Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
цсп-гос.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
264 Кб
Скачать
☆

56. Право державної і право комунальної власності.

До державної власності в Україні належить майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі. Суб'єктом права державної власності є держава в особі Вер­ховної Ради України.

Управління об'єктами державної власності відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України здійснює Кабінет Міністрів Украї­ни. Декретом «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» від 15.12.1992 р. Кабінет Міністрів України поклав право здійснення функцій з управління зазначеним майном на міністерст­ва та інші органи державної виконавчої влади.

Об'єктами права державної власності є:

- земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради Украї­ни та утворюваних нею державних органів; майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;

- оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транс­порту загального користування, зв'язку та інформації загальнодер­жавного значення;

- кошти Державного бюджету; Національний банк та його уста­нови і створювані ними кредитні ресурси; республіканські резервні, страхові та інші фонди;

- майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;

- майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу сувереніте­ту України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток.

У комунальній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, які належать територіальній громаді.

Суб'єктом права комунальної власності є територіальні громади в особі обласних, районних, міських, селищних і сільських рад.

Управління майном, що знаходиться в комунальній власності, здій­снюють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування (ради). Об'єктами права комунальної власності є:

- майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утво­рюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів; Держав­ний житловий фонд;

-об'єкти житлово-комунального господарства;

- майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно комунальних підпри­ємств;

- місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та ін­формації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям;

- інше майно, необхідне для забезпечення економічного й со­ціального розвитку відповідної території тощо.

57.Поняття і види права спільної власності. Порядок здійснення права спільної власності.

Право спільної власності – це право двох і більше осіб на один і той самий об'єкт, який може складатися з однієї речі або з сукупності речей.

Види спільної власності.

Спільне майно може належати сторонам на праві спільної часткової та спільної сумісної власності.

Спільна часткова власність має місце тоді, коли частка співвласників у праві власності на спільне майно (ідеальна частка) чітко визначена наперед. Якщо законом або угодою учасників спільної власності не передбачене інше, до спільного майна застосовується правовий режим саме спільної часткової власності (ст. 355 ЦК). Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 ЦК).

При спільній сумісній власності розміри часток заздалегідь не визначені, хоч і припускається, що вони рівні. Спільна сумісна власність виникає у випадках, безпосередньо передбачених у законі (наприклад, спільна сумісна власність подружжя), а також на підставі угоди учасників спільної часткової власності.

Здійснення права спільної часткової власності відбувається за згодою співвласників, в тому числі шляхом укладення договору про порядок володіння та користування спільним майном. Причому кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

При здійсненні спільної часткової власності співвласники наділені правами та обов'язками щодо спільного майна, так само як при праві особистої власності, однак у відповідній частині. Наприклад, співвласники отримують право на плоди, продукцію та доходи від використання майна відповідно до їх часток. Однак співвласники відповідно до своєї частки зобов'язані здійснювати витрати на утримання спільного майна.

Правовий режим спільної часткової власності враховує інтереси усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх учасників, а за відсутності згоди спір вирішує суд (ч. 1 ст. 113 ЦК). При цьому вони мають рівне право голосу у здійсненні цих правомочностей незалежно від розміру часток кожного. Співвласники мають право залежно від призначення майна встановити порядок володіння, користування ним або його частинами у натурі, визначити черговість та інші умови користування конкретною річчю.