- •Конспект лекцій з дисципліни
- •На транспорті»
- •Автоматизовані системи управління дорожнім рухом Лекція 1. Методи управління транспортними потоками
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 2. Класифікація технічних засобів асу-др
- •Контрольні запитання:
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 4. Детектори транспорту
- •Лекція 5. Розрахунок режимів функціонування
- •5.1. Підготовка вихідних даних
- •Контрольні запитання:
- •5.2. Розрахунок режиму жорсткого програмного управління
- •5.2.1. Визначення потоків насичення
- •5.2.2. Розрахунок фазових коефіцієнтів
- •5.2.3. Розрахунок тривалості проміжного такту
- •5.2.4. Розрахунок тривалості світлофорного циклу
- •5.2.5. Визначення показників якості та ефективності
- •5.3. Розрахунок режиму адаптивного управління
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 6. Виконавчі пристрої асу-др
- •6.1. Світлофори
- •6.2. Керований знак
- •Лекція 7. Організація експлуатації асу-др
- •7.1. Добовий графік роботи системи
- •7.2. Програмне забезпечення
- •7.3. Організація технічного обслуговування
- •Розділ 2. Автоматизовані системи диспетчерського управління Лекція 8. Види асду
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 9. Система контролю руху
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 10. Асду із індуктивним каналом зв’язку
- •Лекція 11. Асду із зв’язком по радіоканалу
- •Контрольні запитання:
- •Лекція 12. Сучасні напрямки розвитку асду
- •Контрольні запитання:
- •Список літератури
- •61002, Харків, вул. Революції, 12
Контрольні запитання:
Яке призначення мають ДТ?
Надайте класифікацію ДТ?
Які переваги мають ДТ безконтактної дії у порівнянні з ДТ контактної дії?
Який принцип дії індуктивного ДТ?
Лекція 5. Розрахунок режимів функціонування
АСУ-ДР
5.1. Підготовка вихідних даних
Вихідними даними для виконання розрахунків режимів функціонування АСУ-ДР є відомості про архітектурно-планувальні параметри вулично-дорожньої мережі міста, характеристики транспортних і пішохідних потоків, проектні дані транспортних споруджень, технічні характеристики транспортних засобів, обмеження, що встановлені чинною нормативною документацією та ін. Задачею цього етапу є формування відповідних масивів даних.
Вибір параметрів транспортних потоків, що характеризують стан об’єкту управління, обумовлений насамперед можливістю їхнього виміру. Найбільш часто для безпосереднього виміру обирають характеристики макроструктури транспортних потоків – інтенсивність та швидкість руху, які дають достатньо адекватне уявлення про режими руху транспортних потоків та дозволяють об’єктивно обирати способи управління.
Недоліком їх застосування є відносно слабкий кореляційний зв’язок з показниками ефективності управління, наприклад, такими як часом затримок, кількістю зупинок транспортних засобів на перехрестях та ін.
Інтенсивність транспортного потоку – це кількість транспортних засобів, що проїжджають через перетин вулично – дорожньої мережі за одиницю часу. Розрізняють інтенсивність руху, виражену у фізичних транспортних засобах і в приведених одиницях (ПО). Для того, щоб врахувати наявність у транспортному потоці транспортних засобів різних типів, використовують коефіцієнти приведення, а інтенсивність руху виражають у приведених одиницях за годину, де приведеною одиницею вважається легковий автомобіль.
Коефіцієнт приведення i-го виду транспорту:
,
(5.1.1.
)
де Si , Sла - динамічний габарит, відповідно, i-го виду транспорту та легкового автомобіля.
Динамічний габарит – це відрізок смуги руху, яку займає транспортний засіб під час руху. Динамічний габарит складається з наступних значень, м:
,
(5.1.2.)
де l1 – шлях, що пройшов транспортний засіб за час затримки реакції водія;
l2 – шлях, що пройшов транспортний засіб за час реакції водія й спрацьовування гальмівного приводу; l3 – гальмівний шлях; lтз – габаритна довжина транспортного засобу.
Для практичних розрахунків приймають наступні значення коефіцієнтів приведення: легкового автомобіля - 1; вантажного автомобіля -2; автобус, тролейбус, трамвай - 3; зчленований трамвай - 6.
Інтенсивність руху i-го транспортного потоку визначають за формулою, ПО/год.:
,
(5.1.3.)
де Nпрі – приведена кількість транспортних засобів i-го потоку, що перетнула стоп-лінію за період спостереження Т.
Приведення транспортних засобів виконують по кожному виду окремо за формулою:
. (5.1.4.)
Приклад 5.1. Визначити приведену інтенсивність руху транспортного потоку на підході до перехрестя за результатами обстеження, якщо за період спостереження Т =8 годин стоп-лінію перетнуло: легкових автомобілів Nл.а. = 1724; вантажних автомобілів Nв.а. = 417; автобусів Nаб = 83; тролейбусів Nтб = 64.
Рішення: За формулами 5.1.3. і 5.1.4. визначаємо:
ПО/год.
Вимірювання характеристик транспортних потоків виконують як
проведенням натурних спостережень, так і шляхом застосування автоматичних технічних засобів – детекторів транспорту. Недоліками першого способу є його велика трудомісткість та отримання кінцевих даних з великою затримкою. Другий спосіб потребує великих витрат на його технічну реалізацію, але дозволяє здійснювати автоматичне управління транспортними потоками у реальному масштабі часу.
За результатами обстеження світлофорного об’єкту визначають доцільність запровадження на ньому світлофорної сигналізації для регулювання дорожнього руху. Вважається, що запровадження світлофорної сигналізації є доцільним, якщо виконується будь -яка з регламентованих умов.
Умова 1: задана у вигляді сполучень критичних інтенсивностей транспортних потоків по головній та другорядній дорогах (табл. 5.1.1.). Світлофорне регулювання вводять, якщо інтенсивності конфліктуючих транспортних потоків на перехресті не менше заданого в табл. 5.1.1. сполучення. Головною дорогою при цьому вважають більше завантажену.
Умова 2: задана сполученням критичних інтенсивностей транспортних і пішохідних потоків. Введення світлофорної сигналізації вважається доцільним, якщо в плині кожного з будь-яких восьми годин, включаючи час «пік» звичайного робочого дня, по дорозі рухається не менше 600 ПО/год. у двох напрямках, а для доріг з роздільною смугою не менше 1000 ПО/год., і в той же час цю вулицю переходять в одному найбільш завантаженому напрямку не менше 150 пішоходів/год.
Умова 3: полягає в тім, що світлофорну сигналізацію вводять, коли умови 1 і 2 повністю не виконуються, але обидві виконуються не менше, ніж на 80%.
Умова 4: задана числом дорожньо – транспортних пригод. Введення світлофорної сигналізації вважається доцільним, якщо за останні 12 місяців на перехресті відбулося не менше трьох ДТП, які могли бути відвернені при наявності світлофорної сигналізації, і хоча б одна з умов 1 або 2 виконується не менш, ніж на 80%.
Якщо вказані умови не виконуються, але фактична інтенсивність конфліктуючих транспортних потоків сягає не менше 50 % від критичних сполучень у табл. 5.1.1., то можливе застосування світлофорної сигналізації у режимі жовтого миготіння.
Число смуг руху в одному напрямку |
Інтенсивність руху, ПО/год. |
||
по головній дорозі в обох напрямках |
по другорядній дорозі в одному найбільш завантаженому напрямку |
||
головна дорога |
другорядна дорога |
||
1 |
1 |
750 |
75 |
670 |
100 |
||
580 |
125 |
||
500 |
150 |
||
410 |
175 |
||
380 |
190 |
||
2 або більше |
1 |
900 |
75 |
800 |
100 |
||
700 |
125 |
||
600 |
150 |
||
500 |
175 |
||
400 |
200 |
||
2 або більше |
2 або більше більше |
900 |
100 |
825 |
125 |
||
750 |
150 |
||
670 |
175 |
||
600 |
200 |
||
525 |
225 |
||
480 |
240 |
||
Пофазний роз'їзд транспортних засобів є найпростішим та найбільш поширеним способом організації руху на перехресті при запровадженні світлофорної сигналізації.
Правила організації пофазного роз'їзду:
1) необхідно прагнути до мінімального числа фаз регулювання при дотриманні вимог безпеки руху;
2) допускається сполучати в одній фазі:
а) лівоповоротний потік з інтенсивністю менше 120 ПО/год. із прямим потоком зустрічного напрямку руху;
б) правоповоротний потік з інтенсивністю менше 120 ПО/год. з пішохідним потоком, якщо інтенсивність пішохідного потоку менше 900 пішоходів/год.;
3) інтенсивність руху по одній смузі не повинна перевищувати 600 - 700 ПО/год.
При запровадженні на перехресті вулиць світлофорного циклу з кількістю фаз регулювання більше двох необхідно мати на увазі, що кількість смуг руху в кожному напрямку руху повинна відповідати кількості фаз регулювання, за які здійснюється роз'їзд транспортних засобів з цих напрямків.
