Тактика захисту Індивідуальні дії

Індивідуальні тактичні дії припускають: своєчасне переклю­чення від нападу до захисту; протидію гравцеві без м'яча, що прагне одержати м'яч, а також гравцеві з м'ячем і його спробам передати або вести та кинути м'яч у кошик.

В усіх випадках у вихідній позиції захисник має бути між нападаючим і кошиком, який він захищає. Захисник завжди зобов'язаний діяти активно в залежності від того, тримає він у да­ний момент гравця з м'ячем або без м'яча. Якщо він опікує грав­ця без м'яча, то зобов'язаний зайняти таку позицію, щоб бачити гравця з м'ячем і своїх підопічних.

При триманні гравця з м'ячем протидія залежить від дій на­падаючого, але захисник може змусити нападаючого діяти в на­прямку, більш вигідному захиснику. Наприклад, одержавши м'яч, іранець проходить для кидка з правого боку кошика. Захисник у момент, коли нападаючий одержав м'яч, зсувається вбік і закриває нападаючому прохід. Знаючи, що нападаючий у цьому випад­ку спробує пройти в інший бік, захисник заздалегідь готується до цього варіанта дій.

Якщо нападаючий застосовує ведення, основна задача захис­ника — перешкоджати просуванню, зупинити його.

Часто нападаючому, який веде м'яч, удається обійти захисни­ка. У цьому випадку захисник мусить найкоротшим шляхом по­вернутися назад і зайняти позицію між нападаючим і кошиком.

Захисник, що діє проти гравця з м'ячем, зобов'язаний не тільки вміти правильно вибрати спосіб протидії, але й у визначений момент його застосувати.

При триманні гравця з м'ячем, що не застосував ведення, захисник має бути готовий до того, що нападаючий може застосувати відволікаючий прийом. У такому разі йому не вар­кі відразу впритул зближатися з нападаючим. Захиснику ре­комендується застосовувати активні відволікаючі маневри, щоб викликати» нападаючого на визначену дію і думкою підготуватися до протидії.

Навчати тактиці захисних дій необхідно у вправах, у яких гравці спочатку освоюють способи тримання нападаючого без м'яча.

Зразкові вправи

І. Побудова — по колу, парами, обличчям один до одного. Викла­дач стоїть в центрі кола; спиною до нього стоять захисники; обличчям до нього — нападаючі.

Виконання: викладач рухом руки направляє нападаючих праворуч—ліворуч або вперед—назад, прискорює або сповільнює їх­нє пересування; захисники мусять точно слідувати за підопічни­ми і вчасно змінювати свої дії, зберігаючи обумовлену відстань.

Методичні вказівки: відстань між поруч стоячими парами має пути такою, щоб гравці не зштовхнулися.

2. Побудова — майданчик розділяється на зони, у кожній із яких розташовується пара учнів. Нападаючий стає в куті, обличчям

до нього — захисник. Виконання: нападаючий, обігруючи захис­ника, має перебігти в протилежний кут. Захисник зобов'язаний протидіяти, перепиняючи йому найкоротший шлях. Варіанти: нападаючий застосовує фінт па відхід в одну сторо­ну, відхід в іншу. Захисник, не реагуючи на обвідну дію, швидко відтинає йому шлях у бік руху.

Потрібно розвивати в учнях спостережливість при грі в захисті та навчати їх по найменших деталях рухів нападаючого вгадувати можливі варіанти його дій і вчасно застосовувати протидії.

Захисні дії проти гравця, що володіє м'ячем, засвоюються

в такій послідовності:

— протидія гравцю, що володіє м'ячем, його спробам передати

м'яч партнеру;

• протидія гравцю, що веде м'яч:

• протидія гравцю, що кидає м'яч у кошик.

Дії нападаючого гравця визначаються виходячи з того, який індивідуальний тактичний маневр потрібно в даному випадку вивчати або удосконалювати в захисті.

Зразкові вправи для вивчення й удосконалювання індивіду­альних тактичних дій проти нападаючого, який веде м'яч:

1. Побудова — майданчик розділяється подовжніми лініями на 2—3 коридори, у кожному із яких розташовуються нападаю­чий із м'ячем і захисник. Виконання: нападаючий веде м'яч. Захисник, знаходячись у метрі від нього, просувається спи­ною вперед на шляху гравця, що веде м'яч, не пропускаючи його вперед. Вибравши зручний момент, захисник намагаєть­ся зупинити нападаючого й опанувати м'ячем. Варіант: захисник розташовується в центровому колі. Напа­даючий веде м'яч від лицьової лінії. Вибігши назустріч, захисник відтискує його до бічної лінії і намагається вибити м'яч.

При освоєнні тактичних дій гравця, що кидає або передає м'яч, можна застосовувати наступну вправу.

Побудова — нападаючі колонами шикуються на відстані се­реднього кидка. Кожний із гравців, ідо стоїть першим, має м'яч. Перед цими гравцями розташовуються захисники. Виконання: на­падаючий, вибравши зручний момент, кидає м'яч у кошик. Захис­ник протидіє його спробі кинути м'яч і (якщо нападаючому це вдається) відразу ж, після того як кидок зроблений, повертаєть­ся так, щоб перепинити нападаючому шлях до щита. Визначивши

40

напрямок відскоку, він ловить м'яч і передає його наступному гравцю з колони.

Методичні вказівки: спочатку захисник кілька разів підряд ви-і чий свої функції, а потім при вдалій спробі міняється місцем з нападаючим.

Домогтися необхідної активності в індивідуальних діях мож­ні по, якщо при їхньому вивченні й удосконаленні учні послідов­но будуть опановувати способами протидії спочатку знайомим нападаючим діям, а потім, що раптово змінюються.

У зв'язку з цим способи захисту проти тієї чи іншої дії на­падаючого повинні засвоюватися після того, як вивчені прийо­ми атаки.