Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Diplomchichik_№-2-ISPRAVLENNAYa.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

3.1. Геоекологічні проблеми регіону

Геоекологічний стан - це зміна природного середовища в результаті антропогенних впливів, що веде до порушення структури і функціонування природи.

Геоекологічна проблема визначається по зміні властивостей ландшафтів, а ступінь її прояву може бути охарактеризована через інтенсивність і площу розповсюдження цих змін, а також характер властивостей (ознак) окремих проблем.

Протягом останніх років екологічна ситуація в області стабілізувалась, але кардинальних позитивних зрушень ще не відбулося [18, 23]. В області залишаються актуальними такі основні екологічні проблеми як:

  • незадовільний екологічний стан малих річок;

  • забруднення й виснаження підземних водоносних горизонтів;

  • шкідлива дія вод (підтоплення, зсуви, абразійні процеси і т.п.);

  • попередження можливого негативного впливу на водні об’єкти Енергодарського енергетичного комплексу;

  • збільшення кількості накопичених промислових та побутових відходів;

  • безхазяйність складів із непридатними пестицидами й агрохімікатами та їх незадовільний стан;

  • забруднення територій внаслідок несанкціонованого розміщення відходів;

  • загроза забруднення Дніпровського водосховища раніш накопиченими відходами коксохімічного виробництва;

  • порушення гідрогеологічого режиму та вичерпання запасів підземних вод питної якості в південно-західній частині області, як наслідок інтенсивного відбору підземних вод для цілей водопостачання й шахтного водовідливу на Запорізькому залізорудному комбінаті;

  • економічна незбалансованість видобутку будівельних матеріалів, що призвело до вилучення значних площ земельних ресурсів, які своєчасно не рекультивуються землекористувачами;

  • активізація розвитку екзогенних геологічних процесів на узбережжі Азовського моря;

  • забруднення унікальних територій та зон природної спадщини [18].

Історично взаємовідносини суспільства і природи розвивались по мірі накопичення знань і досвіду від пасивної охорони природних об'єктів до раціонального природокористування, яке включає охорону та відновлення природних ресурсів та інші заходи. Природні рекреаційні ресурси є незамінною умовою і матеріальною базою розвитку рекреаційного природокористування, а їх охорона від забруднення і руйнування - найважливіше завдання суспільства. Охорона природи важлива не тільки в економічному відношенні, але і як засіб захисту здоров'я людини. Ступінь задоволення рекреаційних потреб залежить від якості оточуючого середовища в тому чи іншому регіоні.

Стан розвитку рекреаційної сфери Запорізької області характеризується такими основними проблемами [18, 20]:

    • недостатньо глибоким рівнем усвідомлення населенням та органами влади, що здійснюють регулювання у сфері туризму і діяльності курортів, ролі та значення туризму для соціально-економічного розвитку регіону;

    • відсутністю системи раціонального використання туристичних ресурсів, невизначеністю напрямів їх освоєння та розвитку, неефективним і позазаконним використанням унікальних природних та історико-культурних ресурсів;

    • відсутністю досконалої регіональної інвестиційної політики у сфері туризму і діяльності курортів, недостатньою підтримкою розвитку нових пріоритетних видів туризму, таких як в’їзного та внутрішнього туризму, сільського та екологічного туризму;

    • відсутністю належного планування розвитку туризму, параметрів туристичного потоку відповідно до наявних ресурсних можливостей, потреб населення та економіки держави, фінансового забезпечення „Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області до 2010 року” [38];

    • недосконалістю організаційно-правових та економічних механізмів реалізації державної політики у сфері рекреації, слабкою координацією та взаємодією між органами державної влади і місцевого самоврядування;

    • відсутністю цілісної та комплексної системи управління туристичними ресурсами, різним відомчим підпорядкуванням туристичних ресурсів;

    • недостатнім нормативно-методичним та інформаційним забезпеченням діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій та суб’єктів підприємницької діяльності у сфері туризму і діяльності курортів;

    • недостатнім рівнем науково-методичного та кадрового забезпечення, зокрема у сфері управління на державному та місцевих рівнях.

Основні цілі рекреаційного природокористування включають:

  • попередження деградації природних рекреаційних комплексів та їх компонентів під впливом антропогенної діяльності, в тому числі і рекреаційної;

  • збереження нормального функціонування екосистем рекреаційного комплексу. Підтримання нормального гідрологічного режиму, оптимальної лісистості, сприятливого існування курортних, заповідних територій із зонами господарського освоєння та регуляція антропогенних навантажень можуть гарантувати нормальне відновлення природних ресурсів рекреації;

  • збереження максимальної різноманітності екосистем. Це одна з важливих умов стійкості біотопів в межах природних рекреаційних комплексів.

Вказані цілі носять яскраво виражений природоохоронний характер. Можна виділити чотири групи впливів на природні рекреаційні комплекси, кожна з яких має різне походження і вимагає різних заходів для нейтралізації їх негативних наслідків.

Основні групи впливів на природні рекреаційні комплекси. Природні рекреаційні комплекси - це системи, властивості яких формуються в результаті взаємодії перетворених, а іноді територіально розкиданих, компонентів природи [13, 33]. Тому до сфери їх охорони слід включити не тільки місця знаходження природних рекреаційних ресурсів, але і компоненти природи, які беруть участь у їх формуванні. Визначення границь зон охорони є важливим теоретичним і практичним завданням.

1група. Найсуттєвіше впливають на оточуюче середовище виробничі системи, особливо гірськодобувні, пов'язані з вилученням з природного комплексу крупної маси речовини; освоєнням біологічних ресурсів, а також пов'язаних з виділенням значних мас речовин (енергетичні, переробні підприємства). Відкрита розробка корисних копалин у глибоких кар'єрах призводить до порушення рослинного покриву, ґрунтів, гідрологічного режиму підземних вод. Розробка родовищ корисних копалин в більшості випадків приводить до зниження рекреаційного потенціалу території, яка втрачає свою привабливість, не говорячи про якісний стан природних компонентів [18].

Щоб оптимізувати процес гірськопромислового рекреаційного використання таких територій, необхідно:

  • освоювати родовища корисних копалин, розробка яких завдає найменшої шкоди рекреаційному потенціалу;

  • застосовувати найпрогресивніщі методи переробки сировини;

  • втілювати повну комплексну переробку основної і супутньої сировини;

  • проводити рекультивацію всіх вироблених площ з метою відновлення їх природного, в тому числі природно-рекреаційного потенціалу;

  • виявляти і використовувати з господарською і рекреаційною метою деякі гірські виробки. Наприклад, в Карпатському регіоні (смт. Солотвино Закарпатської області) створений санаторій для хворих на астму у підземному просторі вироблених соляних шахт [40].

Дуже важлива охорона повітряного басейну [18]. Основними забруднювачами повітря звичайно є ТЕС, підприємства хімічної промисловості, транспорт. Забруднене повітря не тільки негативно впливає на здоров'я людини, але і порушує функціональну діяльність рослин, погіршує санітарний стан води і ґрунту. Становище ускладнюється і тим, що повітря мобільне, в результаті чого шкідливі речовини можуть переноситись на значні відстані. Локальні забруднення переростають у регіональні. Тому необхідною умовою забезпечення чистоти повітря та цілісності рекреаційних ресурсів в цілому є передбачення та ліквідація шкідливих викидів не тільки в районі локалізації даних ресурсів, але і на сусідніх територіях.

Для запобігання забрудненню повітря шкідливими речовинами необхідно встановлювати новітні і ефективніші очисні споруди, впроваджувати безвідходні технології виробництва, озеленювати території, виносити забруднюючі виробництва за межі житлових зон. Цими заходами в першу чергу повинні бути охоплені підприємства, розміщені поблизу курортів, туристичних центрів [16].

Серйозну небезпеку для рекреаційного потенціалу територій становить забруднення вод, особливо рік і озер. Головними джерелами забруднення рік є промислові підприємства, комунальне господарство, тваринницькі ферми. Ця проблема повинна вирішуватись шляхом вдосконалення технологічних способів очистки води, впровадження у виробництво маловодних і безводних технологій.

Поліфункціональне значення лісів обумовлює необхідність науково обґрунтованого, диференційованого підходу до лісокористування. Підсилення природоохоронних функцій лісів залежить від їх господарського використання. Розвиток ерозійних процесів, погіршення водного режиму рік, виникнення селевих процесів і вітровалів - результат антропогенної дії на ліси. Стихійні процеси і явища завдають великих збитків народному господарству, приводять до деградації особливо цінних природних ландшафтів, ускладнюючи їх використання для відпочинку і туризму.

Водоохоронну і водорегулювальну функції лісів неможливо відокремити від ґрунтозахисної. Водний режим і річковий стік в значній мірі залежать від лісистості території, особливо велике гідрологічне значення мають гірські ліси.

Велике значення в рекреації має виділення лісовими масивами в оточуюче середовище фітоцидів і кисню. Із загальної фітомаси рослинності, яка забезпечує нормальний баланс кисню на земній кулі, на ліси припадає більше 50%. Один гектар двадцятилітніх соснових насаджень щорічно поглинає 9,35т вуглекислого газу і продукує 7,25т кисню.

2 група. На природні рекреаційні комплекси сильно діють технологічні процеси рекреаційної діяльності: вилучення мінеральних вод, забруднення морських вод, атмосфери і т.д. Основні напрями охорони рекреаційних ресурсів - створення раціональної технологічної схеми їх споживання, контроль за нормами витрати (на багатьох курортах встановлені автоматичні дозатори бальнеологічних ресурсів), поповнення запасів за рахунок додаткової розвідки ресурсів, прийняття раціональних планувальних рішень і функціональне зонування рекреаційних територій.

3 група. Це впливи, пов'язані із забезпеченням побутових потреб обслуговуючого персоналу [18]. Ведення рекреаційного господарства є досить трудомістким. В ньому задіяний значний контингент обслуговуючого персоналу, що створює додаткове навантаження на природні рекреаційні комплекси. Основні напрями охорони від таких впливів -законодавчо-нормативні і планувальні.

4 група. Крім того, на природу діють і самі рекреанти, особливо неорганізовані відпочиваючі (автотуристи). Для зменшення такого впливу слід перш за все створювати розгалужену мережу кемпінгів і обладнаних стоянок.

В охоронно-ландшафній зоні проводяться необхідні природоохоронні заходи, дозволяється обмежене господарське використання лісів та інших об'єктів природи, допускається малоінтенсивна рекреаційна діяльність, наприклад, проходження організованих туристичних груп за спеціальними маршрутами.

3.2. Завдання, для отримання оптимального прогнозованого кінцевого результату та гармонійного розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області

Для отримання оптимального прогнозованого кінцевого результату, при умові сталого гармонійного розвитку рекреаційних ландшафтів Запорізької області, має бути виконано ряд завдань [38]. Наведені далі завдання були висунуті після аналізу існуючих проблем області. Таким чином, мають бути виконані наступні завдання:

  • створити гармонійне рекреаційне середовище, що відповідає природним можливостям регіону, виконання антропогенних функції якого не наносить шкоди природному середовищу більшого, ніж природні процеси здатні компенсувати, тобто культурний рекреаційний ландшафт;

  • надання якісних послуг з відпочинку та оздоровлення людей, відповідно до світових стандартів;

  • відродження національної культури та свідомості, патріотизму, розвиток традицій та народних ремесел, які завжди містять потужний культурний потенціал;

  • збереження, відновлення історичних та культурних пам’яток, природних об’єктів та ландшафтів, їх гармонійне співіснування з рекреаційними ландшафтами;

  • розвиток транспортної, інженерної інфраструктури, засобів зв’язку та комунального господарства;

  • економічне зростання за рахунок нових підприємств, збільшення кількості робочих місць в рекреаційно-туристичній галузі області та збільшення туристичних потоків;

  • скорочення невиправданих бюджетних затрат, раціональне використання фінансових та матеріальних ресурсів, підвищення ефективності державної політики в галузі;

  • розвиток міжнародної інтеграції та співробітництва;

  • ефективне використання наявного природно-ресурсного потенціалу.

Для виконання цих завдань, необхідно окреслити провідні проблеми, що існують в області, які стосуються не тільки особливостей господарської діяльності, але й економічних проблем, стану навколишнього природного середовища тощо.

Взагалі проблеми природокористування та господарсько-економічної діяльності в області можна звести до наступних [9]:

  • низькі обсяги інвестицій у галузь рекреації та туризму Запорізької області через низький рівень зацікавленості потенційних інвесторів, що зумовлено сучасною законодавчою базою та загальною нестабільністю економіки країни;

  • невідповідність закладів галузі міжнародним стандартам співвідношення ціни та якості;

  • незадовільний стан інженерної інфраструктури – відсутність стабільного та надійного водопостачання, каналізації тощо, що мають важливе значення для розвитку сучасної рекреації, недостатнє транспортне сполучення;

  • відсутність інноваційних проектів, недостатня кількість та обсяг наукових досліджень економічних проблем галузі, зокрема – досліджень у сфері збільшення ефективності менеджменту та маркетингу рекреаційних послуг на території області в сучасних ринкових умовах;

  • незавершеність інформаційних баз даних про рекреаційно-туристичні об’єкти області та можливий перелік послуг, що ними надаватиметься, відсутність моніторингу розподілу туристів та відпочиваючих;

  • недостатнє фінансове забезпечення природоохоронної галузі, що спричинило занедбаність пам’яток природи, історії та культури, недостатній контроль за збереженням стану природних пам’яток;

  • високий ступінь техногенних навантажень, промислового забруднення повітря, поверхневих та ґрунтових вод, проблема деградації малих річок, поводження з твердими побутовими відходами;

  • проблеми пошуку джерел питного водопостачання приморських територій та територій, що розташовані на кристалічних породах Українського щита, зумовлені природними чинниками і що потребують суттєвих капіталовкладень, проблема нераціонального використання водних ресурсів;

  • розпорошеність та неузгодженість керівних функцій між органами влади області, слабка координація їх дій;

  • відсутність поточних моніторингових стаціонарних досліджень рекреаційних ландшафтів та інших ландшафтів, що паралельно з основною не рекреаційною функцією несуть рекреаційне навантаження, а також неналагоджений чіткий моніторинг використання природних рекреаційних ресурсів, наприклад пляжів[38].

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]