13.Що таке компонентна структура свідомості?

Вона охоплює складові, необхідні для діяльності людини: а) знання або когнітивну сферу свідомості (відчуття, сприймання, уявлення, поняття, судження тощо); б) цінності, потреби, інтереси, емоційні стани, що обґрунтовують і стимулюють активність, або мотиваційна сфера свідомості; в) програми (проекти, плани, цілі), або нормативно-проективна сфера свідомості. Ця конструкція не є лише умоглядною, а постає як закономірний характер організації свідомості. Вона відтворює сутнісну смислову структуру буття: знання репрезентують у свідомості буття як наявне; цінності, потреби, інтереси — незавершеність буття; програми — його здатність до самозміни.

У структуру свідомості входять ряд елементів, кожний з яких відповідає за певну функцію свідомості:  1. Пізнавальні процеси (відчуття, сприйняття, мислення, пам'ять). На їх основі формується сукупність знань про навколишній світ. 2. Розрізнення суб'єкта і об'єкта (протиставлення себе навколишньому світу, розрізнення "Я" і "не Я"). Сюди входять самосвідомість, самопізнання і самооцінка. 3. Відносини людині до себе і навколишнього світу (його почуття, емоції, переживання). 4. Креативна (творча) складова (свідомість формує нові образи і поняття, яких раніше не було в ньому за допомогою уяви, мислення й інтуїції). 5. Формування тимчасової картини світу (пам'ять зберігає образи минулого, уява формує моделі майбутнього). 6. Формування цілей діяльності (виходячи з потреб людини, свідомість формує мети діяльності та направляє людину на їх досягнення).

14.Розкрийте рівневу структуру свідомості.

Рівнева структура свідомості. Охоплює складові, які засвідчують, що не все, що є змістом свідомості, реально усвідомлюється. Людина, за 3. Фрейдом, не є господарем сама собі, її інтелект безсилий перед людськими пристрастями. У рівневій структурі він виокремлює такі елементи: а) несвідоме або «Воно» — інстинкти, домінуючу роль серед яких відіграє лібідо (пристрасті, бажання, енергія сексу); б) свідоме або «Я» — своєрідний посередник між «Воно» і зовнішнім світом; в) несвідоме або «Над-Я» — сфера соціальних фільтрів, крізь які «Воно» має діяти на «Я» (своєрідні автоматизми — догми, традиції, ідеали, совість та інші цінності й заборони морального, соціокультурного, сімейно-історичного походження, що домінують у культурі).

15.У чому полягають зв’язки мови і свідомості?

Мова — це не тільки засіб спілкування, а також засіб формування та експлікації думки. Для того, щоб точніше визначити роль мови в процесі мислення, необхідно насамперед уточнити поняття мовленнєвого мислення у його відношенні до свідомості. У мозку індивіда свідомість і мова утворюють дві відносно самостійні області, кожна з яких володіє своєю «пам'яттю», де зберігаються компоненти, що будують її. Ці дві сфери поєднані між собою таким чином, що діяльність свідомості завжди супроводжується діяльністю мови, виливаючись у єдиний реченнєвомисленнєвий процес. Діяльність свідомості виражається в процесах мислення. Свідомість складається з таких основних аспектів:

-пізнання (пізнавальний аспект);

-розподілу (розподільчий аспект);

-обміну (аспект взаємного обміну);

-користування (аспект практичного користування).

Процес породження мовлення тісно переплітається з процесом породження думки, утворюючи єдиний реченнєвомисленнєвий процес, який здійснюється за допомогою механізмів мовленнєвого мислення. Необхідною передумовою процесів мисленнєвої діяльності є мислення, різнобічна діяльність свідомості, за допомогою мови й механізмів мовлення. У процесі породження мовлення можна виділити три етапи: семантичний, лексико-морфологічний, фонологічний.