2Цілі навчання

Освітня – формування природничо-наукових знань і технологічних умінь;

Виховна – формування наукового світогляду;

Розвивальна – розвиток мислення учнів.

Основні завдання шкільного курсу хімії

Формування в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей, а також розуміння того, що хімічна освіта є обов’язковим елементом культури, необхідним кожній людині.

Формування в учнів уміння і бажання вчитися, розвиток умінь практично і творчо застосовувати здобуті знання.

Виховання в школярів любові до праці, інтересу до предмету, уміння користуватися комп’ютером для їхнього життєвого і професійного самовизначення, формування в них готовності свідомо вибирати і оволодівати майбутньою професією.

Всебічний розвиток індивідуальності дитини на основі виявлення її задатків і здібностей, формування інтересів і потреб.

Знайомство зі зростаючим значенням хімії в навколишній дійсності, з головними напрямами хімізації народного господарства, сприяти хіміофобії.

Виховання учня як людини моральної, людини культури з розвиненим естетичним і етичним ставленням до навколишнього світу та самої себе.

Забезпечення свідомого засвоєння учнями найважливіших хімічних законів, теорій, понять, знайомство з методами хімічної науки.

Формування змісту шкільного курсу хімії

Зміст складається з чотирьох його видів:

системи наукових знань; системи умінь (спеціальних, інтелектуальних, загальнонавчальних); досвіду творчої діяльності, накопиченої людством у даній галузі науки;

досвіду відносин до навколишньої дійсності.

Дидактичні вимоги до шкільного курсу хімії

Науковість ,Доступність ,Системність ,Систематичність

Історизм, Політехнізм ,Науковість

1.Контроль результатів навчання

Аналіз і оцінювання знань завершальний етап оволодіння певним змістовим блоком своєрідна сполучна ланка в системі навчальної діяльності психологічний аспект: кожна людина очікує, щоб її діяльність була оцінена

Функції оцінювання знань

Навчальна функція полягає у забезпеченні зворотного зв'язку як передумови підтримання дієвості й ефективності процесу навчання, в якому беруть участь два суб'єкти — учитель і учні

Діагностична функція передбачає виявлення прогалин у знаннях учнів

Важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх і тільки після цього рухатись далі

Стимулювальна функція зумовлена психологічними особливостями людини, які проявляються у бажанні особистості отримати оцінку результатів своєї діяльності, зокрема навчальної

Учитель своїми діями має допомогти учням усвідомити якість і результативність навчальної праці, що психологічно стимулюватиме школярів до активної пізнавальної діяльності

Виховна функція полягає у впливі аналізу й оцінки навчальної діяльності на формування в учнів низки соціально-психологічних якостей:

організованості, дисциплінованості, відповідальності, сумлінності, працьовитості, дбайливості, охайності, наполегливості тощо

Головна вимога до контролю – систематичність

Рівні засвоєння знань

1 рівень

засвоєння означає отримання учнем знань-знайомств, за допомогою яких він може впізнавати те або інше явище в ряду йому подібних. Основна особливість - обов'язкова опора на конкретне явище, інформація про яке була представлена в процесі навчання

2 рівень

засвоєння відповідають знання, за допомогою яких учень може відтворити навчальну інформацію по пам’яті, йому не потрібно пред’явлення даного явища, засвоєний матеріал відтворюється без опори чи підручника

3 рівень

набуття учнем здатності розв’язувати типові задачі, використовуючи для цього засвоєні в процесі навчання способи розв’язування

4 рівень

рівень трансформації або творчості, коли учень здатен творчо використовувати отримані знання в нових, нетипових ситуаціях, створюючи оригінальні способи і підходи до реалізації своїх навичок

Основні вимоги до знань і умінь учнів

Обов’язковий мінімум змісту освіти (для основної школи)

наводиться в програмі для кожного класу

Контролює глибину, обсяг, повноту, конкретність знань учнів

Діагностика - обов’язковий елемент методичного дослідження

фіксація помилок

аналіз причин виник-нення помилок

необхід-ність перегля-ду мето-дики вивчення матеріа-лу

розкрит-тя невід-повіднос-ті нав-чального матеріа-лу віковим особли-востям учнів

Види контролю

Попередній контроль має діагностичний характер. Напередодні вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на раніше вивченому матеріалі, учитель повинен з'ясувати рівень розуміння опорних знань, актуалізувати їх з тим, аби успішно рухатися вперед.

Поточний контроль передбачає перевірку якості засвоєння знань у процесі вивчення конкретних тем.

Повторний контроль спрямований на створення умов для формування умінь і навичок. Повторна перевірка якнайкраще сприяє переведенню знань з короткотермінової до довготривалої пам'яті.

Тематичний контроль пов'язаний із перевіркою знань, умінь та навичок у межах розділу чи теми конкретної навчальної дисципліни

Періодичний контроль має на меті встановити, яким обсягом знань володіють учні з тих чи інших проблем

Підсумковий контроль спрямований на з'ясування рівня засвоєння учнями навчального матеріалу в кінці навчального року або по завершенні вивчення навчальної дисципліни. Його проводять у формі заліку, іспиту.

Комплексний контроль передбачає перевірку рівня засвоєння знань з кількох суміжних дисциплін.

Рівні компетенції та критерії їх оцінювання

Початко-вий: 1-3 б.

Середній: 4-6 б.

Достат-ній: 7-9 б.

Високий: 10-12 б.

Методи усного контролю результатів навчання

Індивідуальний облік знань

Фронтальна контролююча бесіда

Залік

Іспит

Індивідуальний облік знань

найбільш повноцінний метод перевірки результатів засвоєння, може бути перевірено засвоєння необхідних елементів змісту

крім відповіді оцінюється і рецензія відповіді

найбільша помилка молодого вчителя - затягування опитування в часі

молодий учитель частіше працює тільки з тим учнем, що відповідає, не стежачи за класом

Фронтальна контролююча бесіда

короткочасна; питання вимагають короткої відповіді, за одну таку відповідь ставити оцінку не можна

працювати повинен увесь клас

поки учні готуються до відповіді біля дошки, можна поєднувати фронтальну бесіду з усним контролем знань

дозволяє в короткий час з’ясувати наявність знань великого числа учнів, установити ступінь засвоєння пройденого та готовність учнів до сприйняття нового матеріалу

залік

проводиться наприкінці будь-якої великої та складної теми

проводиться в позаурочний час; клас поділяється на кілька груп, що здають по черзі

метод усного контролю, де учні можуть докладно висловлювати свої думки

проводиться наприкінці будь-якої великої та складної теми

проводиться в позаурочний час; клас поділяється на кілька груп, що здають по черзі

метод усного контролю, де учні можуть докладно висловлювати свої думки

Іспит

метод заключної перевірки знань; з одного боку це перевірка знань, з іншого − урочистий акт

перед іспитом проводиться консультація

підготовка до іспиту проводиться протягом останньої чверті

екзаменаційні квитки єдині для всіх шкіл

після здачі іспиту відразу оголошуються результати

Методи письмового контролю результатів навчання

Перевірка письмових домашніх завдань

Самостійна перевірочна робота

Контрольна робота

Перевірка письмових домашніх завдань

потрібно регулярно контролювати наявність виконаного завдання в зошитах

носить дисциплінарний характер, коли учитель перевіряє наявність, а не правильність виконання

потрібно установити якість виконання й інформувати при цьому учнів

збирати зошити з домашніми завданнями у всіх учнів і перевіряти їх

збирати вибірково кілька зошитів, чергуючи групи

регулярно організовувати перевірку домашнього завдання безпосередньо на уроці

Самостійна перевірочна робота

перевірочні роботи на 10-15 хв. проводяться на уроці

можна використовувати тестовий контроль

письмовий облік знань по картках для декількох учнів

негативний бік полягає в тому, що учні на якийсь час відключені від загальної роботи класу

групові перевірочні роботи

Контрольна робота

Мета - одержати інформацію про рівень засвоєння учнем навчального матеріалу в рамках теми, що виноситься на контроль

зміст контрольної роботи охоплює весь найбільш важливий матеріал контрольованої теми

включаються питання, що вимагають різноманітних розумових операцій, тобто завдання всіх рівнів складності

варіантів повинно бути якнайбільше, щоб виключити списування

учнів попереджають заздалегідь

включається в графік контрольних заходів школи, не частіше 2-х разів у семестр

не можна проводити більше однієї контрольної роботи на навчальний день

учнів необхідно проінструктувати про те, як виконувати роботу

робота перевіряється до наступного уроку

аналіз контрольної роботи проводиться на наступному уроці

робота над помилками, яку вчитель теж оцінює

Експериментальна перевірка знань і умінь учнів

індивідуальна (робота учнів за демонстраційним столом, виконання практичної контрольної роботи з усіх варіантів)

фронтальна (практичне заняття з експерименталь-ного розв’язання задач – перевіряються не тільки знання, але й уміння і навички роботи)

Елементи, які контролюються

підготовка досліду, зборка приладу;

правильне і послідовне виконання операцій;

повнота спостережень;

теоретичне обґрунтування;

дотримання чистоти і порядку на робочому місці, його прибирання;

дотримання правил техніки безпеки;

якість складання звіту

проведення комп’ютерного контролю

Тестування – процес використання стандартизованих завдань з метою оцінювання і поліпшення якості освітніх досягнень

Переваги тестування

діагностична цінність та економічність навчального часу, який витрачається на перевірку й оцінку знань та вмінь великої кількості учнів;

об’єктивність інформації про якість навчальних досягнень;

технологічність освітнього процесу, пов’язана з можливістю автоматизації рутинних процесів підготовки завдань контролю;

краще розуміння смислу завдань, що не містять зайвих слів і знаків

Недоліки тестування

неможливо визначити достовірно: чи сформовані в учнів теоретичні знання;

логічні та практичні хіміко-експериментальні вміння;

яким шляхом – логічного мислення або випадково, механічно або свідомо – учні знайшли правильні відповіді.