2. Моральна культура як етична основа спілкування.

У процесі спільної діяльності, діловому спілкуванні беруть участь усі люди. Кожна людина є особистістю з притаманними їй позитивними та негативними рисами, життєвою позицією та моральними цінностями. Тому постає питання про визначення моральних передумов, що впливають на ділові стосунки між людьми.

Коли ми розглядаємо мораль, то маємо на увазі її, по-перше, як характеристику особистості, сукупність властивих їй моральних якостей (правдивість, чесність, доброчинність та ін.), по-друге, як характеристику взаємин між людьми, сукупність моральних норм (вимог, правил, заповідей). Виявляються ці моральні якості та відповідність поведінки людини загальноприйнятим моральним нормам, насамперед у спілкуванні. Ще в давньоруському літописі "Повість временних літ", складеному ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором, подано своєрідний образ "колективної моралі" або, точніше, колективної моральної відповідальності. Логіка цієї відповідальності така, що всі люди, які живуть та страждають разом, мають жити праведно. Своєрідним моральним кодексом є "Повчання" князя Володимира Мономаха. До етичних норм належать його вимоги: "Не лінуйтеся", "Стережіться брехні і пияцтва, і блуду", "До старшого ставитися треба як до батька, а до молодих — як до братів" та ін.

Відомий американський вчений, представник неофрейдизму гуманістичної спрямованості Е. Фромм поділяє людей на тих, у кого головна мета життя — "бути" (тобто стати значущою, неповторною особистістю) і тих, які, в основному, прагнуть до того, щоб "мати". Люди, які живуть, керуючись принципом "мати", обов'язково хочуть щось дістати від будь-якого спілкування. Люди "бути" вони, звичайно, підходять до конкретної ситуації без спеціальної підготовки, не добираючи засобів для підтримання впевненості в собі, їхня реакція безпосередня і продуктивна. Залишаючись завжди собою, вони розраховують на те, що під час спілкування обов'язково з'явиться щось нове, їх мало турбує те, що вони можуть щось втратити. Такі люди — не суперники, а партнери.

В умовах розвитку ринкових відносин людина все більше стає самотньою, віддаляється від суспільства, від інших людей. Таке суспільство, яке стоїть на шляху "гроші заради грошей", "виробництво заради виробництва", приречене до морального занепаду. Для того щоб цього не трапилося, необхідно повернутися, але вже на більш високому рівні, до обов'язкової первинності етичних норм над прагненням досягти економічних результатів будь-якою ціною. Йдеться про моральну відповідальність кожного за себе, за інших, за життя загалом.

За даними наших психологічних досліджень, в Україні останнім часом відбувається зміна цінностей. Пріоритетними стають приватні, індивідуалістичні цінності.

Для того щоб цього не трапилося, треба орієнтуватися на принцип "бути", а не на принцип "мати".

3. Моральні цінності: норми та принципи як основа гуманістичного спілкування.

Однією з форм прояву моральних відносин у суспільстві є моральні цінності. Цінність — це поняття, що використовується у філософії та соціології для позначення об'єктів, явищ їх властивостей, абстрактних ідей, які втілюють у собі узагальнені ідеали, виступаючи завдяки цьому як еталон належного. Це не лише суб'єктивна значущість певних явищ реальності, пов'язана із задоволенням потреб суб'єкта, у духовному відношенні цінності творять або відроджують його самого з усіма його потребам. Обираючи певні моральні цінності, людина підтверджує свідоме ставлення до норм і принципів моралі, дієвість своїх мотивів, цілісність моральної свідомості загалом.

На поведінку людей та їхні взаємини з іншими, на характер і культуру спілкування помітно впливають моральні цінності добра, морального обов'язку, відповідальності, справедливості, честі й гідності людини, совісті. Якщо співрозмовники, наприклад, під час розв'язання конфлікту демонструють свою відповідальність за стан справи, вміння бути справедливими щодо опонента, бажають не лише собі, а й співрозмовнику добра, то є багато шансів, що вони досягнуть злагоди, а спілкування відбуватиметься на високому моральному рівні.

Відомий експерт з питань моральних цінностей М. Рокіч поділяє їх на такі, які представляють мету або стан, якого бажано досягти (термінальні), та такі, які представляють метод або засоби досягнення мети (інструментальні). До першої групи він відносить мирне, комфортне та цікаве життя, злагоду в родині, щиру дружбу, внутрішню гармонію, щастя, кохання, мудрість, громадське визнання, свободу, рівноправність та ін. До другої групи — широкий кругозір, честолюбство, здібності, життєрадісність, хоробрість, охайність, вміння прощати, бажання допомогти, ввічливість, чесність, відвертість, творчу уяву, розум, незалежність, відповідальність та ін.

Нижче подано типи особистостей відповідно до їх ставлення до моральних цінностей, а отже, до спілкування та його культури.

1. "Споживацький" тип. Мораль у його уяві — це утвердження себе серед інших.

2. "Конформістський" тип. Людина цього типу, навпаки, дуже поєднана з середовищем, з оточенням, її прагнення мають колективістський характер.

3. "Аристократичний" тип. Це яскрава особистість, яка плекає почуття власної гідності й підкреслює це під час спілкування з іншими, її мораль не завжди схожа із загальноприйнятою.

4. "Героїчний" тип. Людина цього типу завжди з чимось бореться.

5. "Релігійний" тип. До цього типу належать люди, для яких головна цінність — сенс життя, а джерело моралі не в людині й суспільстві, а поза ними.

Вміння розпізнати моральний тип людини, з якою доведеться мати справу і спілкуватися, допоможе зорієнтуватися і вибрати відповідну лінію поведінки для досягнення успіху.