3.Окремі методи навчання. Словесно-наочні та словесно-наочно-практичні методи

Система словесно-наочних методів навчання:

Спрямовані на використання в навчальному процесі різних засобів наочності в поєднанні зі словом вчителя

Слово вчителя грає важливу керівну й направляючу роль

Дидактична єдність блоків системи словесно-наочних та словесно-наочно-практичних методів:

Демонстраційний експеримент і натуральні об'єкти допомагають вивчати властивості речовин, зовнішні ознаки хімічної реакції.

Моделі, креслення, графіки (до них слід віднести й складання формул і хімічних рівнянь як знакових моделей речовин і процесів) сприяють поясненню сутності процесів, складу та будові речовин, теоретичному обґрунтуванню явищ, які спостерігаються.

Демонстраційний експеримент - Демонстраційні досліди зазначені в програмі, але вчитель може замінити їх іншими, еквівалентними в методичному відношенні, якщо відсутні необхідні реактиви.

Демонстраційний експеримент:

Вчитель

Лаборант

Один із учнів

Демонстраційний експеримент, що проводиться вчителем чи лаборантом:

учні ще не мають навичок роботи з хімії, досліди проводяться з метою навчити їх спостерігати процеси, прийоми роботи, маніпуляції. Це робиться з метою зацікавлення предметом та формування практичних умінь;

експеримент складний для самостійного виконання учнями;

експеримент небезпечний для виконання учнями (гримучий газ).

Вимоги до демонстраційного експерименту:

Наочність

Простота

Безпека

Надійність

Пояснення

Техніка виконання

Пояснення при проведенні демонстраційного експерименту:

у випадку, коли слово вчителя передує досліду, демонстрація носить ілюстративний характер;

якщо ж коментар вчителя використовується одночасно з показом досліду, то він має проблемний характер

Методика проведення демонстраційного експерименту:

постановка мети експерименту (треба пояснити, для чого проводиться дослід і в чому повинні переконатися учні);

опис приладу, який використовується та оптимальні умови проведення експерименту;

організація спостереження учнів (навіщо спостерігати за ходом експерименту, що очікувати в результаті);

висновок і теоретичне обґрунтування.

Способи поєднання демонстраційного експерименту та слова вчителя:

Знання отримуються з самого досліду: пояснення вчителя супроводжує дослід, йде паралельно процесу, який спостерігають учні. Таке поєднання неможливе для ефектних дослідів, які є яскравими;

Слово вчителя доповнює спостереження, зроблені на основі досліду, пояснює те, що бачать учні (наприклад, дослід з відновлення міді з оксиду воднем);

Слово вчителя передує експерименту, який виконує ілюстративну функцію;

Спочатку дається словесне пояснення явища, а потім демонстраційний експеримент. Однак це не означає, що при демонструванні вчитель передбачає хід експерименту та розказує, що буде отримано.

Вирішення трьох функцій навчання при проведенні демонстраційного експерименту:

освітня функція виражається в тому, що учні одержують інформацію про перебіг хімічного процесу, властивості речовин, методи хімічних наук;

виховна функція - формує переконання в тому, що досвід - це інструмент пізнання, що мир пізнаваний;

розвивальна функція направлена на розвиток спостережливості, уміння аналізувати спостережувані явища, робити висновки, узагальнювати

Словесно-наочно-практичні методи: Це практична діяльність учнів під керівництвом учителя з використанням елементів наочності.

Інші засоби наочності:

класна дошка

таблиці різного змісту

моделі

макети

магнітні аплікації

екранні посібники

Види практичної діяльності учнів:

учнівський експеримент (лабораторні досліди й практичні заняття);

розв’язання хімічних задач і вправ;

робота з літературою (підручник, програмований посібник, довідник, додаткова література);

виконання творчих завдань (проектування й конструювання приладів, моделей)

письмові робити контролюючого характеру

Прийоми, які застосовуються при використанні практичних методів:

постановка завдання

планування його виконання

оперативне стимулювання, регулювання і контроль

аналіз підсумків практичної роботи

виявлення причин недоліків

корегування навчання для повного досягнення мети

Форми організації практичної роботи учнів:

Фронтальна (весь клас виконує однакові завдання)

Групова (різні завдання виконуються групами учнів)

Індивідуальна (кожний учень одержує конкретні завдання)

Вирішення трьох функцій навчання при застосуванні словесно-наочно-практичних методів навчання:

Освітня функція виражається в засвоєнні методів хімічної науки: експериментальних вмінь, вмінь працювати з підручником, хімічною літературою, виконувати розрахунки, користуватися хімічною мовою, моделювати тощо.

Виховна функція проявляється в формуванні ряду ознак особистості: працелюбності, вміння долати труднощі, наполегливість, дружня допомога, впевненість в своїх силах.

Розвивальна функція виражається в розвитку самостійності, інтелектуальних вмінь (самоконтролю, вміння виділяти головне тощо), спостережливості.

Мета учнівського експерименту - придбання нових знань, вивчення нового матеріалу, закріплення та удосконалення знань і умінь

Види учнівського експерименту:

лабораторні досліди

практичні заняття

демонстра-ційний і домашній експерименти

Етапи учнівського експерименту:

розуміння мети досліду

вивчення речовин

збирання чи використання готового пристрою

виконання досліду

аналіз результатів та висновки

пояснення отриманих результатів і складання хімічних рівнянь

складання звіту

Лабораторні досліди - короткочасний учнівський експеримент, що виконується під керівництвом або за завданням учителя в процесі придбання й закріплення нових знань.

Мета лабораторних дослідів: засвоєння нових знань, вивчення нового матеріалу

Методи проведення лабораторних дослідів:

ілюстративний : розповідь учителя про хід реакції, її ознаки, підкреслюючи найбільш важливі моменти);

дослідницький: визначається мета досліду, учні підготовляються до відповіді на поставлене питання шляхом створення проблемної ситуації; учні, спостерігаючи за ходом досліду, одержують нові знання й роблять висновки.

Форми проведення лабораторних дослідів:

фронтальна

групова

індивідуальна

Практичні роботи - проводяться наприкінці вивчення теми, коли виконання учнями хімічних дослідів є основним змістом уроку.

Мета практичних занять: закріплення й удосконалення, конкретизація знань, формування практичних умінь, удосконалення умінь та навичок учнів.

Типи практичних занять:

заняття по інструкції

вирішення експериментальних завдань

Етапи проведення практичних занять:

підготовчий: включає повторення теоретичного матеріалу та вивчення інструкції по проведенню практичної роботи вдома;

безпосередньо проведення практичного заняття

Виконання практичної роботи включає:

актуалізація знань по теоретичному матеріалу, по ходу роботи, по техніці безпеки

вказівки вчителя про порядок виконання й формі звітності, проводиться додатковий інструктаж з техніки безпеки

виконання учнями практичної роботи і оформлення звіту (залежить від змісту роботи). Звіт складається на уроці й повинен відповідати меті й змісту роботи, способу її виконання, а також містити висновок

Заняття по інструкції - Проводяться відповідно завдань, зазначених в підручнику чи зошиті для практичних робіт.

Експериментальні завдання:

не містять конкретних інструкцій, а тільки визначають умови дослідів

розробляти план рішення й здійснення його учні повинні самостійно

Етапи проведення експериментальних завдань:

одне з завдань вирішується всім класом теоретично: для цього аналізуються умови задачі, формулюються питання, на які потрібно дати відповідь для одержання остаточного результату, пропонуються досліди, необхідні для відповіді на кожне питання

один з учнів вирішує завдання теоретично біля дошки; інший учень біля дошки виконує експеримент;

виконання аналогічних завдань на робочих місцях по варіантах

Практикум:

ціла серія практичних робіт наприкінці великого розділу курсу хімії, що включає декілька тем

не виключає поточних практичних занять і лабораторних дослідів, у ньому пропонується більш складні завдання

виділяється більше часу, організуються здвоєні уроки

включаються експериментальні завдання, через які встановлюється зв’язок між темами.

Практикум - носить повторювально-узагальнюючий характер і завдання в ньому вимагають більшої самостійності й включають учнівські дослідження

Розв'язування хімічних задач і вправ:

Освітня функція: удосконалення якості навчання учнів, закріплення отриманих знань, формування умінь, перенос їх у нові ситуації, встановлення міжпредметних зв’язків.

Розвивальна функція: формування раціональних прийомів мислення, усування формалізму знань, розвиток самостійності.

Виховна функція: сприяння здійсненню принципу політехнізму, зв’язку навчання з життям, профорієнтації, виховують працьовитість, цілеспрямованість, формування світогляду, сприяння екологічного виховання.

Класифікація задач

якісні

розрахункові

Залежність методу розв'язання розрахункових задач і вправ та мети:

закріплення теоретичного матеріалу - метод розв’язання повинен бути відомий учням

новий тип задач по методу розв’язання - учні повинні вільно оперувати навчальним матеріалом