13| Види емоцій та почуттів та форми їх переживань. Вищі почуття. Діагностика структури емоційної спрямованості (за в.Додоновим)

Акизитивні — виникають у зв'язку з інтересом до накопичення, колекціонування: прагнення нагромадження, радість у зв'язку зі збільшенням нагромаджень: приємне почуття від споглядання своїх зібрань.

' Альтруїстичні — переживання, що виникають на основі потреб у сприянні, допомозі іншим людям бажання принести іншим людям радість і щастя, почуття тривоги за їхню долю, співпереживання, почуття надійності, відданості, співчуття.

Афект— це сильне й відносно короткочасне емоційне переживання людини, що виникає раптово й супроводжується різкими руховими змінами та змінами стану внутрішніх органів Прикладами афектів можуть бути несподівана сильна радість, вибух гніву, напад страху тощо. Для афектів характерним є нестримний вияв їх, на який вказує побутове вживання висловів на зразок "спалахнув від гніву", "завмер від переляку" тощо. Афекти різко змінюютьжиттєдіяльність людини, вносять глибокі зміни в її психічне життя і часто-густо залишають по собі тривалий слід. Для афективних станів характерним є "звуження свідомості", яке виявляється в нерозсудливих вчинках. Людина може, проте, навчитися регулювати свої афективні реакції за допомогою другої сигнальної системи, у процесі роботи над собою. Важливу роль в оволодінні афектами відіграє контроль за їх руховим виявом.

Гедонічні — пов'язані із задоволенням потреби в тілесному і духовному комфорті: насолода приємними духовними і фізичними відчуттями від знань, смачної їжі, тепла, сонця тощо.

Глоричні — пов'язані з потребою в самоствердженні, славі: прагнення завоювати визнання, повагу, почуття враженої самозакоханості і бажання взяти реванш, почуття гордості.

Гностичні — пов'язані з потребою в пізнавальній і духовній гармонії: прагнення пізнати суть явищ, почуття здивування або нерозуміння, вагання; почуття ясності або неясності думки.

Діагностика структури емоційної спрямованості. Методика запропонована В.Додоновим. Діагностує структуру емоційної спрямованості. Методика містить 60 тверджень, які описують людські переживання. Методика діагностує такі напрямки особистості: альтруїстичний (потреба у співпраці та допомоги іншим людям); комунікативний (базується на дружніх стосунках, потребі в спілкуванні); практичний (переживання, що пов'язані з дійсним отриманням результату без благ); пугнічний (потреба у переборенні небезпеки, на основі якої виникає зацікавленість у боротьбі); романтичний (прагнення до незвичайного); гностичний (потреба відшокувати знайоме, підведення всього до загального знаменника); естетичний (потреба у гармонії з оточенням); гедоністичний (потреба в тілесному та духовному комфорті); акзитивний (потяг до накопичення речей, що виходять за межі потреби в них). За отриманими результатами будується графік: по горизонталі - напрямки особистості, по вертикалі - сума балів за кожним напрямком.

, Естетичні — пов'язані з ліричними переживаннями: потреба в красі, почуття витонченого, піднесеного і величного; насолода звуками, почуття хвилюючого драматизму.

Естетичні почуття. Доестетичних почуттів належать почуття краси, прекрасного, які породжуються явищами природи, результатами праці людей, мистецькою і творчою діяльністю. Естетичні почуття відображають прекрасне в самій об'єктивній дійсності.

'. Інтелектуальні почуття - ці почуття з'являються в процесі переживань, які пов'язані з розумовою, пізнавальною діяльністю людини. Такими є почуття любові до знань, почуття нового, здивування, сумніву, впевненості, невпевненості.

Комунікативні — виникають на підставі потреби в спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками і переживаннями, почуття симпатії, прихильність, почуття поваги до когось.

Мобілізаційні (пугнічні) — походять від потреби в подоланні небезпеки, інтересу до боротьби: потреба в гострих відчуттях, захоплення ризиком, почуття спортивного азарту, рішучість.

Моральні почуття - це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних ПОДІЙ, до інших людей і до себе самої. Вони нерозривно пов'язані з нормами поведінки, прийнятними в певному суспільстві, з оцінкою відповідності цим нормам дій, вчинків, намірів людини. Високими моральними почуттями людей є передусім почуття любові до своєї країни, почуття патріотизму.

' Настрої — це загальний емоційний стан людини, що характеризує її життєвий тонус упродовж певного часу.Він є похідним від тих емоцій, які переживає людина. Настрій часто виникає як відгомін сильної емоції, пережитої людиною. Перевага певної емоції надає настроєві відповідного забарвлення. Настрій буває радісним, сумним, бадьорим, пригніченим, досадним, спокійним тощо. На настрої людини позначається її фізичний стан, стан здоров'я.

Почуття - цестійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ відповідно до її потреб і мотивів.

Праксичні почуття -це переживання людиною свого ставлення до діяльності. ⁷ Практичні — визначаються успішністю чи неуспішністю діяльності, труднощами її здійснення і завершення; бажання досягти успіху в роботі, почуття напруження, захопленість роботою, приємна втома, приємне задоволення від результатів своєї праці.

Пристрасті— це стійкі й тривалі почуття, пов'язані зі стійким прагненням людини до певного об'єкта У формі пристрасті часто виявляється любов людини до інших людей, до науки, мистецтва, спорту, іншої діяльності.

,' Прості емоцГі - викликаються безпосередньою дією на організм тих чи інших об'єктів, пов'язаних із задоволенням його первинних потреб

Романтичні — виявляються у прагненні до всього незвичайного, таємного: чекання чоюм. незвичайного і дуже хорошого, світлого; хвилююче почуття сприйняття зміненого довкілля.

Складні емоції. У процесі життя і діяльності людини елементарні переживання її перетворюються н.і складні емоції, пов'язані з розумінням їх об'єктів, усвідомленням їх життєвого значення. До складни. емоцій належать інтерес, здивування, радість, страждання, горе, депресія, гнів, відраза, зневам ворожість, страх, тривога, сором тощо.

Стрес— це стан психічного напруження, що виникає у людини в процесі діяльності як у повсякденному житті, так і в особливо складних ситуаціях.У разі великого навантаження людина проходип. три стадії: спочатку їй дуже важко, потім вона звикає і з'являється "друге дихання" і, зрештою, втрачає сили і мусить завершити діяльність. Така трифазна реакція є загальним законом. Це адаптаційний синдром, або біологічний стрес.