6.2 Соціально-економічні наслідки інфляції

Інфляція — це тяжка хвороба економіки з глибокими соці­ально-економічними наслідками. У світі немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала втрат від інфляції. Економічні наслідки інфляції

По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв'язки, посилює хаос і диспропорції в економіці, дезорганізує інвести­ційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання ви­робництва.

По-друге, капітали переливаються зі сфери виробництва у сфе­ру обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а та­кож переміщаються за кордон у пошуках прибутковішого засто­сування й гарантованого прибутку. Зростають спекуляція, тіньо­ва економіка, корупція.

По-третє, порушується нормальне функціонування кредит­но-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до нагромадження їх, породжуючи таке явище як "втеча від гро­шей", коли підприємці й населення надають перевагу вкладан­ню грошових заощаджень у товари, нерухомість та інші мате­ріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі процен­ти, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знеці­нених грошах.

По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відно­сини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартер­них угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій, і відносини обміну повертаються назад — до простої, або випадкової, форми вартості.

По-п'яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне еко­номічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас стимулює імпорт товарів з-за кордону, оскільки на внутріш­ньому ринку вони продаються за вищими цінами. Інфляція стри­мує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і рин­ковий курси національної валюти через її знецінення.

Економічна наука вважає, що інфляція є своєрідним подат­ком, яким держава шляхом емісії нічим не забезпечених гро­шей додатково обкладає доходи населення, що веде до негатив­них соціальних наслідків. Ще Дж.М. Кейнс писав, що "трива­лим процесом інфляції уряди можуть конфіскувати таємно і непомітно значну частину багатства своїх громадян".

Інфляція знижує життєвий рівень усіх верств на­селення, особливо тих, які мають сталий дохід, оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги.

Інфляція знецінює попередні грошові заощаджен­ня населення в банках, страхових полісах, щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.

Інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диферен­ціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

6.3 Грошові реформи: поняття, цілі та види грошових реформ

Грошові реформи – це повна або часткова структурна перебудова державою наявної в країні грошової системи.

Головною функцією грошової реформи є стабілізація грошового обігу.

Види грошових реформ:

1) грошові реформи у вузькому розумінні:

а) грошові реформи формального типу – впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням функціонуючої;

б) грошові реформи з деномінацією грошового обігу – заміна через обмін грошових купюр дійсного масштабу цін.

в) грошові реформи конфіскаційного типу (з деномінацією грошового обігу або без нього) – використання диференційованої шкали обміну старих грошей на нові.

2) грошові реформи в широкому розумінні – передбачають впровадження в обіг нової грошової одиниці та структурну перебудову діючої системи грошово-валютних і кредитних відносин (перехід від біметалізму до монометалізму і далі до паперово-грошового обміну, а також перехід від грошей адміністративно-командної до грошей ринкової економіки). У зв’язку з масштабністю і різноплановістю структурних змін та інституційних перетворень ці грошові реформи є тривалими у часовому вимірі, вони проводяться, як правило, декілька років.

Види грошових реформ залежно від часового лагу здійснення обмінних операцій поділяються на:

- одномоментні грошові реформи – строк проведення обміну старих грошей на нові не перевищує 7-10 днів;

- грошові реформи паралельного типу – протягом певного часу в обігу знаходяться дві грошові одиниці.

Особливості проведення грошової реформи в Україні

З 2 по 16 вересня 1996 р. в Україні було проведено грошову реформу з деномінацією грошової одиниці. В результаті її проведення держава отримала нову грошову одиницю – гривню. Внаслідок обміну українських карбованців (купонів) на гривні замінено діючий масштаб цін. У ході проведення реформи діяв єдиний порядок обміну грошових купюр. Упродовж двох тижнів старі грошові знаки були вилучені з обігу та обмінене без будь-яких обмежень у пропорції 100 000 : 1. Відповідно до цього було змінено ціни всіх товарів і послуг, розміри тарифів, заробітної плати, пенсій, стипендій, платних зобов’язань. Всі операції з перерахуванням у гривню залишків коштів, які знаходилися у безготівковому обігу було проведено в перший день реформи. Грошова реформа в Україні базувалася на принципах повної прозорості і неконфіскаційності.

Контрольні питання:

1. Що являє собою грошова система?

2. Від чого залежить тип грошової системи? Охарактеризуйте основні типи грошових систем.

3. Чим характеризується золотомонетний стандарт?

4. Які елементи включає сучасна грошова система?

5. Назвіть недоліки біметалістичної грошової системи.

6. Охарактеризуйте емісійну систему.

7. За допомогою яких інструментів і методів Центральний банк регулює грошову масу в обігу?

8. Назвіть основні грошові реформи, що проводилися в Україні.

9. Проведіть порівняльний аналіз біметалізму та монометалізму.

10. Охарактеризуйте види та форми проявлення інфляції.

11 Які існують теорії інфляції?

12. Що є основними причинами, які викликають різні види інфляції?

13. Які особливості інфляції в Україні?

14. Які важливі заходи передбачаються монетаристською моделлю фінансової стабільності?

15. Які основні заходи використання у межах кейнсіанської моделі боротьби з інфляцією?