- •2. Принципи зпу
- •3.Особливості земельного права як галузі права.
- •4. Розширення предмету земельного права в умовах земельної реформи в Україні.
- •Суб'єкти права власності на землю
- •7.Проблеми розмежування земель державної та комунальної власності.
- •8.Проблеми вдосконалення інституту права власності на землю в Україні.
- •4.3. Право спільної сумісної власності на земельну ділянку
- •11.Особливості продажу земельних ділянок державної та комунальної власності, в тому числі на конкурентних засадах.
- •12. Загальна характеристика правових моделей приватизації земель в Україні.
- •14. Проблеми правового регулювання припинення прав на землю в Україн
- •15. Відчуження земельних ділянок, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
- •16. Порядок встановлення земельних сервітутів.
- •17. Право загального землекористування - перспективи правового регулювання
- •Загальна характеристика провадження щодо здійснення державного контролю у галузі використання та охорони земель.
- •3. Правові наслідки виявлення порушень законодавства у разі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель
- •19. Проблеми, встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень.
- •20. Проблеми підвідомчості земельних спорів.
- •21. Проблеми підсудность земельних спорів.
- •22. Особливості складу земель сільськогосподарського призначення.
- •23. Актуальні проблеми запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
- •Характеристика законодавства про організацію юридичного обслуговування та правової роботи в установах, організаціях і підприємствах.
- •Поняття та значення організації юридичного обслуговування і правової роботи в установах, організаціях і підприємствах.
- •Організаційно-правові форми юридичного обслуговування підприємств різних форм власності і господарювання.
- •Завдання юридичної служби міністерств, інших органів виконавчої влади, державного підприємств, установ та організацій.
- •Обов'язки та права юридичної служби органів виконавчої влади підприємств, установ та організацій.
- •Порядок призначення і звільнення керівників та спеціалістів юридичних служб.
- •Участь юридичної служби у підготовці проектів локальних актів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій та порядок їх візування.
- •Порядок забезпечення проведення правової експертизи нормативно - правових актів юридичними службами.
- •Роль юридичної служби в організації договірної роботи.
- •Роль юридичної служби в досудовому врегулюванні спорів.
- •Роль юридичної служби при захисті прав та інтересів установ, підприємств і організацій в судах.
- •Методичне керівництво правовою роботою та юридичним обслуговуванням.
- •§ 3. Загальний порядок прийняття на роботу
- •48) § 3. Загальний порядок прийняття на роботу
- •51). Розірвання трудового договору у зв'язку зі скороченням чисельності або штату працівників
- •52) Глава 11. Оформлення звільнення.
- •61. Поняття і види інвестицій
- •62. Поняття, зміст і види інвестиційних правовідносин 63. Суб’єкти та об’єкти інвестиційних відносин
- •64. Поняття та види інвестування
- •65. Корпоративна форма інвестування
- •66. Договірна форма інвестування
- •67. Поняття, функції, ознаки та види інвестиційних договорів.
- •68. Зміст та форми інвестиційного договору. Порядок укладення, зміни? та розірвання? інвестиційних договорів.
- •69. Форми та напрями державного регулювання інвестування.
- •70. Правове регулювання іноземного інвестування.
- •71. Державна реєстрація іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту.
- •72. Правове регулювання спільного інвестування.
- •73. Правове регулювання концесійного інвестування.
- •74. Правове регулювання інноваційного інвестування.
- •75. Правове регулювання лізингового інвестування.
- •76. Система інвестиційного законодавства, проблеми вдосконалення його вдосконалення.
- •77. Суб'єкти господарських правовідносин: поняття, ознаки та види.
- •78. Поняття підприємницької діяльності, її види, ознаки та принципи.
- •79. Загальні засади правового регулювання ліцензування, порядок видачі суб'єктам господарювання спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів господарської діяльності.
- •80. Порядок. Створення суб'єкта господарювання. Державна реєстрація суб'єктів господарювання.
- •81. Поняття, порядок та підстави припинення суб'єктів господарювання. Реорганізація, ліквідація.
- •82. Господарськітовариства: поняття, ознаки, загальна характеристика, види.
- •83. Право власності, право повного господарського відання, право оперативного управління: поняття, ознаки та особливості використання у сфері господарювання.
- •84. Поняття, способи та процедури приватизації. Договірні відносини приватизації.
Порядок забезпечення проведення правової експертизи нормативно - правових актів юридичними службами.
Методичні рекомендації щодо проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, затв. Мінюстом 21.11.2000 р.
Правова експертиза може бути проведена щодо проекту:
закону України;
указу Президента України;
постанови Кабінету Міністрів України;
постанови Національного банку України;
наказу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади.
Завданнями правової експертизи проекту нормативно-правового акта є:
об'єктивне і повне дослідження поданого на розгляд експертів проекту відповідно до предмета експертизи виходячи із загальносуспільних та загальнодержавних інтересів, засад побудови правової системи;
розроблення у разі необхідності пропозицій щодо внесення до проекту або інших пов'язаних з ним нормативно-правових актів необхідних змін і доповнень;
підготовка обгрунтованого експертного висновку з усебічною оцінкою проекту нормативно-правового акта.
Указом ПУ «Про деякі заходи щодо зміцнення юр. служб в державних органах від 21.02.2002 р. зобов’язано керівників юс виходячи з рівня кваліфікації, ступеня завантаженості та покладення на працівників юр. служб обов’язків щодо здійснення правової експертизи нпа та їх проектів: підготовку, редагування нпа, їх обов’язкове візування юристом.
Указом ПУ від 06.04.2011 р. на Мінюст покладено обов’язок по організації проведення та забезпечення правової експертизи на відповідність КУ та інш. законодавству.
Постанова КМУ 26.11.2008 р. зобов’язує міністерство, інш. ЦОВВ та МОВВ, держ. підпр-в, уст., орг.-цій, розробити і затвердити комплекс заходів, спрямованих на підвищення якості юр. обслуговування, зокрема щодо проведення юр. експертизи нпа та їх ґрунтовного редактування.
Юр. експертизу проектів нпа підготовляє структур. підрозділ ОВВ, готує висновок, що затверджується Мінюстом або погоджує/ візує за наявності віз інших заінтересованих структур. підрозділів.
Діяльність юр. служби щодо прав. експертизи здійснюється на підставі вище названих нпа.
Відп. до Постанови КМУ «Про проведення гендерно-правової експертизи» від 12.03.2008 р. встановлено, що таку експертизу проводять локальні орг.. управління з дотриманням законодавства. Експертиза проектів нпа є складовою частиною правової експертизи.
Відп. до ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики ЄС з прав людини» на Мінюст покладено обов’язок здійснювати експертизу всіх законопроектів, на які поширюється вимога держ. реєстрації.
20.08.2008 р. мінюстом видано наказ про здійснення експертизи проектів законів, актів КМУ, нпа, на які поширюється вимога держ. реєстрації.
КМУ 8.12.2009 р. затв. методологію проведення антикорупційної експертизи проектів нпа, якою визначено основні етапи проведення експертизи і вона застосовується з метою запобігання корупційним правопорушенням та усунення правопорушень за допомогою визначених Законом способів усунення корупційних чинників.
Роль юридичної служби в організації договірної роботи.
Активна участь у роботі по підготовці до укладання господарських та інших договорів, перевірка їх проектів, складання протоколів розбіжностей до проектів, здійснення доарбітражного врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні, при зміні та анулюванні господарських договорів та здійснення інших правових засобів по забезпеченню виконання договорів є однією з основних ділянок правової роботи юрисконсультів юридичних служб господарських суб'єктів. Ця робота визначена пунктом 9, підпунктом 7 "Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації". Згідно з цією нормою юридична служба бере участь у підготовці, укладанні та в здійсненні контролю за виконанням господарських договорів з іншими підприємствами, установами та організаціями, дає правову оцінку їх проектам.
Отже, для того, щоб забезпечити належним чином виконання вказаних функцій, спеціаліст юридичної служби насамперед повинен бути добре обізнаний із змістом чинних законодавчих та інших нормативних актів, що регулюють діяльність господарських суб'єктів і на підставі яких встановлюються між ними договірні зв'язки. Юрисконсульт здійснюючи юридичне обслуговування того чи іншого господарського суб'єкта, повинен ознайомитись не лише із чинним законодавством, а й з локальними і відомчими матеріалами, актами, статутом (положенням), установчими документами, що регламентують господарську діяльність даної організації, і вивчити специфіку господарського суб'єкта.
З метою належної організації роботи по укладанню господарських договорів, активної участі кожного заінтересованого структурного підрозділу в підготовці і укладанні договорів із заготівельними, постачальницькими, будівельними, транспортними та іншими організаціями юридична служба разом з іншими службами розробляє проект наказу (розпорядження, рішення, постанови) про порядок ведення договірної роботи.
В таких внутрішньогосподарських документах слід передбачити: які конкретні служби відповідають за оформлення, реєстрацію і облік господарських договорів; служби, з якими необхідно погодити проект договору; служби, які вживають заходи по врегулюванню розбіжностей по проектах договорів та оформленню по них протоколів розбіжностей; здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань господарським суб'єктом і його контрагентами - та іншими господарськими суб'єктами; обов'язки юридичної служби по здійсненню контролю за веденням договірної роботи, її участь в роботі по заключенню договорів і в розгляді передцоговірних спорів; в доарбітражному врегулюванні розбіжностей, що виникають при укладанні, при зміні та розірванні господарських договорів.
В цьому наказі (розпорядженні, рішенні, постанові) обов'язки попередньої підготовки до розгляду договорів, які укладаються з іншими організаціями, врегулювання по них розбіжностей, контролю за виконанням сторонами по договору зобов'язань доцільно покласти на конкретні функціональні службі (інженерну, будівельну, комерційно-торгову, агрономічну, зоотехнічну, ветеринарну тощо).
Кінцеві варіанти підготовлених проекті! договорів після перевірки юридичною ішужбою відповідності їх діючим законодавчим і нормативним актам та візування повинні представлятись на підпис керівника господарського суб'єкта.
Отже, з метою правового забезпечення договірних зобов'язеань на юридичну службу покладається І сприяння забезпечення законності документів правового характеру з питань договірної роботи; організація спільно з іншими структурними підрозділами договірної роботи; участь в укладанні господарських договорів; перевірка законності умов укладених договорів І візування їх; роз'яснення діючого законодавства з питань укладення і виконання договорів; участь у забезпеченні правовими засобами контролю за виконанням] договірних зобов'язань; аналіз дотримання законодавства про договірну роботу.
В плані роботи юридичної служби необхідно систематично включати питання, пов'язані із укладанням і виконанням договорів.
З метою належного, своєчасного і правильного укладання договорів юридична служба спільно з іншими структурними підрозділами повинна проводити аналіз практики укладання і виконання договірних зобов'язань обох сторін попереднього періоду і в певні терміни, але бажано не пізніше до 1 жовтня або листопада біжучою року, у зв'язку з проведенням договірної кампанії на наступний рік; організувати проведення семінару з керівниками відповідних служб та іншими особами, які відповідають за укладання договорів, з усіх правових питань, що стосуються організації договірної роботи. Ьажано підготувати інформаційні листи і письмові аналізи з цих питань, використовуючи матеріали семінарів, виробничих нарад з тим, щоб уникнути повторення помилок та порушень нормативних актів у новому господарському році.
Договірна робота - одна з основних ділянок правової роботи підприємства і інших господарських організацій, направлена на формування і виконання нормативних актів.
Формування правових актів на підприємстві полягає:
в ухваленні локальних нормативних актів (Положень, інструкцій і т.д.);
в ухваленні різноманітних індивідуальних юридичних актів, з якими пов′язано виникнення, зміну і припинення має рацію і обов′язків самого підприємства.
Господарські договори слід відносити до найбільш типових індивідуальних правових актів, у зв′язку з формуванням яких на підприємстві проводиться об’ємна і важлива робота правового характеру.
Належно оформлений договір сам набуває сили юридичного акту, що визначає подальші дії сторін.
Своєчасного і якісного виконання договору багато в чому забезпечується заходами, встановленими законодавством і угодами сторін.
Таким чином, договірна робота - це діяльність підприємства по формуванню і правовому закріпленню договірних відносин і організації виконання договорів.
Структура договірної роботи на кожному окремому підприємстві відповідає завданням, які стоять перед ним як учасником різноманітних господарських зв′язків. Слід розрізняти, по-перше, договірну роботу, пов′язану з реалізацією результатів власного виробництва і, по-друге, використовувати результати діяльності інших підприємств, тобто договірну роботу по реалізації продукції власного виробництва і договірну роботу, пов′язану із забезпеченням підприємства продукцією, послугами і ін. Вказані вище напрями договірної роботи є видами договірної роботи. Слід відмітити, що правова робота на підприємстві є ширшим поняттям і включає договірну роботу.
Договірна робота зазвичай включає такі стадії:
Підготовка до укладення договорів (проведення договірної компанії, пошук потенційних контрагентів і т.п.);
Розробка, узгодження і ухвалення до виконання актів планування господарських зв′язків у випадках, якщо відносини в цій частині регулюються державою;
Оформлення договірних відносин;
Доведення договірних зобов′язань до служб, підрозділів і посадовців підприємства, що беруть участь у виконанні конкретного договору;
Контроль за виконання договорів;
Оцінка результатів виконання договорів.
Юридична служба спільно з іншими зацікавленими структурними підрозділами будь-якого господарського суб'єкта бере участь в організації роботи по укладанню господарських договорів. Вона повинна брати участь у визначенні структури договірних зв'язків, виходячи із необхідності встановлення більш раціональних договірних відносин.
Юридична служба, отримавши від структурного підрозділу складений проект господарського або іншого договору для перевірки і впевнившись, що він складений по суті, формі, відповідає основним вимогам чинного законодавства, погоджений і завізований всіма зацікавленими структурними підрозділами, візує його.
При візуванні проекту договору юридична служба повинна звернути увагу не лише на відповідність його діючому законодавству, а й на відображення в ньому всіх суттєвих правових, економічних і фінансових умов, необхідних для забезпечення виконання договірних зобов'язань, повноту і чіткість викладення змісту договору, не допускаючи різних тлумаченб, а також на своєчасність оформлення проекту договору.
На пропозицію відповідних структурних підрозділів, відповідальних за підготовку та укладання проектів договорів 'або за вказівкою керівництва господарського суб'єкта, а також з власної ініціативи юридична служба бере участь у розробленні та обговоренні умов догогору або розбіжностей, які виникли при його укладанні, а потім - і в оформленні відповідних протоколів розбіжностей. Юридична служба має право контролювати відповідність умов договорів чинному законодавству на будь-якій стадії оформлення договірних взаємовідносин.
Якщо юридична служба не брала участі її складанні протоколу розбіжностей, то необхідно при візуванні проекту договору перевірити законність і правильність складання протоколу розбіжностей.
Господарські суб'єкти при укладанні договорін зобов'язані керуватись правилами, інструкціями, іншими правовими актами, які визначають порядок і строки укладання конкретних видів договорів.
У випадку, коли особливості укладання окремих видів договорів врегульовані спеціальними правилами узгодження, наприклад, по зовнішньо-економічних договорах, необхідно дотримуватись цього законодавства. Порядок доарбітражного врегулювання розбіжностей, що виникає як при укладанні, так і при зміні та анулюванні господарських договорів, регулюється статтями 10 та 11 Арбітражного процесуального кодексу України.
Участь спеціалістів юридичних служб й розробленні і укладанні господарськими суб'єктами договорів - це вміння юрисконсульта застосовувати відповідну правову норму в інтересах юридична обслуговуючого суб'єкта підприємницької діяльності і \ процесі перевірки відповідності проектів договорі» типовому договору або іншим нормативним чинним актам, які регулюють ці конкретні правовідносини, і подальшому їх візуванню, а в необхідних випадках - у складанні проектів договорів.
При укладанні договорів юридична служби повинна звертати увагу на повноту і точність їх всі реквізитів, як при підготовці або заявленні п майбутньому претензії, а пізніше - позовної заяви Досить часто заявник не може повідомити арбітражному суду додаткових даних, крім тих, які містяться ни фірмовому бланку або в кутковому штемпелі. Виникає цс тому, що сторони, укладаючи договір, не фіксують ці формальні дані, вважаючи їх зайвими, тобто нехтують цими додатковими даними, виявляючи при цьому правовий нігілізм. Це часто є наслідком того, що до цієї роботи не залучаються юрисконсульти або спеціалісти- правознавці. Ще більші труднощі в цьому напрямку ишіикають в ході виконання рішення арбітражного суду. Загальними реквізитами господарського договору < рік, місяць, дата і місце його укладання, повне иініменування сторін, назва договору заголовок; цжумент, що підтверджує повноваження керівників або и іаступників, які мають право на підписання договору, інм видано, номер і дата видачі; предмет, мета л надання договору; його кількісна і якісна чірактеристика; загальний строк договору; загальна ума договору; порядок розрахунків; конкретна майнова иідповідальність сторін за незабезпечення виконання Договору; порядок розгляду спору і яким судом (органом) він буде'розглядатись; якими законодавчими ні нормативними актами будуть керуватись сторони при укладанні договору; назва галузі та вищої організації Кожної сторони; конкретні поштові і банківські реквізити; коди кожної сторони; конкретна адреса банку; Юридичні адреси сторін; посади та підписи сторін, (кріплення договору печатками кожною стороною.
Юридична служба має право візувати проект договору при наявності підпису зацікавленого структурного підрозділу. Крім того, відповідно до вимог пункту 23 "Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 р. № 250 (із наступними змінами і доповненнями), всі господарські договори повинні візуватися головним бухгалтером підприємства, установи.
Юридична служба зобов'язана перевірити своєчасність надсилання договорів та протоколи розбіжностей по рекомендованим листам і поштовим квитанціям відправки іншій стороні. Довести чи одержання договору можливо лише по даті реєстрації договору в книзі "вхідних" документів і штампу ПОШТИ на конверті сторони-відправника. Господарський суб'екії одержавши від іншої сторони договір з протоколои розбіжностей, зобов'язаний негайно розглянути цей протокол і прийняти своє рішення щодо пропозиції. При вирішенні цього питання беруть участь відповідні спеціалісти, а також юрисконсульт, думка якого щодо відповідності пропозицій іншої сторони законодавству нормативним актам, що регулюють такі відносини, мають істотне значення. Тому юрисконсульт повинен належною увагою ставитись до всіх питань, що виникають при розгляді проекту договору, та заперечену протилежної сторони (розходжень). При цьому юридичній службі слід мати на увазі, що по незначних, непринципових, редакційних запереченнях не слід конфліктувати і ні в якому разі не сприяти доведені по спору з цього приводу до арбітражного суду або суду загальної юрисдикції.
Істотні принципові розходження господарський суб'єкт повинен розглянути разом з іншою стороною, якщо останній перебуває з ним в межах одного населеного пункту. При стосунках з іногородніми господарськими суб'єктами також, по можливості, слід розглянути розходження разом з представником іншої сторони і включати в договір усі прийнятні пропозиції для обох сторін.
