Оформлення психологічного висновку
Висновок на дитину краще готувати в два етапи. Спочатку психолог, що проводив обстеження, обробляє результати виконання завдань, обговорює їх і приходить до певних висновків про рівень розвитку пізнавальної діяльності, мовлення, емоційно-вольової сфери, особистісної сфери, поведінки дитини і про ознаки своєрідності в його розвитку, а також вирішує питання про характер коррекційної допомоги, яка може бути надана дитині. Потім психолог оформляє отримані результати у вигляді письмового висновку. Такий висновок пишеться у вільній формі, але проте при його написанні слід дотримувати певних правил. Звичайний висновок складається з трьох самостійних частин.
У першій частині указуються причини обстеження дитини, мета обстеження, особливості поведінки дитини під час обстеження. Обов'язково наголошуються мотивація до виконання завдань, особливості контакту, способи взаємодії з психологом, способи виконання завдань, характер діяльності, реакція на заохочення, неуспіх, зауваження. Особливу увагу слід звернути на здатність дитини продуктивно використовувати допомогу, види цієї допомоги, уміння переносити знайдений спільно з психологом спосіб рішення на аналогічне завдання. Наголошується наявність або відсутність мовного супроводу дій, характер висловів, здатність дитини розповісти про свої дії. Фіксувати наявність гострих реакцій: крики (удитини різкі головні болі), стогін, ікоту, незвичну поведінку(порушення зору)
У
другій частині дається аналіз отриманих
результатів діагностичного вивчення
психіки дитини. Зміст цього розділу
залежить від завдань
дослідження, що визначили, які психічні
функції і процеси вивчалися
у кожному конкретному випадку.
У третій частині висновку робиться вивід про структуру порушення психіки у дитини, причому наголошуються не тільки виявлені порушення і їх співвідношення, але і підлягаючі зберіганню сторони психіки, потенційні можливості дитини, що визначають його подальший розвиток. Далі формулюються рекомендації до організації і змісту психологічної допомоги дитині, оптимізації коррекци-онно-педагогического процесу. Ці рекомендації адресуються фахівцям освітньої установи і батькам.
Текст висновку обов'язково повинен містити відомості про вік обстежуваного, дату обстеження і дату написання висновку, необхідний підпис психолога.і вміщатися на листі А4
Основні етичні вимоги психодіагностичного обстеження
Кожен спеціаліст, який здійснює психологічне обстеження, відповідає за встановлення і підтримку етики обстеження. Етика потребує, щоб діагност інформував досліджуваних про всі аспекти обстеження, які можуть впливати на їх бажання брати у ньому участь. Чесність і відкритість — важливі показники відносин між дослідником і досліджуваним. Якщо приховування й обман передбачені методологією дослідження, то дослідник має пояснити причини своїх дій для відновлення довіри. Етика також потребує, щоб психолог ставився з повагою до права обстежуваного зменшити або перервати участь у процесі діагностики у будь-який час. Якщо йдеться про обстеження дитини, психолог повинен повідомити батьків про намір обстежити їх дитину і пояснити, з яких причин виникла у цьому потреба. Як правило, психолого-педагогічне обстеження дитини на різного рівня психолого-медико-педагогічних комісіях проводиться за присутності батьків.
Згідно з принципом конфіденційності обстежуваний має бути впевненим у реалізації права про недоступність отриманої діагностичної інформації іншим особам без його згоди.
Принцип незаподіяння шкоди потребує захисту обстежуваних від фізичного, душевного дискомфорту та небезпеки.
Принцип компетентності та неупередженості вимагає від логопсихолога глибоких знань і розуміння механізмів та розвитку тих синдромів, що виникають при різних мовленнєвих розладах, особливо, якщо йдеться про мовленнєві порушення первинного генезу. Те, що здатна виконати фізично здорова особа із заїканням, може бути непосильним навантаженням для хворого, який має афазію, або для дитини із ДЦП, котра має дизартрію тяжкого ступеня. З огляду на це зрозуміло, що схема обстеження повинна, з одного боку, бути уніфікованою, а з іншого — у ній має враховуватися структура дефекту кожного конкретного обстежуваного і вона має бути адекватною його можливостям.
В.О. Калягін та Т.С. Овчиннікова пропонують етичні стандарти для будь-яких категорій психологів, з якими важко не погодитися. Кодекс честі психолога заснований па шести базових принципах: компетентності, порядності, професійної та наукової відповідальності, поваги до прав людини, турботи про благополуччя ближнього, соціальної відповідальності.
Процедура психодіагностичного обстеження передбачає дотримання певних етичних правил, наприклад:
— психолог може починати власне дослідження тільки після того, як клієнт повністю усвідомить мету обстеження, а також мету й засоби використання необхідної інформації; особистість не можна тестувати обманним шляхом, хоча справжня мета процедури може бути завуальована;
— кожен має право відмовитися від участі у психо-діагностичному обстеженні або експерименті, тим самим позбавити себе небажаного втручання у внутрішній світ;
— якщо обстеження здійснюється в інтересах певного закладу, обстежуваного мають повністю поінформувати стосовно використання отриманих результатів; бажано пояснити, що адекватна оцінка його особистості буде вигідна самому клієнту. Результати обстеження, проведені за особистим проханням і в інтересах обстежуваного, не можна подавати у будь-яку установу, якщо не буде дано особистого дозволу. Якщо дослідження здійснюється в інтересах особистості й за ініціативи організації (школи, вузу, підприємства та ін.), то для використання отриманих результатів у межах цієї організації не потрібно додаткової згоди обстежуваного;
— обов'язок берегти професійну таємницю втрачає силу, коли положення закону зобов'язує психолога повідомити необхідну інформацію. Тестування особисто^ сті дитини до 16 років потребує індивідуальної згоди дитини та її батьків; батькам за їх проханням мають повідомляти результати обстеження;
— доступ до результатів обстеження підлягає суворому контролю;
— у момент повідомлення результатів тестування варто враховувати особливості тієї особи, якої вони стосуються;
— обстежуваному не можна повідомляти результати його обстеження без грамотної інтерпретації.
Контрольні питання:
Як реалізується комплексний підхід до вивчення дітей з відхиленнями в розвитку?
Які методи застосовуються при вивченні дітей з відхиленнями в розвитку?
Які вимоги до складання висновку за наслідками вивчення дитини?