- •2. Принципи зпу
- •3.Особливості земельного права як галузі права.
- •4. Розширення предмету земельного права в умовах земельної реформи в Україні.
- •Суб'єкти права власності на землю
- •7.Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •8.Проблеми вдосконалення інституту права власності на землю в Україні.
- •4.3. Право спільної сумісної власності на земельну ділянку
- •11.Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, в тому числі на конкурентних засадах.
- •12. Загальна характеристика правових моделей приватизації земель в Україні.
- •14. Проблеми правового регулювання припинення прав на землю в Україн
- •15. Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
- •16. Порядок встановлення земельних сервітутів.
- •17. Право загального землекористування - перспективи правового регулювання
- •Загальна характеристика провадження щодо здійснення державного контролю у галузі використання та охорони земель.
- •3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •19. Проблеми, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •20. Проблеми підвідомчості земельних спорів.
- •21. Проблеми підсудность земельних спорів.
- •22. Особливості складу земель сільськогосподарського призначення.
- •23. Актуальні проблеми запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
- •Характеристика законодавства про організацію юридичного обслуговування та правової роботи в установах, організаціях і підприємствах.
- •Поняття та значення організації юридичного обслуговування і правової роботи в установах, організаціях і підприємствах.
- •Організаційно-правові форми юридичного обслуговування підприємств різних форм власності і господарювання.
- •Завдання юридичної служби міністерств, інших органів виконавчої влади, державного підприємств, установ та організацій.
- •Обов'язки та права юридичної служби органів виконавчої влади підприємств, установ та організацій.
- •Порядок призначення і звільнення керівників та спеціалістів юридичних служб.
- •Участь юридичної служби у підготовці проектів локальних актів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій та порядок їх візування.
- •Порядок забезпечення проведення правової експертизи нормативно - правових актів юридичними службами.
- •Роль юридичної служби в організації договірної роботи.
- •Роль юридичної служби в досудовому врегулюванні спорів.
- •Роль юридичної служби при захисті прав та інтересів установ, підприємств і організацій в судах.
- •Методичне керівництво правовою роботою та юридичним обслуговуванням.
- •§ 3. Загальний порядок прийняття на роботу
- •48) § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
- •51). Розірвання трудового договору у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників
- •52) Глава 11. Оформлення звільнення.
- •61. Поняття і види інвестицій
- •62. Поняття, зміст і види інвестиційних правовідносин 63. Суб’єкти та об’єкти інвестиційних відносин
- •64. Поняття та види інвестування
- •65. Корпоративна форма інвестування
- •66. Договірна форма інвестування
- •67. Поняття, функції, ознаки та види інвестиційних договорів.
- •68. Зміст та форми інвестиційного договору. Порядок укладення, зміни? та розірвання? інвестиційних договорів.
- •69. Форми та напрями державного регулювання інвестування.
- •70. Правове регулювання іноземного інвестування.
- •71. Державна реєстрація іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту.
- •72. Правове регулювання спільного інвестування.
- •73. Правове регулювання концесійного інвестування.
- •74. Правове регулювання інноваційного інвестування.
- •75. Правове регулювання лізингового інвестування.
- •76. Система інвестиційного законодавства, проблеми вдосконалення його вдосконалення.
- •77. Суб'єкти господарських правовідносин: поняття, ознаки та види.
- •78. Поняття підприємницької діяльності, її види, ознаки та принципи.
- •79. Загальні засади правового регулювання ліцензування, порядок видачі суб'єктам господарювання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •80. Порядок. Створення суб'єкта господарювання. Державна реєстрація суб'єктів господарювання.
- •81. Поняття, порядок та підстави припинення суб'єктів господарювання. Реорганізація, ліквідація.
- •82. Господарськітовариства: поняття, ознаки, загальна характеристика, види.
- •83. Право власності, право повного господарського відання, право оперативного управління: поняття, ознаки та особливості використання у сфері господарювання.
- •84. Поняття, способи та процедури приватизації. Договірні відносини приватизації.
20. Проблеми підвідомчості земельних спорів.
Стаття 24 ЦП К установлює три загальних критерії підвідомчості справ суду: наявність спору про право, суб'єктний склад і зміст спору.
Наявність спору про право цивільне є обов'язковим критерієм, який повинен враховуватись при вирішенні питання щодо підвідомчості цивільних справ суду.
Стаття 24 ЦПК відносить до компетенції судів загальної юрисдикції розгляд і вирішення справ по спорах про право. Якщо здійснення суб'єктивного права не оспорюється, то такі справи в судовому порядку, як правило, не розглядаються. їх вирішують, наприклад, органи РАГС, нотаріат і ін. Однак ст.24 ЦПК передбачає і виключення з загального правила: судам підвідомчі справи окремого провадження, перераховані в СТ.254 ЦПК. Для цих справ характерним є те, що при їх розгляді спір про право цивільне вирішуватися не може, а може вирішуватися лише спір щодо факту, стану.
Винятково судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що знаходяться у власності і користуванні громадян та юридичних осіб, а також спори відносно розмежування територій сіл, селищ, міст, районів і областей.
Важливим критерієм визначення підвідомчості суду справ позовного провадження є суб'єктний склад учасників спору.
Згідно з п.1 СТ.24 ЦПК загальним судам підвідомчі справи по спорах, які виникають з цивільних, сімейних, трудових та кооперативних відносин, якщо хоча б однією з сторін спору є громадянин. Таким чином, судам підвідомчі ті цивільні справи, де сторонами в спорі є громадяни або громадянин і організація.
З цього правила є виключення. Так, суду підвідомчі справи щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, що виникають між юридичними особами (ст.7 ЦК); скарги релігійних організацій на рішення державних органів із приводу володіння і користування культовими будівлями і майном (ст.248 ЦПК); в той же час справи про банкрутство, порушені громадянами-кредиторами, підвідомчі господарському суду.
Суди також розглядають справи, в яких беруть участь іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні підприємства й організації.
Відповідно до п.1 СТ.24 ЦПК судам підвідомчі справи, що виникають з чотирьох груп правовідносин: цивільних, сімейних, трудових і кооперативних. Однак вже в п.2 цієї статті передбачається виключення з загального правила: судам підвідомчі справи, що виникають з адміністративно-правових відносин, СТ.236 ЦПК (справи по скаргах на неправильності в списках виборців і в списках громадян, що мають право брати участь у референдумі; по скаргах на дії органів і посадових осіб у зв'язку з накладенням адміністративних стягнень і ін.).
Галузеві нормативні акти можуть встановлювати виключення і з чотирьох традиційно підвідомчих суду груп правовідносин. Так, хоча трудові спори про поновлення на роботі за загальним правилом підвідомчі суду, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, що мають класний чин, у відповідності зі ст.222 КЗпП встановлюються законодавством, а працівників органів внутрішніх справ - Положенням про проходження служби. Це, однак, не виключає можливості їх звернення до суду.
Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. Суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження (ст. 15 нового ЦП К України).
Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом (ст. 16 нового ЦПК). Сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 нового ЦПК України ).
