховує відмінності у структурі антропогенних ландшафтів – сільськогосподарські, лісові, водні, промислові, селитебні тощо;

• за глибиною антропогенного впливу – власне антропогенні та антропогенно змінені ландшафти;

• за походженням (генезисом), наприклад техногенні, пірогенні, підсічні, орні, пасовищно-дигресійні;

• за спрямованістю створення антропогенних ландшафтів (прямі, створені спрямованою діяльністю та супутні, спеціально не створюються);

• за тривалістю існування та ступенем саморегуляції (тривало існуючі саморегульовані, багаторічні частково саморегульовані, короткочасні регульовані людиною);

• за ступенем господарської цінності антропогенних ландшафтів (культурні, акультурні).

Класифікація рекреаційних ландшафтів за Ф.Мільковим. Рекреаційними ландшафтами називають такі антропогенні ландшафти, що утворюються в зонах відпочинку населення і активного туризму. Згідно генетичної класифікації, клас рекреаційних ландшафтів відносять до ряду антропогенних ландшафтів. Назва рекреаційних ландшафтів походить від роду людської діяльності, що спричинила їх утворення, а саме рекреаційна діяльність. Рекреаційні ландшафти за своїм походженням можуть бути рекреаційно-дигресійні, запрограмовані (прямі), супутні (людиною спеціально не створюються), культурні [26].

Класифікація рекреаційних ландшафтів Г. Денисик. Пропонує поділити всі рекреаційні ландшафти на три великі групи – підкласи: лікувальний підклас, оздоровчо-відпочинковий підклас, спортивно-пізнавальний підклас. Далі пропонується в межах кожного підкласу виділяти зональні типи та місцевості; також пропонується поділяти такі ландшафти за віком утворення. [15]. Характерно, що в межах такої класифікації зараховуються до рекреаційних здебільшого антропогенні ландшафти, які створювались людиною спеціально для рекреаційно-оздоровчих потреб, а також такі які потенційно можуть бути перетворені у рекреаційні ландшафти того чи іншого типу.

Класифікація рекреаційних ландшафтів П.Шищенко. Функціональну класифікацію ландшафтів, яка чітко відбиває види господарського використання території, запропонував П.Шищенко. Класифікація ґрунтується на врахуванні соціальних функцій, що виконує антропогенний ландшафт. В даній класифікації рекреаційні ландшафти поділяються на підтипи лікувальних, курортно-рекреаційних, туристсько-рекреаційних, приміських заповідно-рекреаційних ландшафтів, видами яких є бальнеологічні, кліматичні, ландшафтно-кліматичні, приморські, лісопаркові, лугопаркові, гідропаркові, заміські паркові [41]. Наведені приклади класифікації ландшафтів при їх синтетичному поєднанні дають можливість створити потрібну класифікацію рекреаційних ландшафтів.

В наведеній на мал. 1 класифікації виділено в межах класу рекреаційних ландшафтів три підкласи, що ілюструють особливості способу рекреаційного природокористування, поведінки рекреантів та туристів у середовищі. В межах виділених підкласів виокремлюються відповідні зональні типи. В межах зон виділяють підзони і їм відповідають зональні підтипи, наприклад в межах Запорізької області – північно-степові, середньо-степові, південно-степові. В межах підтипів виділяються Типи місцевостей – вододільні, подові, схилові, терасові, заплавні, яружно-балкові. Кожен тип місцевостей в свою чергу об’єднує типи і види урочищ [8].

Мал. 2.1. Класифікація рекреаційних ландшафтів [8].

Рекреаційна місцевість – територія з одноманітним генетичним типом рельєфу та геологічною основою. Рекреаційне урочище – ділянка поверхні з одноманітною морфометрією рельєфу, ґрунтово-рослинним покривом. При цьому, в межах виділених у класифікації таксонів відбувається або може відбуватись певна рекреаційна діяльність [8, 33].

В складі представленої класифікації варто окремо вказати місце об’єктів культурно-історичної спадщини – важливих с позиції організації пізнавального туризму та рекреації. Зазначені об’єкти інтегровані до складу того чи іншого типу ландшафту, тому їх виділення в окрему таксономічну групу тут недоцільне. В рамках нашого дослідження, можливо обмежитись описом рекреаційних ландшафтів на рівні підкласів ландшафтів.

Класс

Рекреаційні ландшафти

Підкласи ( за особливостями рекреаційного природокористування )
курортні ландшафти з релаксаційною складовою	культурних з інтелектуальною складовою	природоохоронні з фізичною складовою
морскі, лиманні, кліматичні, бальнеологічні, грязелікувальні, соляно-шахтні лікувальні, солоно-озерні лікувальні, берегові пляжні баз відпочинку, санаторіїв, куротів	міські селитебні ландшафти, промислові ландшафти, міські паркові та приміські рекреаційні, водогосподарські, агроландшафти та белігеративні ландшафти.	ландшафти, що використовуються для активної рекреації; ПЗФ: заповідники, заказники, пам’ятки природи державного значення

Мал. 2.2. Класифікація рекреаційних ландшафтів на рівні підкласів ландшафтів.

Отже, детальне вивчення рекреаційних ландшафтів для систематизації отриманої інформації передбачає використання представленої класифікації, оскільки вона одночасно відображає природну основу ландшафту і спрямованість господарської діяльності. Класифікація охоплює всі ландшафти, у складі яких рекреація визначається як провідна діяльність а також ландшафти, в яких вона є додатковою функцією.

Наведена класифікація найбільш повно охоплює перелік існуючих рекреаційних ландшафтів і лишає простір для включення в неї нових видів рекреаційно-туристської діяльності. Застосування цієї класифікації можливе для інших областей України.

Рекреаційні ландшафти в Запорізькій області представлені кліматичними, водними, бальнеологічними, рельєфними ландшафтами природно-заповідного фонду, культурними, культурно-історичними ландшафтами, приміськими та промисловими з рекреаційною складовою. Збільшення площі рекреаційних ландшафтів відбувається за рахунок стихійного та організованого освоєння, причому використання ландшафтів для окремих видів стихійної рекреації зустрічається часто [8]. Водні рекреаційні ландшафти формуються в Запорізькій області вздовж узбережжя Азовського моря, Молочного лиману, Каховського водосховища р. Дніпро, берегів малих річок та інших водних об’єктів. Характерна інтеграція на узбережжі Азовського моря кліматичних, водних та бальнеологічних ландшафтів [8]. Окремими видом рекреаційних ландшафтів є культурні рекреаційні ландшафти – дачні, садово-городні, зелені зони міст, які використовують для приміської рекреації,ландшафти об’єктів природно-заповідного фонду. Рельєфні рекреаційні ландшафти в області мають найменше поширення, враховуючи одноманітність поверхні області. Промислові ландшафти з рекреаційною скаладовою користуються великим попитом для проведення вікендів, це: гра у пейнтбол, велопрогулянки, проведення змагань з мото- та автокросу.

На розвиток рекреаційних ландшафтів впливають соціально-економічні чинники, а проблеми та недоліки соціально-економічної сфери завжди відбиваються на природокористуванні [27].