Розкрити сутність, навести кількісну визначеність особистого доходу та доходу кінцевого використання. Показати їх вплив на рівень життя населення
Особистий дохід – це дохід, отриманий власниками економічних ресурсів до сплати індивідуальних податків.
ОД = НД- ВСС-ППК-НПК+ТП (2.19), де:
ОД – особистий дохід;
НД – національний дохід;
ВСС – внески на соціальне страхування. Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Для бюджетних установ розмір нарахування єдиного внеску на заробітну плату встановлено у розмірі 36,3%. Роботодавці утримують єдиний внесок із заробітної плати з осіб, які працюють на умовах трудового договору у розмірі 3,6%;
ППК – податок на прибуток корпорацій;
НПК – нерозподілений прибуток корпорацій (загальний прибуток корпорацій – податок на прибуток корпорацій – дивіденди);
ТП – трансфертні платежі.
Дохід кінцевого використання - це частина особистого доходу, яка залишається в розпорядженні домашніх господарств після сплати індивідуальних податків та використовується ними на споживання й заощадження.
ДКВ = ОД-(ПДФО+ПМ+ПС) (2.20), де:
ДКВ – дохід кінцевого використання; ОД – особистий дохід;
ПДФО – податок на доходи фізичних осіб; ПМ – податок на майно;
ПС – податок на спадщину.
Дохід кінцевого використання являє собою суму споживчих витрат домашніх господарств та заощаджень.
ДКВ = СВ+З (2.21), де:
СВ – споживчі витрати домашніх господарств; З – заощадження.
Чим більшими є особистий дохід та дохід кінцевого використання, тим
вищим є рівень життя населення.
Проаналізувати фази економічного циклу. Сутність розриву валового внутрішнього продукту. Розкрити найважливіші заходи антикризової політики держави
Економічний цикл (цикл ділової активності) — це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.
Графік фаз економічного циклу
Економічний цикл характеризується періодичним зростанням та падінням ділової активності, яке проявляється у формі невідповідності взаємопов’язаних показників - темпу економічного зростання, інфляції, рівня безробіття.
Основною причиною економічних циклів є невідповідність між сукупним попитом AD (сукупними витратами) і сукупною пропозицією AS (сукупним обсягом виробництва).
Циклічний характер розвитку економіки пояснюється зміною сукупного попиту за незмінної величини сукупної пропозиції (зростання сукупних витрат веде до підйому, а їх скорочення обумовлює рецесію)або зміною сукупної пропозиції за незмінної величини сукупного попиту (скороченя сукупної пропозиції означає спад в економіці, а її зростання – підйом в економіці).
Окремі економічні цикли суттєво різняться між собою за тривалістю та інтенсивністю, проте всі вони складаються з одних і тих самих фаз.