- •Вправи для розвитку сили
- •Навчання вириванню
- •Тактика нападу Індивідуальні дії
- •Техніка нападу Навчання переміщенням
- •Взаємодії двох гравців
- •Взаємодії трьох гравців
- •Командні дії
- •Тактика захисту Індивідуальні дії
- •Командні дії
- •Навчання володінню м'ячем
- •Тактика нападу
- •Командні тактичні дії
- •Тактика захисту
- •Ведення м'яча
- •Обманні рухи (фінти)
- •Укидання м'яча
Ведення м'яча
Послідовність навчання: спочатку освоюють ведення м'яча зовнішньою частиною підйому, потім внутрішньою частиною підйому, внутрішнім боком стопи, серединою підйому і носком. Ведення вивчають, пересуваючись по прямій у рівномірному темпі, потім змінюючи напрямок і швидкість пересування.
Навчаючи веденню м'яча, концентрувати увагу необхідно:
а) на вільності рухів;
б) розслабленості стопи;
в) відстані від м'яча до гравця;
г) підтримці постійного контролю гравця за м'ячем;
д) нахилі голови і тулуба;
є) умінні контролювати ігрову обстановку під час ведення
м'яча. Удосконалювання техніки ведення м'яча відбувається в ігрових вправах і двосторонніх навчальних іграх.
Зразкові вправи
Ведення м'яча в різних напрямках по прямій, по колу, змійкою тощо; у рівномірному темпі і зі зміною швидкості руху.
Падіння м'яча навколо стійок, прапорців, пасивних (активних) партнерів, розташованих на різній відстані один від одного.
Ведення м'яча в сполученні з іншими ігровими прийомами.
92
93
Приклад: .
а) одержання паса від партнера, ведення навколо 5 стійок, удар по воротах або передача партнеру;
б) почергове ведення м'яча гравцями в парах з передачами його один одному по сигналу;
в) гравець 3 веде м'яч, грає і «стінку» із гравцем 4, продовжує ведення з ударом по воротах або передачею партнеру
4. Розташування групи з 5—8 осіб у зустрічних рівнобічних колонах, у шеренгах, у колах. Почергове ведення м'яча зі зміною місць у сполученні із зупинками, передачами й ударами по м'ячу.
Обманні рухи (фінти)
До навчання фінтам доцільно приступити після освоєння основних технічних прийомів ведення, ударів і зупинок м'яча.
Послідовність навчання: спочатку навчають фінтам на відхід, потім на удар, на зупинку, на ведення та ін.
При навчанні фінтам необхідно стежити:
а) за правдоподібністю обманного руху;
б) темпом, ритмом і амплітудою обманного руху;
в) збереженням стійкого положення виконуючого фінт;
г) переходом від фінта до виконання певного ігрового при йому.
Фінтам навчають паралельно з освоєнням гравцями техніки ведення й відбору м'яча. Спочатку освоюють прості (одиночні) фінти, потім складні, в основі яких лежить багаторазове повторення обманного руху або сполучення прийомів. Удосконалювання фінтів проводиться в ігрових вправах і двосторонніх іграх при постійно зростаючій протидії партнера.
Зразкові вправи
Ведення м'яча навколо стійок або пасивно граючих партнерів з імітацією обманних рухів.
Біг у сполученні з раптовими зупинками й ривками довільно і за сигналами.
Під час бігу за сигналом або у визначеному місці гравець виконує випад в один бік, потім робить ривок в інший.
Під час бігу за сигналом гравцями виконуються рухи тілом у різні боки.
Ведення м'яча, імітація удару, продовження ведення м'яча.
Гравець веде м'яч, посилає його мимо стійки або пасивно граючого партнера з одного боку, а сам оббігає його з іншого боку.
Один гравець виконує фінт, що вивчається, інший робить йому пасивну чи активну протидію у визначеній зоні.
Гравець 1 одержує м'яч від гравця 2 і в русі, за рахунок фінтів, намагається його обіграти і вразити ворота. Гравець 2 активно протидіє.
На обмеженій майданчику дві команди по 2—5 гравців у кожній за допомогою фінтів ведуть боротьбу за м'яч. У навчанні й удосконалюванні фінтів необхідно широко застосовувати засоби з інших видів спорту, спрямовані на розвиток уміння володіти тілом і швидкістю мислення (акробатика, спортивні та рухливі ігри тощо).
ВІДБІР М'ЯЧА
Одночасно з освоєнням гравцями фінтів їх знайомлять і навчають прийомам відбору м'яча в суперника. При навчанні відбору найбільш ефективними засобами є єдиноборство й ігрові вправи.
Послідовність навчання: спочатку навчають перехопленням м'яча, потім добору м'яча ударом і зупинкою ногою, добору у випаді і підкаті.
При оволодінні добором м'яча той, якого навчають, зобов'язаний:
а) спостерігати за м'ячем;
б) вступати в боротьбу за м'яч у момент прийому його суперником;
в) правильно вибрати місце стосовно гравця з м'ячем;
г) зберегти раціональну дистанцію, правильну стійку і позицію стосовно воріт;
д) діяти відповідно до правил змагань.
Удосконалювання техніки відбору відбувається в ігрових вправах, у яких гравець із м'ячем намагається обіграти захисника за допомогою фінтів.
Зразкові вправи
1. Гравець 2 розташовується позаду гравця і намагається перехопити м'ячі, що посилаються йому з відстані 10—20 м
94
95
гравцями 5 і 6, що, передаючи один одному м'яч, передають його гравцю 6, як тільки захисник 2 не встигне його закрити. Якщо захисник 2 торкнувся або опанував м'ячем, він міняється роллю з гравцем 7, якого опікував.
Гравець А веде м'яч, гравець Б рухається поруч і, вибравши зручний момент, вибиває в гравця А м'яч.
Гравець А веде м'яч, гравець Б, зближаючись з ним, постановкою ноги або ударом відбиває м'яч.
На обмеженій майданчику один гравець володіє м'ячем, інший намагається його відібрати або відбити.
Викладач посилає м'яч уперед гравцям 2 і 3, які намагаються наздогнати його. Гравець, що опанував м'ячем, прагне забити його у ворота, інший протидіє йому.
При оволодінні м'ячем відпрацьовується поштовх плечем. Вправу можна проводити, поклавши в основу рухливу гру «Виклик номерів». Викладач, посилаючи гравцям м'яч, змінює силу передачі і траєкторію польоту м'яча.
