Загальні правила розрахунків між банками та класифікація кореспондентських рахунків

Кореспондентські відносини є формою співробітництва між банками, що ґрунтуються на засадах взаємної довіри та узгодженості щодо проведення розрахунків, надання послуг тощо. Кореспондентські відносини оформляються укладанням кореспондентської угоди, в якій фіксуються режим функціонування кореспондентського рахунка. Кореспондентський рахунок - рахунок, призначений для обліку розрахунків, які банк виконує за дорученням і на кошти іншого банку.

Залежно від місцезнаходження банківської установи міжбанківські розрахунки поділяють на: міжнародні розрахунки та внутрішні розрахунки. Міжбанківські розрахунки здійснюються через спеціально створені платіжні системи.

Кореспондентські відносини охоплюють увесь спектр можливих форм співробітництва між банками. Установлення прямих кореспондентських відносин здійснюється не лише між банками у середині країни, а й між банками, що розташовані у різних країнах. Установлення кореспондентських відносин може відбуватися шляхом взаємного відкриття кореспондентських рахунків, одностороннього відкриття рахунків чи без відкриття рахунків. Кореспондентські рахунки поділяються на рахунки ЛОРО та НОСТРО. Рахунок ЛОРО відкривається у банку для банку-кореспондента. Рахунок банку, відкритий у банку-кореспонденті, буде рахунком НОСТРО.

На кореспондентських рахунках повинно бути достатньо коштів для того, щоб мати можливість безперервно здійснювати як власні розрахунки, так і розрахунки за дорученням клієнтів.

ПАТ КБ «Приватбанк» - із розгалуженою системою філій, тому він створює свою власну внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС). Вона дає змогу спрощено та прискорено здійснювати платежі у системі банку.

На кореспондентських рахунках відображаються такі операції:

* міжбанківські операції;

* клієнтські операції;

* витрати та доходи, які пов'язані з обслуговуванням кореспондентських рахунків.

Платіжні і нструменти, які використовує ПАТ КБ «Приватбанк» при веденні безготівкових розрахунків:

• платіжне доручення (Додаток 6.1);

• платіжна вимога-доручення (додаток 6.2.);

• платіжна вимога (Додаток 6.3.);

• акредитив;

• розрахунковий чек (Додаток 6.4.);

• вексель.

Облік міжбанківських розрахунків здійснюється на рахунках першого класу «Казначейські та міжбанківські операції» розділів 12 «Кошти в Національному банку України», 13 «Кошти Національного банку України», 15 «Кошти в інших банках», 16 «Кошти інших банків». Для обліку розрахунків між філіями та установами банку використовуються рахунки третього класу, групи 39 «Розрахунки між філіями та іншими підвідомчими установами банку».

За кореспондентськими рахунками в аналітичному обліку відкриваються особові рахунки по кожному банку та виду валют. Номер особового рахунка складається з таких параметрів: резидентність банку; код банку; вид валюти.

Організація операцій при розрахунках чеками

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в чеку суму коштів.

Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юридичними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги.

Відображення в обліку операцій з розрахунковими чеками здійснюється у такий спосіб:

1. Згідно з заявою клієнта банк депонує зазначену суму на спеціальному рахунку, одержуючи комісійні за послуги:

Дт. 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності»;

Кт. 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками» на суму ліміту чекової книжки;

Кт .6110 «Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів» (на суму, визначену за послугу).

Одночасно списується з позабалансового рахунку бланк виданої чекової книжки:

Дт. 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98»;

Кт. 9821 «Бланки суворої звітності».

2. У разі надходження розрахункових чеків від іногородніх чекодержателів у банк-емітент до моменту здійснення їх перевірки вони обліковуються на позабалансових рахунках:

Дт. 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо»;

Кт. 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98».

3. Після прийняття банком-емітентом рішення про здійснення оплати розрахункових чеків будуть зроблені такі бухгалтерські записи:

Дт. 991 «Коррахунки до рахунків розділів 95-98»;

Кт. 9830 «Розрахункові документи і цінності, прийняті на інкасо», та одночасно;

Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М. Герасимович та ін.; За ред. А.М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2009. – 599 с.

Дт. 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;

Кт. 1200 «Кореспондентський рахунок у Національному банку України».

4. У випадку, якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одній установі банку, буде зроблено такий бухгалтерський запис:

Дт. 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності» аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;

Кт. 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності».

5. Якщо клієнт припиняє подальші розрахунки чеками, за наявності невикористаного ліміту до закінчення строку дії чекової книжки, за його дорученням (фізична особа - за заявою) залишок ліміту зараховується на той рахунок, з якого депонувалися кошти:

Дт. 2602 «Кошти в розрахунках суб'єктів господарської діяльності», аналітичний рахунок «Розрахунки чеками»;

Кт. 2600 «Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності».